Брюссель – У штаб-квартирі НАТО у вівторок відбулася традиційна весняна зустріч міністрів закордонних справ 28 держав-союзниць. Тероризм і екстремізм на Півночі Африки, неконтрольований обіг зброї та кровопролиття у Сирії й можливість поширення небезпеки на сусідні країни – ці та інші питання були у центрі уваги учасників зустрічі. Окреме місце в переговорах дипломатів зайняв діалог із представниками уряду Росії щодо питань глобальної безпеки, включно із системами ПРО, Афганістаном та Північною Кореєю. Участь у засіданні країн-учасниць міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані також взяв представник України.
Тоді як НАТО і його партнери наполягають на політичному вирішенні конфлікту між владою Сирії та повстанцями, у Лондоні та Парижі вже давно хочуть допомогти скинути владу Башара аль Асада, частково знявши ембарго на постачання зброї для допомоги тим, що протистоять авторитарному режимові. На початку тижня Євросоюз послабив нафтові обмеження, дозволивши її продаж із територій, контрольованих повстанцями.
У вівторок голова НАТО Андерс Фоґ Расмуссен висловив особливе занепокоєння через небезпеку поширення конфлікту в усьому регіоні, що межує із союзницею альянсу, Туреччиною. Тому альянс залишається у повній готовності.
«Ми надзвичайно занепокоєні використанням балістичних ракет в Сирії та можливого застосування (режимом Асада) хімічної зброї. НАТО не кличуть відігравати роль (у цьому конфлікті), але якщо ці виклики залишатимуться без вирішення, то вони можуть прямо вплинути на нашу власну безпеку. Отже, ми залишаємося дуже уважними», – заявив Расмуссен, натякаючи на те, що його військово-політичний союз у разі небезпеки для однієї з держав-членів, таким, як Туреччина, буде зобов’язаний відреагувати.
Україна й далі допомагатиме НАТО в Афганістані
Очільні дипломати держав Північноатлантичного союзу також вели мову про Афганістан, а саме, про проблеми передачі після 2014 року національним силам безпеки повного контролю та відповідальності за стан в їхній країні. Зокрема, у центрі уваги було питання, як забезпечити прозоре та стабільне функціонування трастового фонду, з якого в майбутньому фінансуватимуться афганські сили безпеки.
Голова місії України при НАТО Ігор Долгов, який брав участь у засіданні країн-учасниць міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані, каже, що Україна, як партнер альянсу, взяла на себе зобов’язання з 2015 року виділяти до цього фонду 500 тисяч доларів протягом трьох років. Крім цього, українські військові продовжуватимуть підтримку, будуть надавати експертну допомогу й проводити вишкіл сил безпеки Афганістану.
«Сьогодні там де-факто є 28 військовослужбовців. Поки що це ті рамки, в яких ми діємо. Будуть пропозиції, буде потреба в українських фахівцях і відповідні звернення, – в Україні будуть розглядатися інші можливості. Де потрібні наші фахівці? Передусім, це ті, що (в Афганістані) діють вже і будуть продовжувати: це спеціалісти зі знешкодження саморобних вибухових пристроїв, військові медики – це важливо не лише для контингенту, але й для місцевого населення. І третє – інструктори з гелікоптерів», – пояснив голова місії України при Північноатлантичному союзі Ігор Долгов.
Тим часом, Росія та НАТО цього ж дня впровадили другу фазу реалізації гелікоптерного проекту для Афганістану. Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Андерс Фоґ Расмуссен після засідання Ради Росія-НАТО зазначив, що це «надасть можливість повітряним силам альянсу розвивати можливості з евакуації ранених». Керівник НАТО при цьому зауважив, що попри те, що «оцінки ситуації в Афганістані з боку Росії та НАТО подекуди не збігаються», «головні цілі все ж співпадають – це забезпечення безпеки в державі та регіоні».
«Обмежений прогрес» щодо ПРО
Водночас, за словами Андерса Фоґа Расмуссена, «обмеженого прогресу» НАТО й росіяни досягли у справі створення європейської системи безпеки ПРО. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров при цьому зауважив, що його держава вивчатиме пропозиції нещодавно надані США. «Співробітництво може бути тільки рівноправним та за чітких недвозначних гарантій ненаціленості всього процесу проти країн, що знаходяться в євроатлантичному регіоні», – зауважив при цьому російський дипломат.
