Брюссель – Наприкінці тижня в Європарламенті про Україну йшлося у двох окремих контекстах. З одного боку, євродепутати підтримали подальше спрощення візового режиму між Україною та ЄС. Згідно із новими правилами, процедура надання віз журналістам, водіям, представникам громадянського суспільства, учасникам міжнародних заходів та іншим категоріям громадян буде полегшена. З іншого боку, представники спостережної місії Александр Квасневський та Пат Кокс там представили свій звіт роботи над українськими проблемами. З огляду на їхню плідну роботу місія двох колишніх президентів продовжена, принаймні до вересня.
Документ, який у дипломатичних колах називають «посиленою угодою щодо спрощення візового режиму», хоч і з деякими труднощами, все ж ухвалили. Втім, для того, щоб українці відчули дієвість цього документа, ще слід отримати «зелене світло» від Ради міністрів Євросоюзу, яка висловиться щодо ще більшого спрощення візового режиму з Україною орієнтовно у травні. Тоді, згідно з новими правилами, журналістам, водіям вантажного та пасажирського міжнародного транспорту, членам неурядових організацій, учасникам міжнародних виставок, родичам тих, хто мешкає в ЄС, або ж тих, хто має громадянство однієї з держав співдружності – всім цим категоріям українців буде полегшена процедура отримання віз.
Крім цього, угодою передбачається, що чіткіше визначатимуться терміни дії багаторазових віз, буде врегульована робота посередників та надана можливість термінових процедур тим, хто живе далеко від візових центрів.
Але, на відміну від угоди щодо спрощеного візового режиму із Молдовою, яку також ратифікували у четвер, українська угода на шляху ратифікації у Європейському парламенту мала деякі складнощі. Ухваленню змін до угоди щодо спрощення оформлення віз із Україною у Європарламенті передували жваві дискусії і навіть була організована незвична у такій справі окрема відкрита дискусія. Причина – законопроекти, які лежать у Верховній Раді, які у Європі вважають дискримінаційними щодо прав геїв України. Парламентська група Альянсу лібералів та демократів за Європу намагалася скористатися нагодою для тиску на українську владу, щоб та не допустила ухвалення цих законів, зокрема щодо заборони пропаганди гомосексуалізму. Тому група лібералів утрималася від голосування за угоду.
Втім, парламентарі, які намагалися пов’язати, так би мовити, відкритість ЄС щодо українських громадян із правами геїв, виявилися у меншості. Левова частка політичних груп Європарламенту висловила думку, що найкращим способом поліпшення відносин із сусідкою-Україною є вільне пересування громадян. Такий крок є логічним ще й як відповідь об’єднаної Європи на скасування віз з боку України, якою вони користуються вже восьмий рік поспіль. І третій аргумент, яким керувався Європарламент, – спрощення надання віз українцям виправдане позитивним досвідом візової політики за полегшеною процедурою, яка діє останні декілька років.
Кокс і Квасневський далі відновлюватимуть довіру
У Європейському парламенті у четвер також вирішили, що місія екс-президента Польщі Александра Квасневського та колишнього голови Європарламенту Пата Кокса буде продовжена, принаймні до вересня. Хоча у сутності роботи були зроблені деякі зміни.
Місія Кокса і Квасневського загалом полягала у зусиллях розв’язати ті проблеми, які європейці вважають вибірковим правосуддям щодо представників політичної опозиції. З одного боку, це пов’язане із захистом права Юлії Тимошенко на належне лікування й спостереження за судовими справами щодо колишніх урядовців. Символічним досягненням доволі кропіткої роботи Пата Кокса та Александра Квасневського стало звільнення Юрія Луценка, бо це пов’язують саме із їхньою діяльністю. Водночас, як зазначив голова Європарламенту Мартін Шульц, представники Європи ще й переслідують мету відновлення взаємної довіри між установами та представниками різних політичних груп України.
Для реформування України за європейським зразком потрібна злагоджена робота її владних установ. Однак одним зі слабких пунктів українського політикуму є парламент, заявив у кулуарах Європарламенту колишній лідер Польщі Александр Квасневський. У цьому зв’язку він наголосив, що з боку євродепутатів прозвучала пропозиція доповнити місію Квасневського-Кокса роботою групи європейських парламентарів, які могли б створити ґрунт для порозуміння українських політичних сил. Причому будуть залучені контакти і на політично-партійному, і на приватному рівнях.
