Західна англомовна преса тримає у центрі уваги Крим, але чимало часописів пишуть, що відкритим залишається питання подальших намірів російського президента Путіна. Є розповіді про долю Південної Осетії та інших анклавів, утворених у результаті військового вторгнення Росії.
Оскільки у кризових ситуаціях аудиторія, яка стежить за міжнародними новинами, збільшується, чимало редакцій перевели висвітлення драматичних українських подій у «живий» режим. Наприклад, британська The Telegraph одна з багатьох, які на своїх інтернетних сайтах тримають інформаційну стрічку, що постійно поновлюється короткими новинними повідомленнями, а також відеорепортажами, фотографіями та посиланнями на більш розлогі аналітичні статті.
В одному з таких репортажів The Telegraph розповідає, що між британським прем’єр-міністром Камероном та німецьким канцлером Меркель виникли розбіжності стосовно того, наскільки жорсткими мають бути санкції Заходу щодо Москви у відповідь на російську анексію Криму. Газета цитує «чільних німецьких представників, які у середу сказали, що Меркель не згодна з Камероном, що анексія Криму є підставою для нового рівня економічних і торговельних санкцій, який на жаргоні ЄС називають «третьою фазою». Вона наполягає, що «лише у разі подальшого військового вторгнення Росії на схід України за межі Криму, ситуацію можна вважати новою ескалацією».
New York Times пише про стриману реакцію українців на повернення в політику Юлії Тимошенко. У статті читаємо, що «вона водночас і героїня, і лиходійка, одна з тих, хто розбудовував прогнилу українську політику, але також і жертва тієї політики, бо провела два з половиною роки у в’язниці».
New York Times пояснює, що Тимошенко важко буде позбутися іміджу пов’язаності з корумпованою олігархічною системою, але незалежно від того, чи переможе вона на президентських виборах 25 травня, Тимошенко буде залишатися потужною політично постаттю в Україні.
Цей же часопис подає репортаж із Південної Осетії, яку Росія окупувала унаслідок війни з Грузією 2008 року.
Порівнюючи ейфорію деяких проросійських мешканців Криму з надіями на російську допомогу південноосетинців, часопис наголошує, що більшість мрій про світле майбутнє Південної Осетії не здійснилися.
«Російська федеральна аудиторська палата виявила, що шістьма місяцями після конфлікту з 55 мільйонів доларів, виділених на допомогу регіону, власне для відбудови було використано менше від півтора мільйона. А станом на минулий рік палата виявила, що загалом 33 мільйони доларів у Південній Осетії були загублені, або використані не за призначенням».
Чимало англомовних ЗМІ розповідають про скандал із депутатами від партії «Свобода», які застосували силу до керівника державної української телекомпанії.
Відео інциденту скопійоване на багатьох інтернетних сторінках. Британська The Guardian також розповідає про це з ілюстраціями і зауважує, що «оскільки генеральний прокурор також є членом партії Свобода, то інцидент може виявитися ключовим випробуванням для новоствореного уряду України, поспіхом створеного після втечі Януковича з Києва».
Оскільки у кризових ситуаціях аудиторія, яка стежить за міжнародними новинами, збільшується, чимало редакцій перевели висвітлення драматичних українських подій у «живий» режим. Наприклад, британська The Telegraph одна з багатьох, які на своїх інтернетних сайтах тримають інформаційну стрічку, що постійно поновлюється короткими новинними повідомленнями, а також відеорепортажами, фотографіями та посиланнями на більш розлогі аналітичні статті.
В одному з таких репортажів The Telegraph розповідає, що між британським прем’єр-міністром Камероном та німецьким канцлером Меркель виникли розбіжності стосовно того, наскільки жорсткими мають бути санкції Заходу щодо Москви у відповідь на російську анексію Криму. Газета цитує «чільних німецьких представників, які у середу сказали, що Меркель не згодна з Камероном, що анексія Криму є підставою для нового рівня економічних і торговельних санкцій, який на жаргоні ЄС називають «третьою фазою». Вона наполягає, що «лише у разі подальшого військового вторгнення Росії на схід України за межі Криму, ситуацію можна вважати новою ескалацією».
New York Times пише про стриману реакцію українців на повернення в політику Юлії Тимошенко. У статті читаємо, що «вона водночас і героїня, і лиходійка, одна з тих, хто розбудовував прогнилу українську політику, але також і жертва тієї політики, бо провела два з половиною роки у в’язниці».
New York Times пояснює, що Тимошенко важко буде позбутися іміджу пов’язаності з корумпованою олігархічною системою, але незалежно від того, чи переможе вона на президентських виборах 25 травня, Тимошенко буде залишатися потужною політично постаттю в Україні.
Цей же часопис подає репортаж із Південної Осетії, яку Росія окупувала унаслідок війни з Грузією 2008 року.
Порівнюючи ейфорію деяких проросійських мешканців Криму з надіями на російську допомогу південноосетинців, часопис наголошує, що більшість мрій про світле майбутнє Південної Осетії не здійснилися.
«Російська федеральна аудиторська палата виявила, що шістьма місяцями після конфлікту з 55 мільйонів доларів, виділених на допомогу регіону, власне для відбудови було використано менше від півтора мільйона. А станом на минулий рік палата виявила, що загалом 33 мільйони доларів у Південній Осетії були загублені, або використані не за призначенням».
Чимало англомовних ЗМІ розповідають про скандал із депутатами від партії «Свобода», які застосували силу до керівника державної української телекомпанії.
Відео інциденту скопійоване на багатьох інтернетних сторінках. Британська The Guardian також розповідає про це з ілюстраціями і зауважує, що «оскільки генеральний прокурор також є членом партії Свобода, то інцидент може виявитися ключовим випробуванням для новоствореного уряду України, поспіхом створеного після втечі Януковича з Києва».
