Київ – Стан свободи слова в Україні стабільно гірший, ніж у Молдові, Грузії та Вірменії, і дещо кращий, ніж в Азербайджані і Білорусі. Про це говорить другий замір індексу свободи ЗМІ шести країн «Східного партнерства». Експерти проблему визнають і зауважують, що поліпшити ситуацію можна, втім додають, що це – справа не одного року.
Поступу немає: Україна, як і раніше, пасе майже задніх у рейтингу свободи медіа серед держав «Східного партнерства», обіймаючи четверте із шести можливих місць. Про це свідчать результати другого заміру (за липень-вересень 2013 року) індексу свободи ЗМІ у рамках моніторингу, ініційованого свого часу Форумом громадянського суспільства «Східного партнерства».
Експерти наголошують: Україна стоїть на місці через недосконале законодавство та системні порушення з його дотримання, а також щільне зрощення влади і бізнесу у медіасфері. При цьому ситуація з розвитком та діяльністю ЗМІ наразі є гіршою хіба що в Азербайджані та Білорусі, які так само стабільно є антилідерами моніторингу медіасвободи.
«Білорусь – єдина країна, яка не має закону про доступ до публічної інформації, на відміну від решти країн «Східного партнерства». Азербайджан і Білорусь – дві єдині країни, які мають дифамацію, тобто переслідування за наклеп, який кримінально переслідується. В інших країнах вона регулюється якимись адміністративними штрафами», – зауважує координатор проекту від міжнародної громадської організації «Інтерньюз-Україна» Наталія Сад. Вона також додає, що для цих двох країн притаманне й існування цензури, а також тем-табу (у Білорусі це, зокрема, стосується сім’ї Лукашенка та армії).
Молдова і Грузія кращі, але теж із проблемами
Тим часом Молдова і Грузія, згідно з рейтингом, наразі мають найбільш сприятливі умови для ЗМІ. Серед переваг – скорочення кількості затримань журналістів та судових позовів до них через наклеп, більш належне законодавство, а також розвиток громадського мовлення.
Утім, проблеми існують і тут. Зокрема, у Молдові – лідера нинішнього індексу медіасвободи – були спроби примусити журналістів розкривати джерела інформації. Окрім того, тут поки що існують певні нормативно-правові норми, які перешкоджають журналістам у доступі до публічної інформації.
Свобода слова та медіа – ключові цінності для ЄС – європредставник
Чи може Україна наразі поліпшити стан свободи слова? Комуніст, член парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Олександр Голуб каже, що так. І, за його словами, певні зрушення у цьому напрямку вже відбуваються попри те, що представники інших комітетів не завжди вважають ці питання першорядними для голосування.
«На сьогоднішній день починається реальне реформування частини засобів масової інформації, які знаходяться у державній власності. І ми (комітет – ред.) максимально передбачили інтереси трудових колективів, аби не допустити скорочення, безробіття. Важливим є і прийняття рішення щодо суспільного мовлення – телебачення і радіо. Тобто будуть нові стандарти журналістики, на які будуть орієнтуватися й інші засоби масової інформації», – говорить Голуб.
Водночас депутат наголошує, що наразі необхідно боротися і з певною цензурою, яка виявляється у впливі власників ЗМІ на їх редакційну політику та відсутністю реального соціального захисту медіа-працівників, особливо регіональних ЗМІ. Однак він зауважує, що це питання не одного року.
Тим часом керівник відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні Золтан Салаі наголошує, що для Європейського союзу свобода слова та медіа є одними з ключових цінностей і основою демократії. А відтак ЄС з кожним роком збільшує фінансування подібних до Моніторингу свободи медіа країн «Східного партнерства» програм. За словами Салаі, вони сприяють обміну інформацією між журналістськими співтовариствами та допомагають спільно долати виявлені проблеми.
Щодо ж до цього моніторингу, то він триватиме до лютого 2015 року.
Поступу немає: Україна, як і раніше, пасе майже задніх у рейтингу свободи медіа серед держав «Східного партнерства», обіймаючи четверте із шести можливих місць. Про це свідчать результати другого заміру (за липень-вересень 2013 року) індексу свободи ЗМІ у рамках моніторингу, ініційованого свого часу Форумом громадянського суспільства «Східного партнерства».
Експерти наголошують: Україна стоїть на місці через недосконале законодавство та системні порушення з його дотримання, а також щільне зрощення влади і бізнесу у медіасфері. При цьому ситуація з розвитком та діяльністю ЗМІ наразі є гіршою хіба що в Азербайджані та Білорусі, які так само стабільно є антилідерами моніторингу медіасвободи.
«Білорусь – єдина країна, яка не має закону про доступ до публічної інформації, на відміну від решти країн «Східного партнерства». Азербайджан і Білорусь – дві єдині країни, які мають дифамацію, тобто переслідування за наклеп, який кримінально переслідується. В інших країнах вона регулюється якимись адміністративними штрафами», – зауважує координатор проекту від міжнародної громадської організації «Інтерньюз-Україна» Наталія Сад. Вона також додає, що для цих двох країн притаманне й існування цензури, а також тем-табу (у Білорусі це, зокрема, стосується сім’ї Лукашенка та армії).
Молдова і Грузія кращі, але теж із проблемами
Тим часом Молдова і Грузія, згідно з рейтингом, наразі мають найбільш сприятливі умови для ЗМІ. Серед переваг – скорочення кількості затримань журналістів та судових позовів до них через наклеп, більш належне законодавство, а також розвиток громадського мовлення.
Утім, проблеми існують і тут. Зокрема, у Молдові – лідера нинішнього індексу медіасвободи – були спроби примусити журналістів розкривати джерела інформації. Окрім того, тут поки що існують певні нормативно-правові норми, які перешкоджають журналістам у доступі до публічної інформації.
Свобода слова та медіа – ключові цінності для ЄС – європредставник
Чи може Україна наразі поліпшити стан свободи слова? Комуніст, член парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Олександр Голуб каже, що так. І, за його словами, певні зрушення у цьому напрямку вже відбуваються попри те, що представники інших комітетів не завжди вважають ці питання першорядними для голосування.
«На сьогоднішній день починається реальне реформування частини засобів масової інформації, які знаходяться у державній власності. І ми (комітет – ред.) максимально передбачили інтереси трудових колективів, аби не допустити скорочення, безробіття. Важливим є і прийняття рішення щодо суспільного мовлення – телебачення і радіо. Тобто будуть нові стандарти журналістики, на які будуть орієнтуватися й інші засоби масової інформації», – говорить Голуб.
Водночас депутат наголошує, що наразі необхідно боротися і з певною цензурою, яка виявляється у впливі власників ЗМІ на їх редакційну політику та відсутністю реального соціального захисту медіа-працівників, особливо регіональних ЗМІ. Однак він зауважує, що це питання не одного року.
Тим часом керівник відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні Золтан Салаі наголошує, що для Європейського союзу свобода слова та медіа є одними з ключових цінностей і основою демократії. А відтак ЄС з кожним роком збільшує фінансування подібних до Моніторингу свободи медіа країн «Східного партнерства» програм. За словами Салаі, вони сприяють обміну інформацією між журналістськими співтовариствами та допомагають спільно долати виявлені проблеми.
Щодо ж до цього моніторингу, то він триватиме до лютого 2015 року.
