Доступність посилання

ТОП новини

Коштів на конфайнмент над ЧАЕС «майже вистачає» – міністр


Загальний вигляд проммайданчику ЧАЕС: за аркою ​– четвертий енергоблок
Загальний вигляд проммайданчику ЧАЕС: за аркою ​– четвертий енергоблок

«43 країни виявили бажання профінансувати добудову нового безпечного конфайнменту»

Київ – Україна змогла зібрати більшу частину коштів, потрібних для добудови нового укриття-конфайнменту над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Про це заявив міністр екології України Ігор Шевченко за підсумками донорської конференції в Лондоні. За його словами, значні суми виділили США та країни Євросоюзу, ще деякі країни обіцяють допомогу, але не визначилися із сумами. Незалежні екологи прогнозують, що конфайнмент добудують вчасно, однак вони досить критично ставляться до самого проекту. Між тим, радіоактивні речовини та залишки палива зі зруйнованого реактора вже почали вилучати для утилізації, не чекаючи добудови укриття.

Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:57 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Україна отримала 540 мільйонів євро із 615, які потрібні для добудови нового безпечного конфайнменту над четвертим енергоблоком ЧАЕС. Це дає змогу будувати новітнє укриття без зупинок, і завершити його у 2017 році, як і планувалося, заявив журналістам міністр екології України Ігор Шевченко, оприлюднивши підсумки конференції країн-донорів, яка відбулася в Лондоні наприкінці квітня.

«Конференція була успішною: учасники дійшли згоди щодо надання фінансової підтримки Україні у розмірі 350 мільйонів євро від ЄБРР та 190 мільйонів від країн-донорів, 165 із них надали країни «Групи семи» та Єврокомісія і ще 25 – інші донори», – звітує міністр.

І пояснює, що 75 мільйонів євро, яких нині бракує, покриють країни, які заявили про готовність фінансувати конфайнмент, але не визначилися з сумою. Серед них Об’єднані Арабські Емірати та Китай, каже міністр.

«Світова спільнота розуміє важливість якнайшвидшого вирішення наслідків Чорнобильської аварії, тому 43 країни виявили бажання профінансувати добудову нового безпечного конфайнменту. Немає сумніву, що будівництво буде завершено вчасно та в рамках бюджету», – зазначив міністр Ігор Шевченко.

Люди працюють на покрівлі конфайнмента
Люди працюють на покрівлі конфайнмента

Він пояснив, що дефіцит у 615 мільйонів виник через те, що проект конфайнменту вдосконалили в процесі будівництва, і це потребувало додаткового обладнання, в тому числі й того, яке працюватиме всередині майбутнього укриття для переробки і зберігання радіоактивних відходів.

Екологи вважають конфайнмент безпечним, але не найбільш раціональним рішенням

За проектом, яким керує, та який великою мірою фінансує ЄБРР, новий конфайнмент накриє четвертий енергоблок ЧАЕС повністю, цілком припинить витоки та поширення радіації, і за століття свого гарантійного терміну експлуатації дасть змогу поступово розібрати й утилізувати всі залишки реактора, зруйнованого аварією 26 квітня 1986 року.

Із тим, що конфайнмент будують швидко та якісно, погоджуються й екологи. Втім, у частини з них виникають сумніви щодо того, що нині реалізується найкращий з проектів убезпечення від наслідків аварії.

Зокрема таку думку висловив Радіо Свобода керівник Національного екологічного центру України Ярослав Мовчан.

«Це добре, що світ нарешті завершить спорудження надійного укриття над зруйнованим реактором, і ризик подальшого забруднення відійде в минуле. Водночас, ми не в захваті від конкретного проекту конфайнменту, бо обрали найдорожчий і не найефективніший із наявних проектів», – констатує еколог.

Ігор Шевченко, відповідаючи на питання Радіо Свобода, заявив, що фахівці вже почали поступово вилучати залишки радіоактивного палива зі зруйнованого саркофагу, і почали його утилізацію. Першим етапом є тримання паливовмісних мас у спеціальних ємностях із водою, щоб унеможливити ризик їхнього нагріву чи ланцюгової реакції, пояснює міністр.

Зі свого боку, Ярослав Мовчан не вбачає в цьому проблеми: за його словами, перший етап утилізації відходів із реактора можна починати і до завершення конфайнменту, якщо не завадять шквальні вітри чи інші погодні катаклізми, здатні винести з саркофагу радіаційні речовини.

Є й більш критичні точки зору. Так, колишній ліквідатор Чорнобильської аварії та співавтор Концепції без’ядерного розвитку України Володимир Осипенко вважає, що утилізувати залишки зруйнованого реактора можна було б і без спорудження дорогого конфайнменту.

Так виглядає новий конфайнмент з залізничного мосту поблизу в’їзду в Прип’ять
Так виглядає новий конфайнмент з залізничного мосту поблизу в’їзду в Прип’ять
  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

XS
SM
MD
LG