Белград – Громадяни Чорногорії у неділю, 7 квітня, обиратимуть президента. На пост глави держави вдруге балотується чинний президент Филип Вуянович. Його опонентом є Міодраґ Лекич, позапартійний кандидат від об’єднаної опозиції. Вуяновича підтримує прем’єр Міло Дюканович, котрий вже сьомий раз від 1990 року перебуває в кріслі прем’єр-міністра.
Курйозом виборів став факт, що кандидата від правлячої коаліції не підтримує одна з партій цієї коаліції – соціал-демократи. Їхній лідер Ранко Крівокапич закликав громадян не голосувати за жодного з кандидатів. За його словами, ані Филип Вуянович, ані Міодраґ Лекич не заслуговують довір’я тих, хто любить незалежну, громадянську та євроатлантичну Чорногорію. Опозиційного кандидата підтримують переважно просербські партії, як в країні називають тих, хто на референдумі голосував проти незалежності цієї малої балканської республіки.
Чорногорія має 625 тисяч мешканців, а право голосу мають 510 тисяч осіб. Країна є кандидатом на вступ до Євросоюзу та до НАТО. Згідно з конституцією, глава держави має переважно протокольні повноваження.
Вуянович від початку політичної кар’єри був близьким співробітником Дюкановича. Він виважена людина, у столиці його часто можна зустріти на велосипеді.
Филип Вуянович стосовно опонента Лекича зауважив: «Він людина без позиції, він людина без візії, він програє. І тому я про нього взагалі не буду говорити».
Володарем залишається прем’єр Дюканович
Лекич на початку дев’яностих років був міністром внутрішніх справ. За часу влади Слободана Мілошевича був послом тодішньої Югославії в Італії. В час кампанії та референдуму за незалежність він перебував за кордоном. Отож, не голосував за суверенну Чорногорію. Опозиція висунула його на посаду президента тому, що серед лідерів опозиційних партій немає особистості, котра могла б протистояти Вуяновичу.
У виборчій кампанії Лекич запевняв, що його опонент ніколи не висловлював особисту думку, а лише виконував все, чого вимагав від нього Дюканович. «Чорногорія не хоче копію президента, не хоче президента, котрого ніхто нічого не питає, не хоче президента, котрий навіть не бажає, щоб йому ставили запитання», – зауважив Лекич.
Оглядачі зазначають, що на всіх виборах у минулому двадцятилітті перемагали коаліції та кандидати, які мали підтримку прем’єра Дюкановича, котрого називають недоторканним володарем республіки. На їхню думку, за Вуяновича голосуватиме більшість тих, хто голосував за незалежність, зокрема працівники державних інституцій та державних компаній, також національні меншини. Лекич сподівається, що за нього проголосують опозиціонери, безробітні та всі, кого вразила економічна криза.
Згідно з останніми опитуваннями, опозиційний кандидат має шанс перемогти лише за умови, якщо на виборчі дільниці прийде понад 70 відсотків виборців.
Попередні результати виборів будуть оприлюднені в неділю через годину після закриття виборчих дільниць. Адже не важко підрахувати приблизно 320 тисяч голосів – стільки громадян, ймовірно, братиме участь у голосуванні.
Курйозом виборів став факт, що кандидата від правлячої коаліції не підтримує одна з партій цієї коаліції – соціал-демократи. Їхній лідер Ранко Крівокапич закликав громадян не голосувати за жодного з кандидатів. За його словами, ані Филип Вуянович, ані Міодраґ Лекич не заслуговують довір’я тих, хто любить незалежну, громадянську та євроатлантичну Чорногорію. Опозиційного кандидата підтримують переважно просербські партії, як в країні називають тих, хто на референдумі голосував проти незалежності цієї малої балканської республіки.
Чорногорія має 625 тисяч мешканців, а право голосу мають 510 тисяч осіб. Країна є кандидатом на вступ до Євросоюзу та до НАТО. Згідно з конституцією, глава держави має переважно протокольні повноваження.
Вуянович від початку політичної кар’єри був близьким співробітником Дюкановича. Він виважена людина, у столиці його часто можна зустріти на велосипеді.
Филип Вуянович стосовно опонента Лекича зауважив: «Він людина без позиції, він людина без візії, він програє. І тому я про нього взагалі не буду говорити».
Володарем залишається прем’єр Дюканович
Лекич на початку дев’яностих років був міністром внутрішніх справ. За часу влади Слободана Мілошевича був послом тодішньої Югославії в Італії. В час кампанії та референдуму за незалежність він перебував за кордоном. Отож, не голосував за суверенну Чорногорію. Опозиція висунула його на посаду президента тому, що серед лідерів опозиційних партій немає особистості, котра могла б протистояти Вуяновичу.
У виборчій кампанії Лекич запевняв, що його опонент ніколи не висловлював особисту думку, а лише виконував все, чого вимагав від нього Дюканович. «Чорногорія не хоче копію президента, не хоче президента, котрого ніхто нічого не питає, не хоче президента, котрий навіть не бажає, щоб йому ставили запитання», – зауважив Лекич.
Оглядачі зазначають, що на всіх виборах у минулому двадцятилітті перемагали коаліції та кандидати, які мали підтримку прем’єра Дюкановича, котрого називають недоторканним володарем республіки. На їхню думку, за Вуяновича голосуватиме більшість тих, хто голосував за незалежність, зокрема працівники державних інституцій та державних компаній, також національні меншини. Лекич сподівається, що за нього проголосують опозиціонери, безробітні та всі, кого вразила економічна криза.
Згідно з останніми опитуваннями, опозиційний кандидат має шанс перемогти лише за умови, якщо на виборчі дільниці прийде понад 70 відсотків виборців.
Попередні результати виборів будуть оприлюднені в неділю через годину після закриття виборчих дільниць. Адже не важко підрахувати приблизно 320 тисяч голосів – стільки громадян, ймовірно, братиме участь у голосуванні.
