Доступність посилання

ТОП новини

Російські вояки на Донбасі. Наказано брехати


Могили загиблих за так звану «ДНР» на околиці Донецька
Могили загиблих за так звану «ДНР» на околиці Донецька

Татьяна Вольтская

Петербурзькі правозахисники сповнені рішучості домогтися від Міноборони Росії відповіді на два питання: чи правда, що російські військовослужбовці беруть участь у військових діях на території України, і чи правда, що російські солдати гинуть на цій війні.

Свій офіційний запит про участь російських солдатів у війні в Україні «Солдатські матері Петербурга» підкріпили відомостями, отриманими з конкретних частин, наприклад, такими:

«Військовослужбовцям в/ч 71211 (331-й гвардійський парашутно-десантний полк, місто Кострома), які наразі знаходяться в пункті тимчасової дислокації на території Ростовської області, було оголошено, що вони більше не є військовослужбовцями, контракти про проходження військової служби з ними розірвані, і в цей момент вони мають статус «ополченців». Також їм було оголошено, що протягом найближчих днів їм буде наказано вирушити в напрямку міста Маріуполь (Україна)».

Костромські десантники, затримані наприкінці серпня в Україні
Костромські десантники, затримані наприкінці серпня в Україні

На запит з підписом члена президентської Ради з прав людини, голови організації «Солдатські матері Петербурга» Елли Полякової була отримана відповідь такого змісту:

«Шановна Елло Михайлівно! Ваше звернення, адресоване начальнику управління соціальної роботи Міністерства оборони Російської Федерації, розглянуто в Командуванні Повітряно-десантних військ. Інформація, що зазначається Вами в зверненні, не відповідає дійсності. Ваші домисли базуються на інформації, яку пропагували в, підконтрольних «прозахідно» і вороже налаштованих стосовно до Російської Федерації, каналах ЗМІ. Зберігайте спокій і поважайте захисників нашої вітчизни. З повагою, заступник командувача ВДВ по роботі з особовим складом полковник В. Купчишин».

Ця відповідь правозахисників не задовольнила. Вони побачили в ній елементи моралізаторства, але не побачили ніякої конкретної інформації щодо зазначених військових частин. Не було там і відповіді на питання, чи лікуються в Петербурзькій військово-медичної академії військовослужбовці з вогнепальними і мінно-вибуховими пораненнями. На запит же про загибель солдатів в Україні відповіді не було взагалі, каже Елла Полякова.

«У своєму запиті ми просили пояснити загибель конкретних військовослужбовців, зокрема, з 18-ї армії. У мене є копії пакета документів про загибель Антона Туманова. Ні в нього, ні в інших загиблих в свідоцтві про смерть місце смерті не вказано, там стоїть прочерк. Ми хочемо знати, чому так відбувається, де і як загинули ці військовослужбовці, і чому за фактом їхньої загибелі досі не порушено кримінальні справи. Наш список починався з дев’яти осіб, потім додалося ще два, потім додалися ті, про які писав Лев Шлосберг.

Директору «Левада-центру» Леву Гудкову на його запит, принаймні, прийшла відписка з Міноборони, що вони не можуть розголошувати персональні дані, і що все це – казки іноземних ЗМІ, а нам взагалі жодної відповіді не надійшло. Але за законом вони зобов’язані відповісти», – наголошує Елла Полякова.

Могила загиблого в Україні псковського десантника Леоніда Кічаткіна
Могила загиблого в Україні псковського десантника Леоніда Кічаткіна

За словами Полякової, правозахисники посилають другий запит про загиблих, і якщо не отримають відповіді цього разу, то подадуть до суду від імені президентської Ради з прав людини.

Вони відмовляються визнати, що російські військові воюють і гинуть в Україні. Влада готова заперечувати навіть ті випадки, які заперечувати, здається, неможливо
Сергій Шелін

«Позиція влади непохитна, вони відмовляються визнати, що російські військові воюють і гинуть в Україні, тому немає нічого нового в тому, що «Солдатські матері» не отримали відповіді на свій запит, – каже політолог Сергій Шелін. – Причому приховування військових дій йде широким фронтом – їх не визнає російська дипломатія в усіх контактах зі своїми закордонними партнерами, цього ні в якому разі не визнають ні військові, ні слідчі органи. Уся владна машина працює синхронно. Всупереч фактам вони не готові визнати те, що вважають очевидним в усьому навколишньому світі, – що Росія спрямовує свої збройні сили для участі в конфлікті на сході України. Мабуть, ланцюжки, які подумки вибудовуються слідом за визнанням цього факту, зовсім не влаштовують нашу владу, і вона готова заперечувати навіть ті випадки, які заперечувати, здається, неможливо. А суспільство намагається якось не думати про цю війну, на різноманітні опитування з цього приводу люди, я гадаю, відповідають не дуже щиро. Крім того, більшість вважає, що їх ця війна ніяк не торкнеться: ні їхні родичі, ні їхні діти, ні їхні чоловіки вони не загинуть там».

Із тим, що російська влада і далі буде з усіх сил приховувати участь російських військ в українському конфлікті, згоден і депутат Законодавчих зборів Петербурга від фракції «Яблуко» Борис Вишневський.

