Європейський союз допоможе Україні в процесі реінтеграції окупованих територій, однак київська влада не може виправдовуватися Донбасом у питанні запровадження необхідних реформ, сказав Радіо Свобода хорватський євродепутат, голова Комітету парламентської співпраці між Україною та ЄС Андрей Пленкович. Він розповів, чи задоволений тим, як Україна виконує Угоду про асоціацію з ЄС.
– Мене тішить те, що Рада асоціації ухвалила документ про перегляд Європейської програми реформ України. Як я кажу завжди, Угода про асоціацію стане ключовим керівним інструментом для реформ в Україні в найближчі роки – чи це політичні, чи правові, конституційні, економічні, структурні реформи, чи ж ми прагнемо забезпечити стабільні державні фінанси та цілковиту фінансову стабільність України. Однією з моїх цілей є ключове слово – «запровадження», що стосується життя відповідно до зобов’язань, на які наші українські колеги погодилися, підписавши Угоду про асоціацію.
– Як Україна справляється на сьогоднішній день?
Решта території України має запроваджувати реформи і не використовувати воєнну ситуацію як таке собі виправдання
– Наскільки мені відомо, звичайно, є елементи, які є дуже добрими, де ми бачимо прогрес. Але ми також маємо дивитися на подальшу роботу над фінансовою стабільністю, подальшу роботу над децентралізацією, подальшу роботу над податковою реформою, більшу боротьбу проти корупції, що є явищем у багатьох країнах із перехідною економікою, не лише в Україні. Це, на мою думку, основні області, де варто домагатися прогресу. Ми хочемо, щоб Україна була стабільною, передбачуваною державою в плані бізнесу й інвестиційного клімату, тому що воєнна ситуація вимагає багато бюджетних ресурсів від України. Однак це не має стосунку до всієї території, що є позитивним. Це означає, що решта території України має запроваджувати реформи і не використовувати воєнну ситуацію як таке собі виправдання.
– Які часові перспективи для безвізового режиму між Україною та ЄС? Президент України Петро Порошенко висловлює сподівання, що це станеться вже у травні на Ризькому саміті Україна-ЄС, а міністр закордонних справ України Павло Клімкін попереджає, що в Європи є сумніви через події на Донбасі. На що варто розраховувати, за Вашою оцінкою?
Лібералізація візового режиму є дуже технічним заходом, де держави-члени мають останнє слово
– Звичайно, лібералізація візового режиму є дуже важливим і відчутним досягненням для громадян України. Я знаю, що 70 відсотків ніколи не подорожували до жодної з країн Європейського союзу, а щоб краще розуміти концепцію європейського проекту та переваг, які держави-члени та їхні громадяни мають, будь то вільний рух чи внутрішній ринок або низка інших можливостей. Ми наголосили у нашій спільній заяві, що Комітет Парламентської співпраці України та ЄС має працювати разом, щоб зробити позитивне оголошення на саміті в Ризі. Однак ви повинні розуміти, що лібералізація візового режиму є дуже технічним заходом, де держави-члени мають останнє слово. Увесь контекст боротьби з тероризмом, зміцнення Шенгенської системи та низка інших елементів, які безпосередньо не пов’язані з Україною, є важливим для досягнення цієї мети на саміті в Ризі. Давайте сумлінно працювати протягом наступним тижнів, щоб досягти прогресу на благо українців.
– Отже, коли українці можуть сподіватися на вирішення цього питання?
– Лібералізація візового режиму може бути частковою, але ми прагнемо побачити прогрес протягом цього року. Звичайно, я, як голова делегації Європарламенту з питань співпраці з Україною, привітаю будь-яке позитивне оголошення в Ризі.
– Чи ЄС буде визнавати «ДНР» і «ЛНР» терористичними організаціями, як цього вимагає українська влада?
На даний момент ми зосереджені на запровадженні Мінської угоди, що означає чинення тиску на всі сторони
– По-перше, на даний момент ми зосереджені на запровадженні Мінської угоди, що означає чинення тиску на всі сторони для реалізації припинення вогню, демілітаризованої зони, а також кроків для реінтеграції території. З цієї точки зору, ані резолюція Європейського парламенту, ані резолюція ЄвроНест не згадує про цю зміну. Я розумію українську позицію, але спроби міжнародної спільноти створити умови для реінтеграції території та мирного рішення є ширшими… Мені чомусь здається, що це не вирішиться на даному етапі.
– Чому ЄС не реагує на ядерні погрози російського лідера Володимира Путіна, озвучені днями у фільм про Крим?
– (Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки – ред.) Федеріка Моґеріні оприлюднила заяву у день річниці нелегальної анексії Криму. Ми завжди були дуже-дуже чіткими в тому, що ЄС ніколи не дозволить ставитися до питання Криму як до завершеного (fait accompli). Ми вважаємо, що це явне порушення міжнародного права. Я прочитав, що було сказано в документальному фільмі, про який Ви говорите. Ми, звичайно, дуже незадоволені, коли бачимо посилання на такий кошмарний сценарій як потенційне використання ядерної зброї. Ми вважаємо, що це абсолютно не прийнятно.
– Під час чергової зустрічі Парламентської асамблеї ЄвроНест у Вірменії 17 березня Ви разом із низкою євродепутатів і депутатів країн «Східного партнерства», затвердили резолюцію стосовно «російської військової агресії проти України та потреби мирного вирішення конфлікту». Чим резолюція ЄвроНест відрізняється від інших подібних документів міжнародних структур?
Ми чітко та недвозначно засуджуємо агресію нелегальної анексії Криму та окупації східних територій Донбасу
– Важливо знати, що існує, скажімо, додана вартість у резолюції, яка має назву «Резолюція стосовно російської агресії проти України та зусиль щодо мирного врегулювання конфлікту», тому що це спільний документ, що означає спільну політичну волю парламентарів не лише Європейського парламенту, але й країн «Східного партнерства». У засіданні брали участь депутати з України, звичайно ж, як і з Грузії, Вірменії та Молдови. Ми чітко й недвозначно засуджуємо агресію нелегальної анексії Криму та окупації східних територій Донбасу. Ми з нетерпінням чекаємо мирного вирішення і повного виконання Мінської угоди, наголошуючи на ролі спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Також ми намагаємося дати сигнал, що схожі моделі, які існували під час минулих конфліктів і ситуацій, схожих на війну, в Європі можуть бути корисними для України, щоб мирно реінтегрувати свої наразі окуповані території у свою конституцію та правову систему. У цьому випадку я посилаюсь на досвід моєї держави, Хорватії, яка разом з Тимчасовою адміністрацією ООН для Східної Славонії, реінтегрувала частини власних окупованих території у 1998 році.
– Тобто, чим більше подібних резолюцій існує, тим краще для України?
– Абсолютно. На мою думку, для нас є важливим називати речі своїми іменами, щоб ми були чіткими в нашому аналізі ситуацій, а також щоб ми чітко розмежовували, хто є жертвою, а хто агресором у цьому випадку, – сказав хорватський євродепутат, голова Комітету парламентської співпраці між Україною та ЄС Андрей Пленкович у бесіді з Радіо Свобода.
