У той час, коли триває новий виток ініційованих США мирних перемовин, українські військові на фронті зовсім не вірять в швидке завершення війни. Сумніваються в цьому і офіцери, і солдати з сержантами. Попри роки під обстрілами, величезну втому, бажання повернутися до близьких і цивільного життя, про які кажуть відверто вони кажуть, що «за свою землю треба боротися».
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) спитали військових на Покровському напрямку, що вони думають про мирні перемовини, вимогу Кремля поступитись Донбасом та яким бачать кінець війни – і коли.
Позивний «Фантом», артилерист 20-ї бригади оперативного призначення НГУ «Любарт»:
– Це було б, звісно, чудово прокинутися одним ранком, щоб просто тобі сказали: «Хлопці, війна закінчилася». Хто б такого не хотів? Я не думаю, що вона скоро закінчиться. Не в цьому році точно.
Це як мрія на день народження – потрапити додому. Хотілося б, щоб це все швидше, щоб це була наша підконтрольна територія. Щоб там не було «русні» (так під час повномасштабного вторгнення в Україні називають російських військових – ред.). Приїхати побачити батьків. Не я навіть – інші. Всі хочуть побачити.
У кого була можливість виїхати [з окупації] – ті виїхали. У когось не вийшло виїхати – там залишилися. З часом, думаю, всіх, хто виїхав, в кого лишилися там батьки чи якісь родичі – всі вони обов’язково зустрінуться.
– А якщо це буде через 10-20 років – це допустимо? Скільки років ви готові чекати, щоб повернутися?
– Скільки буду жити. Головне – повернутися додому. І щоб не було цих тварин (російських військових – ред.) на нашій землі.
Час – не питання. Так, він замучує, цей час. Але врешті-решт – дім буде нашим. Землі будуть наші. Приїдеш додому і будеш радіти, що ти дочекався. Що ти не втік чи ще щось.
Позивний «Юрист», офіцер 82-ї ОДШБр ЗСУ:
– Якщо зважати тільки на бої – то за характером боїв не видно, що війна добігає кінця. Оскільки противник, як і місяць тому, – кидає в бій все більше і більше особового складу, застосовує техніку, артилерію, авіацію і так далі...
Це все політика. Це все перемовини. Цим займаються спеціально навчені люди. Ми навчені проводити штурмові дії, ми навчені звільняти нашу землю і звільняти наш український Донбас.
– Тобто віддавати Донбас не можна?
– Ні. Я вважаю, не можна віддавати взагалі ні клаптика української землі. Я сам з окупованої території – виїхав ще в перший день [повномасштабної] війни. Теж з першого дня на фронті, грубо кажучи. До цього взагалі цивільна людина. Я як ніхто знаю, що за свою землю треба боротися.
...війну виграють люди
Але ситуація дуже складна, скажімо так. І я думаю, що ми прекрасно розуміємо, що за кількістю особового складу ми противнику програємо.
Можливо, ми виграємо десь за якістю, за підготовкою, за вмотивованістю. Можливо, за якимись засобами технічними ми виграємо. Але все одно війну виграють люди.
Позивний «Філін», боєць батальйону безпілотних систем «Корсар» 38-ї ОБрМП ЗСУ:
– Я вважаю, що так не станеться ніколи (щоби війна завершилась швидко – ред.) Росія – це дуже підлий противник, який за будь-яких умов все одно не зупиниться. І якщо ми знімемося з Донецької області і залишимо ці території – противник просто отримає великий плацдарм для наступу далі. Тобто вони не зупиняться на тому, що є зараз.
– Ви ж розумієте, що якщо не буде миру, відповідно, і ваші можливості повернутися до цивільного життя туманні.
Це абсурд
– Я вам хочу сказати, третина мого життя пройшла в армії. Вона мене виплекала, виростила і дала певні навички в житті, які не отримаєш в цивільному. Тому будемо служити далі, що робити.
– А як ви ставитеся до цього пункту, що Росія каже віддати Донбас?
– Донбас в жодному разі не можна віддавати. Ну як ми можемо відмовитися від своїх територій? Це просто-напросто абсурд.
– Але це, вочевидь, на теперішньому етапі означає, що війна буде тривати далі.
– Війна буде тривати далі, так. Тому що ніхто не буде свідомо віддавати Донбас, віддавати українські землі, українські території, тому що це фактично є капітуляцією.
Тоді навіщо потрібно було все це? Для того, щоб отак от просто взяти і відійти?
позивний «Феміда», оператор БПЛА батальйону безпілотних систем «Шершні Довбуша» 68-ї ОЄБр ЗСУ
– Можна вірити (в завершення війни найближчим часом – ред.). Людська така природа – хочеться вірити в щось хороше. Але є початок агресії і кінець агресії. Вона має на чомусь закінчуватися. І тут постане питання: або капітуляція, або супротив. Тут одне з двох...
навіщо потрібно було все це? Для того, щоб отак от просто взяти і відійти?
Має бути відповідальність завжди. За погані вчинки має бути відповідальність. Якби ми були агресорами, напали на їхню країну (Росію – ред.) і вони б у нас забрали шматок території і зараз би ставили такі умови – це одна ситуація.