Нарешті, Александр Квасневський, спілкуючись із журналістами, вказав на ще одну історичну мету і його місії, і загалом всієї Європи, – йдеться про підписання восени угоди про асоціацію із Україною. Тим часом його колега Пат Кокс зауважує, що метою місії є не висловлення умов українській владі, а досягнення виключно тих цілей, які чітко обумовлені мандатом.
Документ, який у дипломатичних колах називають «посиленою угодою щодо спрощення візового режиму», хоч і з деякими труднощами, все ж ухвалили. Втім, для того, щоб українці відчули дієвість цього документа, ще слід отримати «зелене світло» від Ради міністрів Євросоюзу, яка висловиться щодо ще більшого спрощення візового режиму з Україною орієнтовно у травні. Тоді, згідно з новими правилами, журналістам, водіям вантажного та пасажирського міжнародного транспорту, членам неурядових організацій, учасникам міжнародних виставок, родичам тих, хто мешкає в ЄС, або ж тих, хто має громадянство однієї з держав співдружності – всім цим категоріям українців буде полегшена процедура отримання віз.
Крім цього, угодою передбачається, що чіткіше визначатимуться терміни дії багаторазових віз, буде врегульована робота посередників та надана можливість термінових процедур тим, хто живе далеко від візових центрів.
Але, на відміну від угоди щодо спрощеного візового режиму із Молдовою, яку також ратифікували у четвер, українська угода на шляху ратифікації у Європейському парламенту мала деякі складнощі. Ухваленню змін до угоди щодо спрощення оформлення віз із Україною у Європарламенті передували жваві дискусії і навіть була організована незвична у такій справі окрема відкрита дискусія. Причина – законопроекти, які лежать у Верховній Раді, які у Європі вважають дискримінаційними щодо прав геїв України. Парламентська група Альянсу лібералів та демократів за Європу намагалася скористатися нагодою для тиску на українську владу, щоб та не допустила ухвалення цих законів, зокрема щодо заборони пропаганди гомосексуалізму. Тому група лібералів утрималася від голосування за угоду.
Втім, парламентарі, які намагалися пов’язати, так би мовити, відкритість ЄС щодо українських громадян із правами геїв, виявилися у меншості. Левова частка політичних груп Європарламенту висловила думку, що найкращим способом поліпшення відносин із сусідкою-Україною є вільне пересування громадян. Такий крок є логічним ще й як відповідь об’єднаної Європи на скасування віз з боку України, якою вони користуються вже восьмий рік поспіль. І третій аргумент, яким керувався Європарламент, – спрощення надання віз українцям виправдане позитивним досвідом візової політики за полегшеною процедурою, яка діє останні декілька років.
Кокс і Квасневський далі відновлюватимуть довіру
У Європейському парламенті у четвер також вирішили, що місія екс-президента Польщі Александра Квасневського та колишнього голови Європарламенту Пата Кокса буде продовжена, принаймні до вересня. Хоча у сутності роботи були зроблені деякі зміни.
Місія Кокса і Квасневського загалом полягала у зусиллях розв’язати ті проблеми, які європейці вважають вибірковим правосуддям щодо представників політичної опозиції. З одного боку, це пов’язане із захистом права Юлії Тимошенко на належне лікування й спостереження за судовими справами щодо колишніх урядовців. Символічним досягненням доволі кропіткої роботи Пата Кокса та Александра Квасневського стало звільнення Юрія Луценка, бо це пов’язують саме із їхньою діяльністю. Водночас, як зазначив голова Європарламенту Мартін Шульц, представники Європи ще й переслідують мету відновлення взаємної довіри між установами та представниками різних політичних груп України.
Для реформування України за європейським зразком потрібна злагоджена робота її владних установ. Однак одним зі слабких пунктів українського політикуму є парламент, заявив у кулуарах Європарламенту колишній лідер Польщі Александр Квасневський. У цьому зв’язку він наголосив, що з боку євродепутатів прозвучала пропозиція доповнити місію Квасневського-Кокса роботою групи європейських парламентарів, які могли б створити ґрунт для порозуміння українських політичних сил. Причому будуть залучені контакти і на політично-партійному, і на приватному рівнях.
Нарешті, Александр Квасневський, спілкуючись із журналістами, вказав на ще одну історичну мету і його місії, і загалом всієї Європи, – йдеться про підписання восени угоди про асоціацію із Україною. Тим часом його колега Пат Кокс зауважує, що метою місії є не висловлення умов українській владі, а досягнення виключно тих цілей, які чітко обумовлені мандатом.
