Коли у Мінську 12 лютого була підписана мирна угода, всі знали, що її втілення буде – за висловом президента Петра Порошенка – «дуже важким». Зараз, майже на два тижні пізніше, погоджене перемир’я виконується неоднозначно: підтримувані Росією сепаратисти зайняли стратегічний залізничний вузол Дебальцеве і продовжують напирати на Маріуполь. Командувач силами НАТО в Європі американський генерал Філіп Брідлав 20 лютого заявив, що «перемир’я є лише на словах». Відведення важких озброєнь потроху відбувається, але з сильними затримками і з недостатнім моніторингом з боку спостережницької місії ОБСЄ. Але якими будуть наслідки в разі провалу Мінска-2 і що буде далі?
Європейський союз продовжує – принаймні офіційно – покладати надії на угоди, досягнуті в Мінську раніше цього місяця. Мая Коціянчич, речниця Верховного представника ЄС із закордонної та безпекової політики Федеріки Моґеріні, прямо каже: «Мінська угода є угодою, яку ми маємо».
Коли Коціянчич запитали про те, що припинення вогню повністю не діє, як також і деякі інші положення Мінської угоди, вона сказала Радіо Свобода: «Це тільки говорить про потребу більших зусиль, які треба докласти якнайшвидше».
«Ми маємо побачити відведення важких озброєнь – ось на цьому ми наполягаємо. І ми хочемо побачити, що це робиться зараз», – додала Коціянчич.
Президент Європейської ради Дональд Туск є серед тих, хто критикує ЄС за те, що той «докладає усіх зусиль для того, аби угоди Мінска-2 запрацювали навіть на тлі безжалісних атак, які мають місце в Дебальцеві та інших районах з боку сепаратистів, яких військово підтримує Росія».
Туск сказав наприкінці минулого тижня, що все прямує до точки, досягнувши якої «подальші дипломатичні зусилля будуть безплідними, якщо не будуть підтримані подальшими діями, які б викликали довіру».
Аркадій Мошес із фінського Інституту міжнародних відносин каже, що Мінск-2, який, за його словами, для України був менш вигідний у порівнянні з мінськими домовленостями вересня минулого року, – нині є «мертвим».
«Не думаю, що ЄС має запасний план. Позиція ЄС є шляхетною у певному сенсі, бо ЄС думає, як врятувати людські життя, і ніхто не може критикувати ЄС за це. Але ЄС має усвідомити, що ми входимо у глибку кризу і, боюся, незабаром буде потреба в більш серйозних контрзаходах», – сказав Мошес в інтерв’ю Радіо Свобода.
У своєму виступі перед членами Комітету у закордонних справах Європарламенту цього тижня Мошес закликав ЄС «припинити вдавати, що стан справ виглядає таким, яким він насправді не виглядає». Він додав, що західні лідери є «занадто ввічливими» і це послаблює їхні позиції, додавши, що Євросоюз мав виставити Росії список передумов, «невиконання яких означало б кінець розмов».
Що далі?
Вже нині дехто в ЄС – зокрема Туск – наполягають на наступній фазі санкцій проти Росії. Віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс сказав, що Єврокомісія нині розглядає додаткові санкції, які вона може запровадити, якщо Москва «не почне відігравати конструктивну роль в конфлікті у Східній Україні».
А лідер однієї з найбільших країн в ЄС – британський прем’єр Девід Камерон – заявив, що Британія (яка, щоправда, не є учасником переговорного «нормандського формату») надішле 75 військовослужбовців як радників та інструкторів для вишколу українських сил у плані тактичної розвідки, тилового забезпечення, медичної справи тощо.
Камерон залишив без відповіді питання про надання Україні зброї у майбутньому, але попередив, що нездатність протистояти Росії матиме за наслідок «нестабільність«, яка «сильно вдарить по всіх нас, бо ми постанемо перед подальшою дестабілізацією».
А представник ЄС із закордонної та безпекової політики Федеріка Моґеріні – як і багато європейських лідерів – не переконана, що поставками зброї – чи військовим шляхом назагал – можна вирішити український конфлікт.
Ми повинні поєднати санкції зі стимулами, швидку реакцію і терплячі переговори, жорстку і м’яку силиФедеріка Моґеріні
«Військова сила часом є необхідною, але ніколи не є достатньою. Ми повинні поєднати санкції зі стимулами, швидку реакцію і терплячі переговори, жорстку і м’яку сили»,– заявила Моґеріні у середу під час виступу в Chatham House у Лондоні, додавши: «Будемо відвертими, поодинці ніхто з нас не здатний досягти успіху у цій справі».
Ми маємо бути готовими перейти до подальших заходів у разі продовження бойових дій і порушення мінських угодФедеріка Моґеріні
«Насильство досі триває. Росія і сепаратисти мусять негайно перейти до виконання Мінської угоди. Ми маємо бути твердими у своєму ставленні до подальшого насильства і готовими перейти до подальших заходів у разі продовження бойових дій і порушення мінських угод», – сказала Моґеріні.
А європарламентар Габріеліус Ландсберґіс переконаний, що не повинно бути «третього Мінська». Він каже, що на додаток до жорсткіших санкцій, ЄС має готуватися й до інших обмежувальних заходів.
Ландсберґіс додає, що на порядку денному має стояти питання про відімкнення Росії від міжнародної системи переказів/розрахунків SWIFT. Він також переконує, що ЄС не звертає належної уваги на проблему контролю над українським кордоном і що ЄС та Рада Європи мають бути «головними партнерами» у питанні контролю над проблемним кордоном між Україною та Росією.
(Над матеріалом працювали Ростислав Хотин, Rikard Jozwiak та Robert Coalson)
На цю ж тему:
 25.02.2015ЄС не може ухвалювати рішення щодо відключення Росії від SWIFT – єврокомісар Санкції проти Росії та кредитування Греції не пов’язані між собою – Валдіс Домбровскіс далі  24.02.2015«Мінські угоди – димова завіса для прикриття агресії» – Гройсман депутатам ЄС Європарламентарі хочуть стримати Росію всіма можливими методами, включно із наданням Україні озброєнь та надсиланням миротворців далі  24.02.2015«За стіл переговорів Росія сяде, коли путінський режим почне задихатися» – Сенченко «Репресивний апарат Російської Федерації, розгорнутий на території Криму, втричі переважає московський» далі |
