Громадяни Кіпру після майже двотижневого закриття їхніх банківських рахунків у четвер нарешті отримали доступ до них. Довгі черги людей, які протягом дня намагалися оплатити свої комунальні послуги, здійснити необхідні грошові перекази, обзавестися невеликою сумою готівки або просто перевірити, чи їхні заощадження все ще на місці – так виглядали вулиці кіпрських міст. Влада приготувалася немов до облоги, залучивши охоронців і поліцію, а також обмежила готівку, побоюючись масового відтоку грошей із банків. Однак день пройшов без надзвичайних випадків. Хоча експерти твердять, що, попри заборону, близько 10 мільярдів євро ще минулого тижня опинилися за межами Кіпру.
Кіпр став першою в історії державою зони обігу єдиної європейської валюти, яка впровадила обмеження та контроль за капіталами, що належать громадянам і підприємствам. У четвер, після 12-денного надзвичайного стану місцевої фінансової системи та гарячкових пошуків у столиці та в євроустановах шляхів порятунку, банки нарешті відчинили свої двері.
Так би мовити, «денна порція готівки», отриманої з банків, наразі обмежена трьома сотнями євро на особу. Закордонні грошові перекази з фінансових установ Кіпру наразі не можуть перевищувати 5 тисяч євро на місяць. Громадяни, що вирушають у подорож, можуть взяти з собою готівкою не більше від тисячі євро.
Ці та інші обмеження влада запровадила напередодні відчинення кас та банкоматів для уникнення масового відтоку капіталів зі своєї країни. Європейський центральний банк про всяк випадок навіть надіслав до Кіпру додаткові суми готівки, щоб фінансові установи втримали можливий натиск розчарованих клієнтів.
Частина фінансів вже втекла?
Водночас експерти твердять, що закордонні власники великих рахунків на Кіпрі, зокрема росіяни, вже спромоглися через банки-філії «відвоювати» до 10 мільярдів євро. Це свідчить про те, що намагання єврозони та кіпрського уряду втримати грошовий баланс на острові та знайти додаткові кошти можуть провалитися і Нікосії, можливо, доведеться просити у кредиторів нові позики, вважає французький економіст Жак Сапір.
«Різні оператори (фінансового ринку) Лондона та Москви оцінюють, що з Кіпру таким чином переказали від 6 до 10 мільярдів євро – це за станом на кінець минулого тижня, – каже експерт. – Тобто кіпрська влада буде змушена або конфіскувати всі без винятку заощадження, або звернутися до лідерів єврозони з проханням надати їй трохи більше грошей».
Втім, ситуація з масовими переказами грошей із кіпрських банків не нова: як пояснив міністр фінансів цієї країни Міхаліс Сарріс, процес відтоку капіталів триває вже протягом останнього часу, відколи зайшла мова про можливість дефолту банків острова, що вважався надійним офшором для капіталовкладень зі Східної Європи.
Подібний тимчасовий контроль за всіма грошима в державі був запроваджений у 2008 році в Ісландії, одразу після колапсу, якого зазнала банківська система тієї острівної держави.
Навіть при тому, що банки Кіпру знову запрацювали, громадяни втратили довіру до нинішньої системи фінансів. І не лише: можливість примусового оподаткування чи конфіскації банківських вкладів підірвала довіру людей і до нинішньої кіпрської влади.
Кіпр став першою в історії державою зони обігу єдиної європейської валюти, яка впровадила обмеження та контроль за капіталами, що належать громадянам і підприємствам. У четвер, після 12-денного надзвичайного стану місцевої фінансової системи та гарячкових пошуків у столиці та в євроустановах шляхів порятунку, банки нарешті відчинили свої двері.
Так би мовити, «денна порція готівки», отриманої з банків, наразі обмежена трьома сотнями євро на особу. Закордонні грошові перекази з фінансових установ Кіпру наразі не можуть перевищувати 5 тисяч євро на місяць. Громадяни, що вирушають у подорож, можуть взяти з собою готівкою не більше від тисячі євро.
Ці та інші обмеження влада запровадила напередодні відчинення кас та банкоматів для уникнення масового відтоку капіталів зі своєї країни. Європейський центральний банк про всяк випадок навіть надіслав до Кіпру додаткові суми готівки, щоб фінансові установи втримали можливий натиск розчарованих клієнтів.
Частина фінансів вже втекла?
Водночас експерти твердять, що закордонні власники великих рахунків на Кіпрі, зокрема росіяни, вже спромоглися через банки-філії «відвоювати» до 10 мільярдів євро. Це свідчить про те, що намагання єврозони та кіпрського уряду втримати грошовий баланс на острові та знайти додаткові кошти можуть провалитися і Нікосії, можливо, доведеться просити у кредиторів нові позики, вважає французький економіст Жак Сапір.
Кіпрська влада буде змушена або конфіскувати всі без винятку заощадження, або звернутися до лідерів єврозони з проханням надати більше грошейЖак Сапір
«Різні оператори (фінансового ринку) Лондона та Москви оцінюють, що з Кіпру таким чином переказали від 6 до 10 мільярдів євро – це за станом на кінець минулого тижня, – каже експерт. – Тобто кіпрська влада буде змушена або конфіскувати всі без винятку заощадження, або звернутися до лідерів єврозони з проханням надати їй трохи більше грошей».
Втім, ситуація з масовими переказами грошей із кіпрських банків не нова: як пояснив міністр фінансів цієї країни Міхаліс Сарріс, процес відтоку капіталів триває вже протягом останнього часу, відколи зайшла мова про можливість дефолту банків острова, що вважався надійним офшором для капіталовкладень зі Східної Європи.
Подібний тимчасовий контроль за всіма грошима в державі був запроваджений у 2008 році в Ісландії, одразу після колапсу, якого зазнала банківська система тієї острівної держави.
Навіть при тому, що банки Кіпру знову запрацювали, громадяни втратили довіру до нинішньої системи фінансів. І не лише: можливість примусового оподаткування чи конфіскації банківських вкладів підірвала довіру людей і до нинішньої кіпрської влади.