Голови дипломатичних відомств країн-союзниць НАТО також засудили розвиток балістичного і ядерного озброєння Північної Кореї. Вони закликали уряд цієї держави утримуватися від провокаційних дій та заяв, відмовитися від ядерних програм і виконувати свої зобов’язання перед Радою безпеки ООН.
Тоді як НАТО і його партнери наполягають на політичному вирішенні конфлікту між владою Сирії та повстанцями, у Лондоні та Парижі вже давно хочуть допомогти скинути владу Башара аль Асада, частково знявши ембарго на постачання зброї для допомоги тим, що протистоять авторитарному режимові. На початку тижня Євросоюз послабив нафтові обмеження, дозволивши її продаж із територій, контрольованих повстанцями.
У вівторок голова НАТО Андерс Фоґ Расмуссен висловив особливе занепокоєння через небезпеку поширення конфлікту в усьому регіоні, що межує із союзницею альянсу, Туреччиною. Тому альянс залишається у повній готовності.
«Ми надзвичайно занепокоєні використанням балістичних ракет в Сирії та можливого застосування (режимом Асада) хімічної зброї. НАТО не кличуть відігравати роль (у цьому конфлікті), але якщо ці виклики залишатимуться без вирішення, то вони можуть прямо вплинути на нашу власну безпеку. Отже, ми залишаємося дуже уважними», – заявив Расмуссен, натякаючи на те, що його військово-політичний союз у разі небезпеки для однієї з держав-членів, таким, як Туреччина, буде зобов’язаний відреагувати.
Україна й далі допомагатиме НАТО в Афганістані
Очільні дипломати держав Північноатлантичного союзу також вели мову про Афганістан, а саме, про проблеми передачі після 2014 року національним силам безпеки повного контролю та відповідальності за стан в їхній країні. Зокрема, у центрі уваги було питання, як забезпечити прозоре та стабільне функціонування трастового фонду, з якого в майбутньому фінансуватимуться афганські сили безпеки.
Голова місії України при НАТО Ігор Долгов, який брав участь у засіданні країн-учасниць міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані, каже, що Україна, як партнер альянсу, взяла на себе зобов’язання з 2015 року виділяти до цього фонду 500 тисяч доларів протягом трьох років. Крім цього, українські військові продовжуватимуть підтримку, будуть надавати експертну допомогу й проводити вишкіл сил безпеки Афганістану.
«Сьогодні там де-факто є 28 військовослужбовців. Поки що це ті рамки, в яких ми діємо. Будуть пропозиції, буде потреба в українських фахівцях і відповідні звернення, – в Україні будуть розглядатися інші можливості. Де потрібні наші фахівці? Передусім, це ті, що (в Афганістані) діють вже і будуть продовжувати: це спеціалісти зі знешкодження саморобних вибухових пристроїв, військові медики – це важливо не лише для контингенту, але й для місцевого населення. І третє – інструктори з гелікоптерів», – пояснив голова місії України при Північноатлантичному союзі Ігор Долгов.
Тим часом, Росія та НАТО цього ж дня впровадили другу фазу реалізації гелікоптерного проекту для Афганістану. Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Андерс Фоґ Расмуссен після засідання Ради Росія-НАТО зазначив, що це «надасть можливість повітряним силам альянсу розвивати можливості з евакуації ранених». Керівник НАТО при цьому зауважив, що попри те, що «оцінки ситуації в Афганістані з боку Росії та НАТО подекуди не збігаються», «головні цілі все ж співпадають – це забезпечення безпеки в державі та регіоні».
«Обмежений прогрес» щодо ПРО
Водночас, за словами Андерса Фоґа Расмуссена, «обмеженого прогресу» НАТО й росіяни досягли у справі створення європейської системи безпеки ПРО. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров при цьому зауважив, що його держава вивчатиме пропозиції нещодавно надані США. «Співробітництво може бути тільки рівноправним та за чітких недвозначних гарантій ненаціленості всього процесу проти країн, що знаходяться в євроатлантичному регіоні», – зауважив при цьому російський дипломат.
Голови дипломатичних відомств країн-союзниць НАТО також засудили розвиток балістичного і ядерного озброєння Північної Кореї. Вони закликали уряд цієї держави утримуватися від провокаційних дій та заяв, відмовитися від ядерних програм і виконувати свої зобов’язання перед Радою безпеки ООН.
