Одеса – Україна давно і не без успіху працює над узгодженням своїх транспортних процедур із західними нормативами, однак вузьких місць на магістралях все ще вистачає. Про це говорили під час Міжнародної транспортної конференції «Тенденції транспортної галузі: розвиток інфраструктури та мультимодальні перевезення», котра проходила 15-16 жовтня в Одесі.
При розмові про створення спільної ефективної транспортної мережі Україна не виглядала забитою провінцією. Представник Міністерства інфраструктури Микола Снітко розповів, що в Україні найнижчі тарифи на залізничні перевезення – вони у 1,3 рази менші, ніж в Білорусі і в 2,6 рази – порівняно з Росією.
Тим часом в українських портах ситуація є практично протилежною. Хоча урядовець й не погоджувався з заявами, що портові збори в Україні «найбільші в світі», невдоволення тарифною політикою держави у цій царині можна було почути неодноразово, і передусім – саме від українських портовиків. Адже взятий кілька років тому курс на підвищення цього збору віднадив від українських гаваней вантажі. Тим більше, що високі збори – це не єдина їхня вада. Задовге оформлення вантажів в українських портах не став заперечувати і Микола Снітко.
«Наприклад, автомобіль простоює в порту 15 годин. Якщо передали своєчасно інформацію про наявність вантажу в контейнері митним органам, тоді прискорюємо процедуру, зменшуємо простій автомобіля в порту, зменшуємо навантаження на портову інфраструктуру», – зазначив чиновник.
Не завжди пасемо задніх
Власне, в автоматизації обігу документів Україна теж має помітні здобутки. Василь Зубков, представник компанії «Пласке», каже, що запроваджений в Одеському порту проект «Єдиного вікна», що передбачає повний електронний супровід вантажів, випереджає навіть європейські технології.
«Цей проект, що вже вповні запрацював в Одеському порту, – нині нічого в такому вигляді немає навіть у Євросоюзі – Євросоюз у себе ці системи тільки має запроваджувати», – зауважив Зубков.
«Укрзалізниця» тим часом з гордістю презентує уніфіковані електронні накладні, що їх вже використовують у взаємодії з Росією і Білоруссю, і які можуть стати у пригоді при організації тих самих мультимодальних перевезень, коли вантаж доставляється від дверей до дверей різними видами транспорту і через кілька кордонів, але в межах єдиної на всіх етапах відпрацьованої технології.
Між Заходом і Сходом – це перспективно
Європейці не приховують своєї зацікавленості в організації подібних «містків» із Китаєм. Вже наявні економічні здобутки цієї держави та понад 13% щорічного економічного зростання роблять Китай привабливим економічним партнером для Європи. Необхідною умовою успішного товарообміну є надійне й ефективне транспортне сполучення. Передусім – за євросоюзівським проектом TRACECA. Цей транспортний коридор Європа – Кавказ – Азія називають «Великим шовковим шляхом XXI сторіччя».
Керівник відділу транспорту, енергетики та довкілля Представництва ЄС в Україні Вальтер Треттон зауважує, що Україні на цьому маршруті належить не остання роль.
«Україна має дуже важливе географічне розташування на сході Європи, – каже він. – Це важлива транзитна країна, вона є мостом до сусідніх країн і до Центральної Азії».
Втім, представник ЄС запевняє, що Україна не буде просто територією, через яку Європа возитиме товари у Китай і з Китаю. Транспорт бо – то лише один із моментів комплексної взаємодії економік Євросоюзу та України.
При розмові про створення спільної ефективної транспортної мережі Україна не виглядала забитою провінцією. Представник Міністерства інфраструктури Микола Снітко розповів, що в Україні найнижчі тарифи на залізничні перевезення – вони у 1,3 рази менші, ніж в Білорусі і в 2,6 рази – порівняно з Росією.
Тим часом в українських портах ситуація є практично протилежною. Хоча урядовець й не погоджувався з заявами, що портові збори в Україні «найбільші в світі», невдоволення тарифною політикою держави у цій царині можна було почути неодноразово, і передусім – саме від українських портовиків. Адже взятий кілька років тому курс на підвищення цього збору віднадив від українських гаваней вантажі. Тим більше, що високі збори – це не єдина їхня вада. Задовге оформлення вантажів в українських портах не став заперечувати і Микола Снітко.
«Наприклад, автомобіль простоює в порту 15 годин. Якщо передали своєчасно інформацію про наявність вантажу в контейнері митним органам, тоді прискорюємо процедуру, зменшуємо простій автомобіля в порту, зменшуємо навантаження на портову інфраструктуру», – зазначив чиновник.
Не завжди пасемо задніх
Власне, в автоматизації обігу документів Україна теж має помітні здобутки. Василь Зубков, представник компанії «Пласке», каже, що запроваджений в Одеському порту проект «Єдиного вікна», що передбачає повний електронний супровід вантажів, випереджає навіть європейські технології.
«Цей проект, що вже вповні запрацював в Одеському порту, – нині нічого в такому вигляді немає навіть у Євросоюзі – Євросоюз у себе ці системи тільки має запроваджувати», – зауважив Зубков.
«Укрзалізниця» тим часом з гордістю презентує уніфіковані електронні накладні, що їх вже використовують у взаємодії з Росією і Білоруссю, і які можуть стати у пригоді при організації тих самих мультимодальних перевезень, коли вантаж доставляється від дверей до дверей різними видами транспорту і через кілька кордонів, але в межах єдиної на всіх етапах відпрацьованої технології.
Між Заходом і Сходом – це перспективно
Європейці не приховують своєї зацікавленості в організації подібних «містків» із Китаєм. Вже наявні економічні здобутки цієї держави та понад 13% щорічного економічного зростання роблять Китай привабливим економічним партнером для Європи. Необхідною умовою успішного товарообміну є надійне й ефективне транспортне сполучення. Передусім – за євросоюзівським проектом TRACECA. Цей транспортний коридор Європа – Кавказ – Азія називають «Великим шовковим шляхом XXI сторіччя».
Керівник відділу транспорту, енергетики та довкілля Представництва ЄС в Україні Вальтер Треттон зауважує, що Україні на цьому маршруті належить не остання роль.
«Україна має дуже важливе географічне розташування на сході Європи, – каже він. – Це важлива транзитна країна, вона є мостом до сусідніх країн і до Центральної Азії».
Втім, представник ЄС запевняє, що Україна не буде просто територією, через яку Європа возитиме товари у Китай і з Китаю. Транспорт бо – то лише один із моментів комплексної взаємодії економік Євросоюзу та України.