Маємо велику масову брехню – таку ж, яка була під час усіх неоголошених воєн
Борис Вишневський

«Маємо велику масову брехню – таку ж, яка була під час усіх неоголошених воєн, в яких брали участь радянські військові. Адже і тоді не визнавалося, що ми воюємо в Північній Кореї, Ємені, Анголі, Єгипті, Ефіопії та інших країнах. Все це визнали тільки в 1995 році, а тих, хто залишився живий, визнали учасниками бойових дій і дали їм відповідні пільги. Я думаю, що правда про війну в Україні теж спливе: загибель людей неможливо приховати, навіть натиснувши на їхніх матерів, вдів та інших родичів. Навіть якщо когось залякати, а когось підкупити, загального мовчання домогтися не вдасться. Але наказ брехати, заперечуючи будь-які факти, я думаю, спрямований з самої верхівки, тому брехати будуть до останнього. Щоправда, довго це робити не вдасться», – припускає депутат.

Прес-секретар організації «Солдатські матері Петербурга» Олександр Передрук теж упевнений, що довго приховувати правду про російських солдат, які воюють в Україні, не вдасться, і у нього навіть намічені конкретні терміни, коли ця правда почне виходити назовні.

Ми не виключаємо подання в суд, щоб далі запити йшли вже від імені суду
Олександр Передрук

«Зараз у нас з’явився знайомий адвокат – поки ми свідомо не називаємо його імені – він розповів нам про свого підзахисного, який був притягнутий до кримінальної відповідальності за дезертирство – за те, що він відмовився виходити на службу. За його словами, він був контрактником, і його направляли спочатку в Ростов, а потім він повинен був перетнути кордон з Україною. Ми повинні ще ретельно перевірити цю інформацію, в тому числі і щодо порушення стосовно цієї людини кримінальної справи, тому її імені ми теж поки не розкриваємо. Але зараз достеменно відомо, що з навчань в Ростовській області перекинули кілька військовослужбовців назад до Мурманської області, в Печенгу. Зараз ці солдати в частинах, серед них є строковики, і буквально через місяць-два вони будуть на дембелі, і тоді, я думаю, вони зможуть багато чого розповісти. Один з них – це мій старий знайомий, друг, так що у нас там особисті зв’язки. Саме він мені по телефону повідомив нещодавно, що його частину відправляють в Ростов-на-Дону. Тепер треба чекати, коли демобілізуються ті строковики, які брали участь в якихось діях в Україні, і щонайбільше за півроку ми будемо знати багато деталей і подробиць. Що ж до офіційної відповіді на наші запити, то ми не сподіваємося на більш конкретну відповідь, ніж та, яка була надана Гудкову. І дійсно, ми не виключаємо навіть подання в суд, щоб далі запити йшли вже від імені суду», – зазначає Пердрук.

Нещодавно опубліковані результати опитування «Левада-центру» говорять про те, що більше половини росіян не надто цікавляться загибеллю російських солдат в Україні, частина людей взагалі вважає ці відомості ворожою вигадкою. Водночас соціолог Марія Мацкевич нагадує, що, судячи з опитувань, більшість населення з самого початку конфлікту висловлювалося проти війни, не допускало введення російських військ в Україну.

Причина брехні зрозуміла: владі прекрасно відомо, що більшість населення не підтримує війну
Марія Мацкевич

«Дуже важливо, як ставиться питання: якщо людей запитати – ви за війну чи проти, вони, звичайно, дадуть відповідь «проти». Опитування, до речі, показали, – і це вразило багатьох коментаторів, – що маса людей поставилися з симпатією до Маршу миру в Москві. Але ж люди були мало обізнані про сенс цієї акції, а слова «Марш миру» для них однозначно пофарбовані в позитивні тони, інакше кажучи, люди війни не хочуть. Питання про готовність до жертв – це окреме питання. Але влада знає, що люди не хочуть війни, і вони кажуть, що війни немає. І люди їх підтримують. А коли ми говоримо про загибель конкретного військовослужбовця, реакція буває різна: хтось звинувачує державу, яка послала їхнього сина на війну, а хтось каже, так, він загинув, але він виконував наказ. І потрібно розуміти, що, критикуючи війну, ми не маємо права відбирати у батьків розуміння того, що їхня дитина загинула, виконуючи обов’язок. І це цілком сумісне: так, війни ми не хочемо, але якщо держава посилає людину кудись, де йдуть військові дії, то викриття держави в загибелі цієї людини поділяють далеко не всі. Причина брехні теж зрозуміла: владі прекрасно відомо, що більшість населення не підтримує війну, ось всі засоби пропаганди і стверджують, що війни немає. Тобто брехня створюється як би назустріч побажанням громадян. Так само було і під час війни в Афганістані – це одна і та ж лінія поведінки. Якщо війна не оголошена, важко очікувати, що Міністерство оборони буде вести себе так, як ніби військові дії йдуть офіційно. Тому, як і під час війни з Афганістаном, родичам повідомляють, що людина загинула, і писати на пам’ятниках, де і як він загинув, заборонено», – констатує соціолог.

Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода

Антивоєнний заклик, поширений у соцмережах
Антивоєнний заклик, поширений у соцмережах

На цю ж тему:

На Донбасі загинули і зникли до 4 тисяч російських військових – правозахисниця

Зниклі безвісти вояки Росії на Донбасі

Місто Росії, яке чекає на труни з Донбасу

Російські вояки повертаються у трунах зі «смертельної відпустки»

У російському Брянську «афганці» проти війни в Україні

Секрети «таємної війни Путіна»

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG