Новообраний український президент Петро Порошенко ще до того, як складе присягу, матиме можливість зустрітися з лідерами провідних країн світу. Наступного тижня заплановане його перебування на урочистостях у Польщі, а згодом Порошенка очікують у Франції, на іншій історичний церемонії. Там майбутній глава української держави може побачитися з президентом Росії Путіним, але Москва досі не виявила ознак готовності до такого контакту.
Петро Порошенко офіційно ще не виконує обов’язків президента, але оскільки Україна перебуває у надзвичайній ситуації і міжнародна підтримка для неї життєво важлива, то навіть неофіційні переговори й домовленості можуть бути корисними.
Польський президент Броніслав Коморовський чекає на Петра Порошенка 3-4 червня на святкуваннях 25-річчя перших виборів, які поклали край комуністичній владі у Польщі і вивели країну на шлях до членства в НАТО і ЄС. Саме Польщу, яка може похвалитися найдинамічнішою економікою у Європі, часто порівнюють з Україною. Серед гостей у Варшаві будуть керівники провідних держав світу і зокрема Барак Обама, який від імені США вже привітав новообраного українського президента й пообіцяв підтримку.
Французька пропозиція
Певною несподіванкою цього тижня стало запрошення від президента Франції Франсуа Олланда, щоб 6 червня Петро Порошенко взяв участь у церемоніях з нагоди річниці висадки 1944 року у Нормандії військ антигітлерівської коаліції.
Запрошення стало результатом активних зусиль української громади Франції та прихильників України у французьких політичних колах. Українські активісти домагалися, щоб в церемоніях брав участь не лише президент Росії, але й президент України, яка зазнала у Другій світовій жорстокої окупації, і мільйони українців втратили життя.
Редактор журналу «Український тиждень» Алла Лазарєва, яка живе у Франції, наголошує на важливості події. «Це нагода познайомитися особисто, встановити контакти. Власне, чому Путін так рветься у Нормандію і заважав, але не дуже, провести президентські вибори в Україні? Він стримувався, бо надто хотів у Нормандію. Тому що йому важливо поспілкуватися із «сильними світу цього». Це важливо Путіну, Порошенку, Олланду... Історичний факт використовується як дипломатична подія», – сказала Алла Лазарєва в коментарі Радіо Свобода.
В результаті запрошення керівника України президент Росії Володимир Путін втрачає монополію Росії на представництво усього колишнього Радянського Союзу, як воюючої сторони у Другій світовій війні.
Порівняння Путіна з Гітлером
Є підстави вважати, що певні кола у Москві запрошенням Порошенка невдоволені. Ще більше в Росії невдоволені тим, що дії президента Путіна щодо України порівнюють з тим, як Гітлер діяв у Європі перед Другої світовою війною.
Російська анексія Криму й погрози захищати інтереси російськомовних за межами Росії надто схожі на анексію Австрії та підбурювання судетських німців у передвоєнній Чехословаччині. Повідомлення, що подібне порівняння зробив і спадкоємець британського трону Принц Чарльз, викликало нещодавно відверте роздратування президента Путіна.
Зараз важко передбачити, хто зі світових лідерів захоче надто довго чи надто близько спілкуватися з Путіним, якого міжнародна спільна засудила за агресію і розпалювання насильства в Україні. Але для новообраного українського президента це може бути перший крок до налагодженння діалогу з Москвою.
Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров також визнає необхідність переговорів. «Ми не нав’язуємо якийсь конкретний формат, – сказав міністр, – але відчуваємо потребу додаткового поштовху від міжнародної спільноти».
Міжнародна спільнота останніми кроками дає зрозуміти, що готова підштовхувати до переговорів. Проблема досі полягала у тому, що сама Москва прямі переговори з Києвом вести не бажала, а натомість усіляко підтримувала озброєних сепаратистів на Донбасі, від яких українська влада вимагає насамперед складення зброї й припинення насильства.
Петро Порошенко офіційно ще не виконує обов’язків президента, але оскільки Україна перебуває у надзвичайній ситуації і міжнародна підтримка для неї життєво важлива, то навіть неофіційні переговори й домовленості можуть бути корисними.
Польський президент Броніслав Коморовський чекає на Петра Порошенка 3-4 червня на святкуваннях 25-річчя перших виборів, які поклали край комуністичній владі у Польщі і вивели країну на шлях до членства в НАТО і ЄС. Саме Польщу, яка може похвалитися найдинамічнішою економікою у Європі, часто порівнюють з Україною. Серед гостей у Варшаві будуть керівники провідних держав світу і зокрема Барак Обама, який від імені США вже привітав новообраного українського президента й пообіцяв підтримку.
Французька пропозиція
Певною несподіванкою цього тижня стало запрошення від президента Франції Франсуа Олланда, щоб 6 червня Петро Порошенко взяв участь у церемоніях з нагоди річниці висадки 1944 року у Нормандії військ антигітлерівської коаліції.
Запрошення стало результатом активних зусиль української громади Франції та прихильників України у французьких політичних колах. Українські активісти домагалися, щоб в церемоніях брав участь не лише президент Росії, але й президент України, яка зазнала у Другій світовій жорстокої окупації, і мільйони українців втратили життя.
Чому Путін так рветься у Нормандію? Йому важливо поспілкуватися із «сильними світу цьогоАлла Лазарєва
В результаті запрошення керівника України президент Росії Володимир Путін втрачає монополію Росії на представництво усього колишнього Радянського Союзу, як воюючої сторони у Другій світовій війні.
Порівняння Путіна з Гітлером
Є підстави вважати, що певні кола у Москві запрошенням Порошенка невдоволені. Ще більше в Росії невдоволені тим, що дії президента Путіна щодо України порівнюють з тим, як Гітлер діяв у Європі перед Другої світовою війною.
Російська анексія Криму й погрози захищати інтереси російськомовних за межами Росії надто схожі на анексію Австрії та підбурювання судетських німців у передвоєнній Чехословаччині. Повідомлення, що подібне порівняння зробив і спадкоємець британського трону Принц Чарльз, викликало нещодавно відверте роздратування президента Путіна.
Зараз важко передбачити, хто зі світових лідерів захоче надто довго чи надто близько спілкуватися з Путіним, якого міжнародна спільна засудила за агресію і розпалювання насильства в Україні. Але для новообраного українського президента це може бути перший крок до налагодженння діалогу з Москвою.
Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров також визнає необхідність переговорів. «Ми не нав’язуємо якийсь конкретний формат, – сказав міністр, – але відчуваємо потребу додаткового поштовху від міжнародної спільноти».
Міжнародна спільнота останніми кроками дає зрозуміти, що готова підштовхувати до переговорів. Проблема досі полягала у тому, що сама Москва прямі переговори з Києвом вести не бажала, а натомість усіляко підтримувала озброєних сепаратистів на Донбасі, від яких українська влада вимагає насамперед складення зброї й припинення насильства.
