Українські військові, які боронили 32-й блокпост біля села Смілого на Луганщині, вийшли з оточення з боєприпасами та бронетехнікою. Українські бійці провели в оточенні понад тиждень. За словами військових, командування не давало жодних конкретних наказів – ані атакувати, ані відступати. Тепер їх нібито випустили бойовики за домовленістю з командуванням АТО. Про це кореспондентові Радіо Свобода Дмитрові Баркару розповів активіст громадської ініціативи «Армія SOS» Юрій Касьянов, який перебуває на місці подій.
– Сепаратисти та російське командування висунули вимогу, щоб вони вийшли до дванадцятої ночі, інакше їх усіх там «роздовбають». Я так розумію, що наше командування вирішило не проводити військову операцію розблокування, а погодитися на вимоги сепаратистів.
На блокпосту були близько 116 людей. І з підрозділів Національної гвардії, і Міністерства оборони. Є певна кількість легкої бронетехніки, але справної мало, багато згорілої. Вже не було бензину для генераторів. Головне, не було води. Був певний запас сухих продуктів, але ж без води їх приготувати неможливо. Багато захворіли, бо холодно, а обігрітися не було можливості.
– Які угруповання чи підрозділи оточували 32-й блокпост?
– Частина місцеві, але більше донські козаки, чеченці, серби. Це – ті, про яких достеменно відомо. Також хлопці казали, що там 42-й полк російських спецпризначенців. Супротивник добре озброєний. До 20 танків, які зайняли позиції на відстані прямого пострілу, деякі за 300–400 метрів від блокпосту.
– Як сталося, що блокпост опинився в оточенні?
– Ця ситуація склалася не вчора і не тиждень тому. Перша інформація про оточення цього блокпосту була ще 5 вересня, коли звідти зателефонував і розповів про це мій знайомий. Тоді там стояло близько 20 людей. Потім їх посилили людьми і бронетехнікою. Тоді контролювали лише ділянку дороги від 31-го блокпосту до 32-го. Тепер ми цю ділянку не контролюємо, бо сепаратисти замкнули оточення, поставили свої блокпости, замінували поля.
Проблема поглиблювалася через те, що нашим хлопцям забороняли вести вогонь у відповідь. Сепаратисти стріляють – наші не відповідають. Цілком ідіотична ситуація
Проблема поглиблювалася через те, що нашим хлопцям забороняли вести вогонь у відповідь. Сепаратисти стріляють – наші не відповідають. Цілком ідіотична ситуація. Потім комусь з керівництва спала думка, що їх можна розблокувати малими силами, доправити продукти, знести блокпости сепаратистів. На допомогу почали спрямовувати групи підтримки. Внаслідок цього дорога до 32-го блокпосту всіяна нашою спаленою технікою. Вчора на 31-й блокпост звідти пришов «Урал» з пробитими шинами. На ньому приїхали п’ятеро бійців, які привезли останки близько восьми тіл. Від них – людей, які намагалися пробитися на допомогу 32-му блокпосту, мало що залишилося. Тому приблизно 8 тіл.
– Наскільки дієвими та ефективними у цій ситуації були рішення армійського командування, на Вашу думку?
Наше командування має визначитися, чого воно хоче. Або перемагати, або відступати і все здавати. Але не можна сидіти на двох стільцях. Не можна казати, що в нас перемир’я і водночас наших хлопців розстрілюють
– На мій погляд, наше командування має визначитися, чого воно хоче. Або перемагати, або відступати і все здавати. Але не можна сидіти на двох стільцях. Не можна казати, що в нас перемир’я і водночас наших хлопців розстрілюють на 32-му блокпосту, стріляють по нас постійно у Щасті, у Дебальцеві, у Донецькому аеропорті, у Маріуполі. У будь-якій точці так званого АТО по нас ведуть вогонь. Якщо ми поводимося як боягузи, нас будуть вбивати. Вчора ми бачили ті понівечені тіла, які є наслідком безвідповідальної політики, що зветься «замирення агресора». Тому треба визначатися. Або здаватися, або ж боронитися і бити цих гадів.
