Белград – Драма, яка упродовж кількох минулих тижнів тривала на півночі Сербії, наразі розгортається на сербсько-хорватському та хорватсько-словенському кордонах. Від четверга до п'ятниці до Хорватії прибуло принаймні 13 тисяч біженців – сирійців, іранців, курдів, афганців... Майже половину становлять жінки з дітьми; решта – підлітки, юнаки та й старші чоловіки. Всі мають рюкзаки, по кілька торбин, пляшку-дві води, й всі повторюють кілька фраз: «Ми люди!», «Допоможіть!», «Європа, демократія!» Більшість заявляє, що їхньою метою є Німеччина або країни Скандинавії.
До Сербії через Македонію й Грецію кожної доби прибувають приблизно дві тисячі осіб. Червоний Хрест та гуманітарні організації надають їм основну допомогу: харчі, воду, засоби гігієни, ліки. Більшість прагне якомога швидше перейти через Сербію й опинитися в котрій-небудь країні Євросоюзу. Європа для них – символ свободи й демократії.
Наразі відкритий тільки шлях через Хорватію. Точніше, він відкритий лише умовно. Хорватія минулої ночі перекрила всі сім пунктів перетину кордону з Сербією. За допомогою місцевого населення, іноді й за вказівками сербської поліції, біженці йдуть до Хорватії пішки, через поля й ліси. Деяким вдалося дійти до Заґреба, деяким навіть до Словенії. На словенському кордоні затримали кілька поїздів з Хорватії, в яких були й мігранти без віз та інших документів.
Хорватія не застосовує силу
Хорватська влада вночі та вранці спрямувала до кордону додаткові поліцейські сили й підрозділи Збройних сил. На відміну від Угорщини, вони не застосовують силу. Лише намагаються реєструвати мігрантів, організувати постачання та захистити перелякане місцеве населення.
Неважко ані почистити вулиці, ані дати їм те, що маємоРужа Веселчич Шіякович
В прикордонному містечку Товарник більше біженців, аніж місцевих жителів. Голова міської ради Ружа Веселчич Шіякович каже: «Ми неспроможні забезпечити все, що їм потрібно. Але неважко ані почистити вулиці, ані дати їм те, що маємо. Люди організувалися, приносять фрукти, печиво, молоко, з власної ініціативи збирають те, що можуть».
Сербські й хорватські урядовці запевняють громадян, що біженці не є загрозою для них. Одночасно, вони ставлять запитання: чому біженців не реєструють та не спрямовують організовано до їхньої мети ще з Греції, котра є членом Євросоюзу? Белград і Заґреб намагаються створити якомога кращі умови для проїзду людей. Сербія це робить не лише тому, що біженці від неї не вимагають нічого іншого, але й тому, що є неофіційні рекомендації Брюсселя пропускати всіх, хто не є загрозою для безпеки. Хорватія як член Євросоюзу повинна запроваджувати спільну політику – котру абсолютно відкинула Угорщина, член тієї ж сім'ї держав та націй.
З півдня Балкан щодня прибувають нові колони біженців
Все-таки ми любимо їхніх дітей і готові зробити все, щоби уможливити для них краще життяТомислав Ніколич
Президент Сербії Томислав Ніколич зазначає: «Я щасливий, що ми робимо все необхідне, щоби допомогти незнайомим людям, людям, про котрих не знаємо, ким вони є, людям, чию мову не розуміємо. Все-таки ми любимо їхніх дітей і готові зробити все, щоби уможливити для них краще життя».
Засоби масової інформації подають десятки драматичних розповідей про долі людей, котрі вже кілька тижнів, а то й кілька місяців довгими колонами тягнуться близькосхідними й балканськими шляхами й бездоріжжями, мріючи про вільне й, звичайно, краще життя.
Балкани завжди були транзитним регіоном. Ймовірно, через це Македонія й Сербія, які не є членами Євросоюзу, надають допомогу десяткам тисяч біженців і пропускають їх на Захід.
Деякі оглядачі й політичні діячі попереджають, що ситуація стане вибухонебезпечною в разі, якщо Хорватія або Словенія зроблять те, що зробила Угорщина, котра герметично закрила свої кордони. А це могло б статися вже упродовж вихідних, оскільки з півдня півострова до кордонів Європи щогодини прибувають поїзди, автобуси, вантажівки й машини з тисячами біженців.
На цю ж тему:
18.09.2015
Я – з народу біженців
Лякають не біженці в Європі, а ті, хто навіть сьогодні бачить причину лиха в іншому, а не в собі самому далі