А коли вимагати з країни, яка 11 років потерпає від війни, купа загиблих цивільних, військових, які теж були цивільними, і вимагати певних поступок тиранам, диктаторам, людям, які вчиняли звірства, це не є правильно, – тут немає ні справедливості, ні людяності. Треба усвідомлювати, що немає хати скраю...
Можна заморозити, але один висновок буде, що все одно вони будуть далі нападати. Досвід 2014-року нам це показав. 2022-й рік став ще важчим, ніж 2014-й. А якщо заморозити конфлікт зараз, то важко, страшно представити, що буде через 5-10 років, якщо вони знову нападуть. Це така реальність.
Як не ми зупинимо, то будуть зупиняти наші діти. Якщо не будемо воювати за свою країну, то підемо воювати за їхню країну проти іншої.
Позивний «Торрес», оператор БПЛА батальйону безпілотних систем «Корсар» 38-ї ОБрМП ЗСУ:
– Поки існує Російська Федерація і Російська імперія, війна не закінчиться ніколи.
– Ви маєте на увазі загалом чи от така гаряча?
– Що ви маєте на увазі, що закінчиться війна?
– Принаймні припиняться активні бойові дії.
– Я не розумію, що таке «припиниться війна». Зупиняться бойові дії на певний час, і вони потім знову почнуться. Тому що задача Російської імперії знищити Україну і українців. Вони це роблять 300 років...
Війна не припиниться, поки Російська імперія існує
Яка різниця, що згадується і що Росія хоче? Вона завжди порушує свої домовленості. Задача Росії – знищити Україну і українців. Що б вона там не писала і не розписувала – її задача така. Вона її буде досягати одними методами, іншими. Зараз – гаряча фаза.
Потім буде затишшя, вона накопичить сили і знову буде [нападати]. Це ж ніколи не припинялося. І не припиниться, поки Російська імперія існує.
– Усім військовим це запитання ставимо, і багато хто відповідає, що хочеться повернутися додому. Але ж з вашої відповіді випливає, що ви не знаєте, коли зможете до цивільного життя повернутися?
– У мене одна надія, що мене поміняють на певний час, щоб я міг відпочити. Все. Війна до кінця мого життя, це точно.
– Аж настільки, до кінця життя?
– Я не бачу виходу з цієї ситуації.
Позивний «Дзиґа», оператор БПЛА батальйону безпілотних систем 38-ї ОБрМП ЗСУ
– Не вірю (в швидке завершення війни – ред.). Не вірю, тому що поки Росія не зазнає втрат, з якими вона не зможе впоратись, фінансові, вона не припинить війну.
Коли вона перестане бути Російською Федерацією, можливо, тоді війна закінчиться. Тобто розвал Російської Федерації поставить крапку в цій війні. Коли свідомість малих народів Росії перевищить імперськість, тоді буде завершена війна. Не раніше.
– Ви воюєте в Донецькій області, як ви вважаєте, це припустимо – віддати Росії регіон?
– Абсолютно ні. Україна суверенна держава. Вона суб'єкт. Як можна комусь віддавати щось, що йому не належить?
Купа документів, декларацій, намірів про те, що Україна є суб'єктом, є суверенною державою, купа договорів, які про це свідчать. На якій підставі їх (території – ред.) віддавати? Права сильного? Повертаємось в середньовіччя? Ні.
Права сильного? Повертаємось в середньовіччя? Ні
– Ви не вірите в те, що війна завершиться, але це певною мірою означає, що і для вас можливість повернутися в цивільне життя туманна, не має зрозумілих термінів. Як ви до цього ставитесь?
– Я не думаю, що Росія спроможна вести цю війну багато років поспіль. Я думаю, це все, як би сказати, видавання бажаного за дійсне і намагання показати, що вона ще здатна вести цю війну багато років. Насправді ні.
Просто це маскується і видається за якийсь факт. Тобто всі ті проблеми, які в них є, мають накопичувальний ефект, і потім в якийсь момент – це може статись завтра або післязавтра – може все посипатись. Чекаємо цей момент.
Позивний «Солдат», артилерист 20-ї бригади оперативного призначення НГУ «Любарт»
– Хотілось би, дуже хотілось би: раз – і розходимося по домах, все закінчилося. Хотілося би. Але, мабуть, ні.
– Не вірите?
– Ні. Більше ні, ніж так.
– Прикидали в голові, скільки доведеться воювати?
– Не хочеться на пенсію звідси вийти (сміється). Це точно. Хочеться, щоб пошвидше закінчилося. Серйозно. Дуже хочеться.
Позивний «Лев», офіцер 82-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ
– Від початку повномасштабного вторгнення до сьогоднішньої дати нічого не змінилося – противник перед собою як мав на меті захопити побільше наших територій, так і має. Станом на зараз нічого не змінюється.
Противник намагається просунутися, знести з лиця землі наші населені пункти, наші міста великі. Тобто, на мою думку, не скоро закінчиться ця війна.
Війна закінчиться тільки на якомусь вищому політичному рівні, коли десь хтось комусь щось скаже, домовляться якось і прийдуть до спільного знаменника.
Форум