Київ – Медіа в Україні є менш вільними, ніж у Грузії та Молдові, а професія журналіста залишається смертельно небезпечною. Такими є результати вимірювання індексу свободи слова з-поміж шести учасників «Східного партнерства». За ним Україна поступилася двом згаданим країнам і випередила Вірменію, Азербайджан та Білорусь. Переслідування журналістів під час Майдану, численні погрози, напади й взяття в заручники працівників медіа на територіях, окупованих Росією та незаконними збройними формуваннями, експерти визнають як головну проблему України в царині медіа. У Білорусі та Азербайджану проблеми інші: там журналістів ув’язнюють і переслідують за публікації в інтернеті й у західних медіа.
За станом свободи слова поміж шести країн «Східного партнерства» Україна посіла третє місце, поступившись Грузії (перше місце) і Молдові (друге місце). Гірше, ніж в Україні, зі свободою слова у Вірменії, Азербайджані й Білорусі. Такими є результати щоквартального вимірювання індексу свободи медіа «Східного партнерства».
Коли в журналістів стріляють, коли вони залишаються мішенню агресії, це дуже впливає на рейтинг і стан свободи слова в УкраїніАндрій Кулаков
Директор із програмної діяльності «Інтерньюз-Україна», що спільно з неурядовими організаціями з інших країн-учасниць проводить це дослідження, Андрій Кулаков пояснив основні причини відставання України від Грузії та Молдови так: «У нас минув майданний синдром полювання на журналістів на великій території. Тепер це триває далі на окупованих територіях. Коли в журналістів стріляють, коли вони залишаються мішенню агресії та насильства, це все дуже впливає на рейтинг і стан свободи слова в Україні».
За словами авторів рейтингу, стан свободи слова в Україні сьогодні є невизначеним, оскільки невідомо, як розвиватиметься далі ситуація в умовах конфлікту з Росією та суспільних трансформацій після Майдану.
«Ми усунули режим Януковича. Журналістська спільнота тією чи іншою мірою здебільшого підтримала президента Порошенка та його уряд. Як поведе себе індекс у наступних кварталах, наразі просто не відомо», – пояснює менеджер проекту «Моніторинг свободи медіа країн «Східного партнерства» Наталія Сад.
Курс на Митний союз зупинив прогрес свободи слова у Вірменії – вірменський журналіст
Представник Єреванського прес-клубу Борис Наварсадян переконаний, що підписання та імплементація угод про асоціацію з ЄС впливає безпосередньо на свободу медіа. Між ними існує позитивна залежність. Натомість інтеграція до Митного союзу супроводжується погіршенням становища журналістів. Як приклад, він наводить власну країну.
У 2012 році, за даними Freedom House, Грузія та Вірменія були країнами, які продемонстрували найбільший прогрес у царині свободи медіа в світі. Тоді Вірменія ще перебувала на активній стадії підготовки до парафування й підписання угоди про асоціацію з ЄС. 3 вересня 2013 року вірменський президент Серж Саргсян згорнув євроінтеграцію і оголосив курс на інтеграцію до Митного союзу. Відтоді його країна почала втрачати свої позиції в царині свободи слова, а ось Молдова та Грузія, які не зраджували своєму європейському вибору, і надалі демонстрували найбільший прогрес у світі, наголошує Борис Наварсадян.
Уже після Майдану, Україна, підписавши угоду про асоціацію з Європейським союзом, зробила великий поступБорис Наварсадян
«І ми бачимо, як уже після Майдану, Україна, підписавши угоду про асоціацію з Європейським союзом, зробила великий поступ, це відображено в індексі. Тобто, є взаємозалежність між свободою слова та незворотним європейським вибором країни, принаймні, хочеться сподіватися, що він уже не змінюватиметься», – каже експерт.
У Білорусі за публікації в західних медіа обшукують квартири й штрафують
Білоруські експерти позитивним «трендом» у медіа-сфері власної країни називають те, що там наразі немає жодного ув’язненого журналіста. Проте репресії щодо них тривають. Так, у Білорусі журналістів за публікації у західних медіа або штрафують, або проводять обшуки на квартирах, конфіскують комп’ютери, розповідає представник Білоруської асоціації журналістів Андрій Бастунець.
Приміром, буквально на днях суд міста Бобруйська покарав білоруську журналістку Марину Молчанову за діяльність на користь іноземних ЗМІ штрафом у розмірі 350 євро. На останньому судовому засіданні її звинуватили «у незаконному виготовленні та поширенні продукції ЗМІ». Під цим усім мається на увазі її текст на сайті телекомпанії «Белсат», яку створило і підтримує Міністерство закордонних справ Польщі.
У помешканні іншого білоруського журналіста, а також у квартирі його батьків, слідчі органи провели обшуки через публікації на сайті Deutsche Welle, наводить інший приклад Андрій Бастунець.
Білоруські експерти також відзначають, що в їхній країні немає жодного незалежного телеканалу, окрім «Белсату», який дислокується за кордоном.
В Азербайджані тим часом, за даними авторів Media Freedom Watch, за ґратами перебувають 14 журналістів та блогерів.
Автори та експерти рейтингу свободи медіа «Східного партнерства» відзначають, що окуповані території та території заморожених конфліктів, які є в кожній країні «Східного партнерства», окрім Білорусі, з рейтингового оцінювання не виключалися. Експерти на власний розсуд враховували у своїх оцінках різних аспектів свободи слова ситуацію на територіях, які де-факто центральні уряди країн не контролюють.
