Криза в Росії є результатом війни Путіна проти України – Нємцов

Агентство Bloomberg, посилаючись на власне дослідження, повідомило, що Росія увійшла до п’ятірки країн, де найбільш ймовірний дефолт. Американський фінансист Джордж Сорос заявив, що через різке падіння цін на нафту американські та європейські санкції вдарили по російській економіці сильніше, ніж могли сподіватися лідери країн Заходу. Втім, фахівці звертають увагу на те, що в результаті нинішньої економічної кризи в Росії можуть постраждати і ті країни, чия економіка тісно пов’язана з російською. Передусім це стосується України, яка хоч і перебуває в стані військового конфлікту з Росією, але продовжує підтримувати з цією країною тісні економічні стосунки.

Фінансовий рік у Росії почався з поганих новин. Долар і євро ростуть, а рубль падає разом із цінами на нафту. На думку опозиційного політика, а в минулому віце-прем’єра російського уряду Бориса Нємцова, найближчим часом підвищення нафтових цін чекати не варто, отже нинішня економічна криза в Росії буде затяжною.

«Російський бюджет зверстаний, виходячи з ціни 96 доларів. На сьогоднішній день ціна близько 50, а на російську нафту Urals навіть менше. Ціна знижена у два рази. Значить, російський бюджет на 52% залежить від нафти. Таким чином, очевидно, що російський бюджет виконано не буде. І навіть девальвація рубля (рубль впав у два рази) не допоможе зверстати бюджет. Це означає, що Путіну доведеться або друкувати рублі, або розкривати кубушку Резервного фонду і фінансувати дефіцит бюджету. Сказати, що це повний крах – не можна, але те, що це глибока криза і, головне, затяжна – можна», – каже Нємцов.

Криза несхожа на попередні

У зв’язку з нинішньою економічною кризою звучать порівняння і з 1998 роком, і зі світовою фінансовою кризою 2008 року. Однак, на думку економічного оглядача «Щоденного журналу» Максима Бланта, ці порівняння не зовсім коректні, оскільки залежність російської економіки від цін на нафту велика, як ніколи.

«У нинішній кризі ця залежність ще вища, оскільки нафта є одним із основних джерел валютних надходжень у країну. І в умовах, коли зовнішні ринки фінансування для великих російських компаній і банків закриті, валютна виручка експортерів має принципове значення. Тому зниження цін на нафту і на інші сировинні ресурси в меншій мірі, безумовно, депресивно діють і на російський платіжний баланс, і на російську валюту, і на всю російську економіку. Створюють загрозу для російського бюджету», – зауважує Блант.

Рукотворна криза

Борис Нємцов вважає, що в економічній кризі винне російське керівництво, що знищило за майже півтора десятиліття відроджені демократичні інститути, розв’язало війну проти України і поставило економіку країни в абсолютну залежність від нафтових цін, що в підсумку і призвело країну до серйозних проблем, говорить Нємцов.

«Криза в Росії рукотворна. Вона створена божевільною закордонною політикою Путіна, агресією і війною проти України, страшно неефективним злодійським корупційним державно-монополістичним капіталізмом. Насправді, ми маємо явну кризу злодійського держкапіталізму, який будував Путін останні 15 років. Це глибока така системна криза зі знищеними інститутами», – наголошує Борис Нємцов.

Зростання цін на нафту вже позначаються на російському бюджеті, а в найближчому майбутньому все, що виражено в економічних термінах і категоріях, безпосередньо торкнеться громадян Росії. Економічний оглядач «Щоденного журналу» Максим Блант вважає, що насамперед це позначиться на соціальній сфері.

«По-перше, всі соціальні зобов’язання, які держава має перед своїми громадянами. Вони фінансуються з бюджету. Тому якщо фінансування йде знеціненими рублями, то, відповідно, ефект менше. Це стосується не тільки якихось соціальних виплат – пенсії або допомоги, а й інвестицій в охорону здоров’я, в освіту та інше. Фактично, можна сказати, що у нас через падіння цін на нафту, девальвацію рубля, всі громадяни країни просто засуджені, по-перше, до інфляційного податку, оскільки Росія значну частину товарів імпортує. По-друге, відповідно, інфляційний податок позначиться і на стані соціальної сфери», – зауважує Максим Блант.

У кризі разом

У 2014 році політичні шляхи України та Росії фактично розійшлися, проте українська економіка, як і раніше, залежить від російської економічної ситуації.

«Російська криза знижує конкурентоспроможність і платоспроможність російських покупців, – зазначає Блант. – Відповідно, попит з боку Росії зменшується. Від цього страждають і Україна, й інші торгові партнери Росії. Оскільки досить серйозне уповільнення економіки на цей рік прогнозується в Росії і посилена санкціями низька інвестиційна активність, яка ніяким чином не компенсує і не дозволить Росії скористатися девальвацією рубля для імпортозаміщення. Фактично, все це вдарить по всіх торговим партнерам Російської Федерації».

Із Максимом Блантом згоден Борис Нємцов. Хоча він робить обмовку, що все ж українська економіка не настільки залежна від російської, як, наприклад, білоруська.

«Політично Україна, безумовно, давно вже пішла від Росії. І це очевидно. Я думаю, що поки Путін при владі, поліпшення не передбачається. Але економічно, треба розуміти, українська економіка з російською пов’язана. Якщо ви подивитеся на структуру торгівлі України і Росії, то незважаючи на взаємні санкції, все одно 30% зовнішньої торгівлі України – це Росія. Це означає, що в цілому криза російська так чи інакше впливатиме на економіку України. Вона не впливатиме так драматично, як, наприклад, на білоруську економіку, але все-таки на третину українська економіка від російської залежить. До речі, 2,20 гривні в якійсь мірі пов’язані з 2,20 рубля теж», – підсумовує Нємцов.

Ціна нафти може коштувати влади

Економічна криза не настільки нешкідлива для російського керівництва, вважає більшість експертів. Вони звертають увагу, що рейтинг Путіна, який досяг після українських подій висот, але, все ж, може не витримати падіння цін на нафту. На думку Бориса Нємцова, падіння світових цін на нафту – це не змова і не чиїсь махінації. Ринок живе за своїми законами і на нього впливають об’єктивні чинники.

«Ціни на нафту, на мій погляд, знижені надовго. Справа в тому, що зниження цін на нафту – це не кон’юнктура, а це фундаментальна річ. По-перше, з’явилися нові технології видобутку нафти, це глибоководна нафта, сланцева нафта. По-друге, це енергозберігаючі технології, в першу чергу це гібридні двигуни на автомобілях, це альтернативна енергетика. По-третє, це просто зростання видобутку нафти в світі через те, що з’явилися нові можливості. Завжди в Росії зниження цін на нафту приводила рано чи пізно до зміни влади. Ось і зараз у разі затяжної кризи неминуча зміна влади в Росії», – попереджує російський політик.

Експерти нагадують, що падіння цін на нафту і економічна криза в 1980-х роках привели до розпаду СРСР. На їхню думку, у нинішньої кризи цілком можуть бути серйозні політичні наслідки. Чи закінчаться вони на кордонах Росії, чи змінять самі ці кордони, експерти поки не прогнозують.

14.01.2015 Потрібні реформи і від’єднання економіки України від російської – експерт Європа повинна допомогти Україні у боротьбі з Росією, але жодні європейські гроші не врятують, якщо не буде реформ – Компан далі 12.01.2015 Економічний колапс Росії не стане катастрофою для України – експерти «Залежність зменшується. Зараз наш експорт до Росії становить приблизно 15 відсотків від усього експорту» далі