Доступність посилання

ТОП новини

Вода, електрика, туризм – як Крим залежить від решти України


Київ – В України є важелі впливу на кримську економіку та забезпечення життєдіяльності півострова. Адже, крім субсидій до бюджету, більшу частину питної води та електроенергії півострів отримує з України. Щоправда, зараз запровадження енергетичної чи водної блокади вдарить насамперед по пересічних мешканцях, а не по самопроголошеній владі Криму. Вирішальний вплив Україна має й на основний фактор кримської економіки – туризм.

Понад 80% питної води та електроенергії Крим отримує з України. А витрати автономії більше ніж на половину забезпечуються завдяки дотаціям із українського держбюджету. Якщо бюджетні субсидії Росія може без особливих проблем взяти на себе, то оперативно забезпечити альтернативне водо- та електропостачання півострова Москва не спроможна.

Щоправда, зараз запровадження блокади вдарить передусім по пересічних громадянах, а не по сепаратистах.

«Україна в такому дражливому становищі. Хоча вона може повністю заблокувати Крим, вона на це не йде і не йтиме, бо там тоді страждатимуть люди, а не окупанти», – каже народний депутат Мустафа Джемілєв.

На його думку, Україна зараз має впливати на ситуацію дипломатично-військовими методами.

«Здається, ми вже перейшли межу, коли достатньо одних дипломатичних заходів. Це такі речі, які варто обговорювати в Генеральному штабі», – зазначає Мустафа Джемілєв.

Туристичний сезон-2014: російські солдати замість українських відпочивальників

Щоправда, у подальшому, у разі продовження окупації півострова, Україна зможе поставити питання про тарифи на воду та електроенергію.

«Крим значною мірою покриває власні потреби в газі за рахунок місцевого видобутку. А як вирішити ситуацію з водою? – А ніяк! Навіть за найгіршого розкладу Крим приречений отримувати воду за Північнокримським каналом. Росія має тоді опікуватися тим, як фінансувати цей обсяг води. Так само і з електроенергією», – каже перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.

Один із найважливіших факторів кримської економіки – курортний сезон. За даними головного управління Міндоходів і зборів у Криму, саме надходження від туризму формують левову частку прибуткової частини бюджету автономії, багатьох міських та районних бюджетів.

«Курортний сезон 2014 року, можливо, вже зірваний. І це втрати не лише для бюджету автономії, а насамперед для пересічних громадян, які заробляють на туристах. Це той ризик, який перекрити неможливо за рахунок російських бюджетних коштів», – стверджує Ярослав Жаліло.

За даними Міністерства туризму та курортів автономії, за минулий рік у Криму відпочило близько 6 мільйонів осіб, із яких 4 мільйони – громадяни України. Також важливим є той фактор, що більшість туристів дістається півострова залізницею, а сто відсотків залізничного сполучення із Кримом забезпечується через територію України. Тож перспективи найближчого курортного сезону залежать саме від урегулювання ситуації між Сімферополем та Києвом.
  • Зображення 16x9

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG