У Міжнародному суді ООН у Гаазі у понеділок розпочнеться процес між Хорватією і Сербією. Країни звинувачують одна одну у геноциді під час війни в першій половині дев’яностих років. Упродовж наступних п’яти тижнів 17 суддів за зачиненими дверима заслухають аргументи Загреба й Белграда та заяви їхніх свідків. Найбільше на процесі наполягає Хорватія.
Позов проти Сербії офіційний Загреб подав у 1999 році, стверджуючи, що белградський уряд був причетний до скоєння геноциду над хорватським народом. У відповідь на це, у 2010 році Белград звернувся до того ж суду, звинувачуючи Хорватію у геноциді над сербською меншиною.
Війна в Хорватії тривала від весни 1991 до літа 1995 року, коли хорватські сили відвоювали територію самопроголошеної Республіки Сербська Країна. Війну розпочали місцеві серби за підтримки Белграда.
Хорватський позов містить понад 30 тисяч документів, якими хорватська сторона доводить, що йшлося не лише про масові вбивства й воєнні злочини, а якраз про геноцид. Сербський позов базується насамперед на тому, що з Хорватії в час завершальних операцій було депортовано 200 тисяч сербів.
Політика сучасності не має стосуватися минулого
Як процес впливатиме на відносини між двома сусідніми країнами? Міністр закордонних справ Хорватії Весна Пусич вважає, що її уряд має зосередитися на актуальних справах.
«Суд не обговорюватиме хорватсько-сербські відносини сьогодні чи завтра, і не треба, щоб їх обговорювали. Упевнена, що нашим завданням є зберігати шанси для майбутнього, оскільки знаємо, що в минулому не було добре», – зазначила вона.
Заступник прем`єр-міністра Сербії Александар Вучич каже, що своє слово має сказати суд, а не політики.
«Нехай те, що роблять суди, те, чим займаються право й правда, врегулюють справу наших відносин в минулому. А ми повинні насамперед займатися нинішніми справами й майбутнім», – наголосив представник сербського уряду.
Фахівці з міжнародного права заявляють, що під час війни у ЗМІ обох країн було чимало закликів до винищення – зокрема, від деяких політичних лідерів, письменників, журналістів. Однак жодної офіційної політичної заяви або військового наказу з таким закликом не було.
Гаазький трибунал раніше встановив, що геноцид був скоєний в Боснії і Герцеговині, конкретно – в Сребрениці. Щодо Хорватії такого вироку досі не було. Колишній президент Сербії Слободан Мілошевич помер в гаазькій тюрмі у 2006 році, не дочекавшись вироку.
Вердикт у справі, яку розпочнуть розглядати у понеділок, очікують наприкінці цього чи на початку наступного року. У разі, якщо геноцид з боку однієї чи іншої сторін буде доведений, наслідком стане відшкодування за жертви.
Позов проти Сербії офіційний Загреб подав у 1999 році, стверджуючи, що белградський уряд був причетний до скоєння геноциду над хорватським народом. У відповідь на це, у 2010 році Белград звернувся до того ж суду, звинувачуючи Хорватію у геноциді над сербською меншиною.
Війна в Хорватії тривала від весни 1991 до літа 1995 року, коли хорватські сили відвоювали територію самопроголошеної Республіки Сербська Країна. Війну розпочали місцеві серби за підтримки Белграда.
Хорватський позов містить понад 30 тисяч документів, якими хорватська сторона доводить, що йшлося не лише про масові вбивства й воєнні злочини, а якраз про геноцид. Сербський позов базується насамперед на тому, що з Хорватії в час завершальних операцій було депортовано 200 тисяч сербів.
Політика сучасності не має стосуватися минулого
Як процес впливатиме на відносини між двома сусідніми країнами? Міністр закордонних справ Хорватії Весна Пусич вважає, що її уряд має зосередитися на актуальних справах.
«Суд не обговорюватиме хорватсько-сербські відносини сьогодні чи завтра, і не треба, щоб їх обговорювали. Упевнена, що нашим завданням є зберігати шанси для майбутнього, оскільки знаємо, що в минулому не було добре», – зазначила вона.
Заступник прем`єр-міністра Сербії Александар Вучич каже, що своє слово має сказати суд, а не політики.
«Нехай те, що роблять суди, те, чим займаються право й правда, врегулюють справу наших відносин в минулому. А ми повинні насамперед займатися нинішніми справами й майбутнім», – наголосив представник сербського уряду.
Фахівці з міжнародного права заявляють, що під час війни у ЗМІ обох країн було чимало закликів до винищення – зокрема, від деяких політичних лідерів, письменників, журналістів. Однак жодної офіційної політичної заяви або військового наказу з таким закликом не було.
Гаазький трибунал раніше встановив, що геноцид був скоєний в Боснії і Герцеговині, конкретно – в Сребрениці. Щодо Хорватії такого вироку досі не було. Колишній президент Сербії Слободан Мілошевич помер в гаазькій тюрмі у 2006 році, не дочекавшись вироку.
Вердикт у справі, яку розпочнуть розглядати у понеділок, очікують наприкінці цього чи на початку наступного року. У разі, якщо геноцид з боку однієї чи іншої сторін буде доведений, наслідком стане відшкодування за жертви.
