Лондон – Уряд Великобританії оголосив, що визнає на офіційному рівні існування корнської національної меншини. Мешканці Корнвола, що на південному заході країни, мають кельтське коріння і є одним з найдревніших народів Європи, проте на відміну від споріднених валлійців, ірландців та шотландців досі вони не мали окремого статусу.
Корнці здобули окрему увагу саме тепер завдяки законам Європейському Союзу про захист меншин. Про Корнвол – курортну місцевість на південно-західному узбережжі Великобританії знають чимало людей, але зовсім небагато мали нагоду чути древню мову місцевих мешканців Корнволу – регіоні, що зараз має статус англійського графства.
Але культурні діячі та політичні активісти цього краю віддавна за кожної нагоди наполягали, що вони не англійці, хоча англійська мова віддавна там є панівною.
Приклад кельтських сусідів
Надання кілька років тому самоврядних прав Шотландії, Уельсу та Північній Ірландії підштовхнуло корнців до кампанії за збереження своєї самобутності.
Одна з проблем полягає у тому, що населення Корнволу становить лише трохи більше п’ятисот тисяч і не має історичного досвіду нації.
Зараз над розвитком національної свідомості працюють лічені ентузіасти і жменька політичних активістів, об’єднаних у партію «Мебйон Кернов».
Заступниця лідера партії Ловдей Дженкін так пояснює, що вони хочуть: «Треба, щоб визнавали наше існування, бо чимало рішень, які схвалюються урядом в центрі, не визнають цього факту і це має погані наслідки для Корноволу. Ми не хочемо, щоб нам вказували з Вестмінстера, наприклад, скільки нам давати дозволів на будівництво помешкань у Корноволі, коли використовувати нашу мову, про місце нашої мови у школі, щодо питань нашої культури й тотожності».
Відродження мови – одне з завдань корнських активістів, бо з понад півмільйона мешканців Корнволу вільно спілкуватися мовою предків можуть лише приблизно 2000 тисячі людей.
Культурні, але не політичні перспективи
Лондон досі не вважав за потрібне допомагати у збереженні самобутньої культури корнців, але у березні цього року уряд оголосив про виділення понад сотні тисяч фунтів на проекти пов’язані з корнською мовою.
Статус офіційної національної громади передбачений правилами Європейського Союзу і зокрема «Конвенцією про захист національних меншин».
Політичні активісти у Корнволі тепер мріють про розширене самоврядування і навіть щось зразок автономних парламентів, які мають сусідній Уельс, Шотландія та Північна Ірландія.
Проте зараз статус національної меншини для корнців означає лише визнання їхніх культурних потреб. Можливо, це буде кроком для збереження і розвитку самобутності мальовничого краю на березі Атлантичного океану.
Корнці здобули окрему увагу саме тепер завдяки законам Європейському Союзу про захист меншин. Про Корнвол – курортну місцевість на південно-західному узбережжі Великобританії знають чимало людей, але зовсім небагато мали нагоду чути древню мову місцевих мешканців Корнволу – регіоні, що зараз має статус англійського графства.
Але культурні діячі та політичні активісти цього краю віддавна за кожної нагоди наполягали, що вони не англійці, хоча англійська мова віддавна там є панівною.
Приклад кельтських сусідів
Надання кілька років тому самоврядних прав Шотландії, Уельсу та Північній Ірландії підштовхнуло корнців до кампанії за збереження своєї самобутності.
Одна з проблем полягає у тому, що населення Корнволу становить лише трохи більше п’ятисот тисяч і не має історичного досвіду нації.
Зараз над розвитком національної свідомості працюють лічені ентузіасти і жменька політичних активістів, об’єднаних у партію «Мебйон Кернов».
Заступниця лідера партії Ловдей Дженкін так пояснює, що вони хочуть: «Треба, щоб визнавали наше існування, бо чимало рішень, які схвалюються урядом в центрі, не визнають цього факту і це має погані наслідки для Корноволу. Ми не хочемо, щоб нам вказували з Вестмінстера, наприклад, скільки нам давати дозволів на будівництво помешкань у Корноволі, коли використовувати нашу мову, про місце нашої мови у школі, щодо питань нашої культури й тотожності».
Треба, щоб визнавали наше існуванняЛовдей Дженкін
Відродження мови – одне з завдань корнських активістів, бо з понад півмільйона мешканців Корнволу вільно спілкуватися мовою предків можуть лише приблизно 2000 тисячі людей.
Культурні, але не політичні перспективи
Лондон досі не вважав за потрібне допомагати у збереженні самобутньої культури корнців, але у березні цього року уряд оголосив про виділення понад сотні тисяч фунтів на проекти пов’язані з корнською мовою.
Статус офіційної національної громади передбачений правилами Європейського Союзу і зокрема «Конвенцією про захист національних меншин».
Політичні активісти у Корнволі тепер мріють про розширене самоврядування і навіть щось зразок автономних парламентів, які мають сусідній Уельс, Шотландія та Північна Ірландія.
Проте зараз статус національної меншини для корнців означає лише визнання їхніх культурних потреб. Можливо, це буде кроком для збереження і розвитку самобутності мальовничого краю на березі Атлантичного океану.
