Керівник апарату Верховної Ради Валентин Зайчук, віце-прем’єр-міністр Валерій Вощевський і міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі – цих високопосадовців 15 вересня депутати намагались відправити у відставку, а точніше, підтримати їхні заяви з приводу звільнення з посад. Та в результаті у відставку депутати відправили лише 66-річного Валентина Зайчука та й то «зі скрипом». Саботували голосування Радикальна партія, «Опозиційний блок», фракції «Воля народу» та «Відродження», а «Батьківщина» взагалі відмовилася голосувати за будь-що інше, окрім соціальних законів і законів щодо газової ренти.
«За 13 років, 3 місяці і 3 дні я вперше виступаю з трибуни Верховної Ради. Я вдячний депутатам тих скликань, під час яких я був керівником апарату. Прошу підтримати моє рішення і рішення моєї сім’ї», – з такими словами звертався до депутатів керівник апарату Верховної Ради Валентин Зайчук.
Та його відставку парламентарі підтримали лише з п’ятої спроби. Звільнити ж віце-прем’єр-міністра Валерія Вощевського виявилося ще важче. Це кадрове рішення спікер парламенту Володимир Гройсман ставив тричі і після провалу усіх цих спроб, призначив повторне голосування на вечірнє засідання, яке так і не відбулось.
«Причина моєї заяви зрозуміла. Радикальна партія ухвалила рішення перейти в опозицію. Я, як віце-прем’єр, делегований до уряду цією партією, вирішив подати у відставку. Останні декілька місяців я працював як керівник антикризового енергетичного штабу. На жаль, енергетика перебуває в передінфарктному стані і уряд не контролює ситуацію. Хочу, щоб ви про це знали. Цей уряд треба відправити у відставку весь», – сказав Вощевський із трибуни парламенту.
Примітно, що жодного голосу за відставку свого ставленика не віддала Радикальна партія. Її лідер Олег Ляшко пояснив таку позицію так: «У складі коаліції залишилось чотири фракції, загальною чисельністю понад 280 депутатів. Якщо коаліція не здатна приймати кадрові рішення, то це питання до коаліції, а не до опозиційної фракції Радикальної партії».
На таку заяву дуже емоційно відреагував лідер фракції «Блок Петра Порошенка – Солідарність» Юрій Луценко.
Звертаюсь до їхніх ляльководів: панове олігархи, вам не вдасться розпустити цю Верховну Раду. Вона буде працювати на УкраїнуЮрій Луценко
«Я боюся, що зараз ми є свідками створення в залі широкої опозиції, яка робить все, щоб продемонструвати недієздатність Верховної Ради. Я звертаюсь не до них, а до їхніх ляльководів: панове олігархи, вам не вдасться розпустити цю Верховну Раду. Вона буде працювати з Вощевським, без Вощевського, з радикалами чи без радикалів, вона буде працювати на Україну», – стукаючи кулаком по трибуні, заявив він.
Згодом у кулуарах Юрій Луценко взагалі припустив, що краще, щоб пленарні засідання парламенту не проводилися до місцевих виборів 25 жовтня.
Що ж до міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі, то до нього черга так і не дійшла і, ймовірно, голосувати за його відставку депутати будуть у четвер, 17 вересня.
«Шантаж за право вето»
Про розпад коаліції і її недієздатність експерти та й самі політики почали говорити одразу після виходу радикалів, але саботаж голосування за кадрові рішення, очевидно, пришвидшить її розпад, припускають політологи.
Політичний експерт Володимир Карасьов вважає, що попри озвучування ідеї щодо дострокових парламентських виборів, насправді до них ніхто не готовий. Тож, принаймні до кінця цього року, на його думку, коаліція не розвалиться. Схожої думки притримується і директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. Заяви про вихід із коаліції від називає «шантажем за право вето» і прогнозує, що у Верховній Раді працюватиме «ситуативна коаліція».
Не виключаю, що «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт» разом із «Волею народу» зможуть сформувати якусь нову коаліціюРуслан Бортник
«Не виключаю, що «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт» разом із «Волею народу» зможуть сформувати якусь нову коаліцію або ж буде ситуативна коаліція: формально коаліція є, реально її немає, а всі голосування ситуативні, коли під кожне голосування окремо формуються фракції, групи і депутати», – припускає Бортник.
У випадку, якщо парламентська коаліція все ж розпадеться, відповідно до Конституції України, у Верховної Ради буде місяць на формування нової. Якщо ж і цього не станеться, то президент повинен буде підписати указ про розпуск парламенту.
