Обмін полоненими ‒ процес, який ніби став звичним для мільйонів українців. Дані щодо кількості полонених різняться. Представник України в контактній групі у Мінську Ірина Геращенко повідомляла про 167 громадян. Представники ж прокремлівських угрупувань називають менші цифри, але стверджують, що в Україні утримуються більше тисячі сепаратистів. Яка доля чекає на тих, хто зараз перебуває в підвалах? Про це у програмі «Донбас.Реалії» говорили з переговірником, керівником групи щодо обміну полоненими «Патріот» Олегом Котенком.
– Чи існує у державі структура, яка офіційно займається обміном полонених?
– Структура така існує при Службі безпеки України та називається вона «Центр з обміну заручниками». Також є подібний відділ при Міністерстві оборони України.
– Чи підзвітні їм різні волонтерські організації, зокрема «Патріот», які також займаються обміном полонених?
– Вони нікому не підзвітні. Нам не можуть ставити якісь завдання. Утім працювати без Служби безпеки України ми не можемо. Наша група не працює з сепаратистами, які перебувають у СІЗО, Служба безпеки не дає нам людей для обміну, тому ми працюємо лише в тому випадку, якщо нам вдається домовитися без так званого «обмінного фонду».
– Чи справді у полоні сепаратистів нині перебуває більше 100 українців?
Більше 100 людей перебуває нині у полоні угруповання «ДНР». Більшу частину, яку затримує «Міністерство державної безпеки ДНР» – цивільніОлег Котенко
– Коли нам кажуть, що людина перебуває у полоні, то перше запитання, яке виникає – у якому місці? Погоджуюся, що більше 100 людей перебуває нині у полоні угруповання «ДНР». Якщо ми говоримо про їхню офіційну владу, то наші військові перебувають у будівлі СБУ на вулиці Щорса в Донецьку. Там нині – близько 30 людей. Є ще СІЗО, в якому також перебувають наші військові, а також УБОП. Є наші люди у різних угруповань: «ОПЛОТ», «Восток». Певну частину прізвищ ми не можемо визначити. Більшу частину, яку затримує «Міністерство державної безпеки ДНР» – цивільні. Чи вони проукраїнські, чи проросійські, чи вони «ДНРівці», дізнатися складно. Ми знаємо лише про тих цивільних, рідні яких звертаються до нас.
– Що Вам відомо про катування полонених українців?
Тортури є з того боку. І, я допускаю, є вони і з нашого для отримання певних даних. Нам доводилося забирати людей і з відрізаними вухами, пальцямиОлег Котенко
– Треба розуміти, що там іде війна. Тортури є з того боку. І, я допускаю, є вони і з нашого для отримання певних даних. Якщо мене запитають: де більше – у нас чи в них, то вірогідніше я відповім, що в них. Нам доводилося забирати людей і з відрізаними вухами, пальцями. Водночас та сторона також каже, що отримують своїх людей з каліцтвами. Хоча я особисто не бачив подібного. Були певні травми, але це швидше за все, отримані в боях.
– Чи можливо, хоча б гіпотетично, обміняти Олега Сенцова або Надію Савченко за Вашою схемою, відповідно до якої працюєте Ви?
Звільнити людину можна після того, як вона отримала строк і президент помилує її, як Ходорковського наприкладОлег Котенко
– Однозначно. Утім слід враховувати різні юридичні аспекти. Звільнити людину можна після того, як вона отримала строк і президент помилує її, як Ходорковського наприклад. Усе те саме і щодо обмінів в Україні. Є у нас, наприклад, два розвідника і якщо захочуть їх обміняти, то це можливо лише шляхом домовленостей між обома сторонами.
– Можете розказати, як саме працює механізм обміну?
Коли людина потрапляє у полон, то в першу чергу потрібно зафіксувати це в органах владиОлег Котенко
– Коли людина потрапляє у полон, а рідні перебувають на території підконтрольній Україні, то в першу чергу потрібно зафіксувати це в органах влади: в міліції або СБУ. Також потрібно дати знати про це волонтерським групам, бо нас не потрібно змушувати працювати і приймаємо ми дзвінки і вдень, і вночі. Більше того, у нас уже відпрацьована схема роботи. Ми одразу даємо певні поради рідним. Уже близько півроку ми працюємо з міжнародними організаціями: ООН, ОБСЄ, Червоний Хрест. Єдине – у них відбувається ротація, і щоразу потрібно відпрацьовувати усе спочатку.
