Київ – Своїм баченням комп’ютерного піратства в Україні поділився блогер Микола Малуха. Він переконаний: якщо не можеш отримувати гроші за контент, шукай альтернативні моделі.
– Чи іде обговорення «піратської» теми в інтернет-середовищі? Що кажуть блогери?
– Блогерське середовище більш вільне. Ми живемо у цифровому світі. Навіть деякі компанії зрозуміли, що можна використовувати піратське поширення контенту собі на користь.
Наприклад, гурт Radiohead викладає свій альбом, і будь-хто може його скачати. Якщо хтось вважає, що це якісна музика, він може пожертвувати кілька доларів. Відтак ця команда має перше місце на Last.fm, де визначають найбільш популярних музичних виконавців.
Якщо в тебе високий рейтинг на YouTube – це можливість заробити гроші, збирати більше людей на концерт. Треба вміти цим користуватися.
На жаль, деякі компанії цього не розуміють і намагаються шляхом заборон, «наїздів» обмежити використання і думають, що виграють від цього.
– А от закриття торент-трекерів, які є одним з основних розповсюджувачів піратської продукції, може бути результативним?
– Це дуже важко. Це треба всіх користувачів інтернету закрити в одну мить. Бо завжди можна знайти альтернативний майданчик, як це сталось з Torrents.ru (тепер RuTracker ), які знайшли собі місце на безпечних серверах і спокійно відновили роботу, набравши ще більших масштабів. Це те саме, що боротися з вітряками.
– А в Україні люди вже готові платити за контент за умови, що сума буде невеликою, а інтерфейс сервісу – «дружнім»?
– У нас не на стільки поширена ідея пожертв, фінансування якихось проектів, але можна говорити про якесь некомерційне відшкодування. Є улюблений гурт, і люди готові підтримувати його своїми грошима. Наприклад, кілька років тому гурт «Мертвий півень» збирав гроші на новий альбом. І їм вдалося зібрати потрібну суму.
Тут питання, в першу чергу, якості контенту. Поширення його – піратське чи ліцензійне – не відіграє великої ролі. Якщо в тебе є достатньо прихильників, які готові жертвувати своїм часом і грошима, вони тебе все одно підтримають в годину потреби.
– Чи можливе створення ресурсу з «легальним» контентом?
– Я обстоюю точку зору, що якщо неможливо отримувати гроші за контент або передплату доступу до сайту і користування усіма його можливостями, то треба шукати альтернативні моделі. Наприклад, Джордж Лукас, коли у прокат вийшов його фільм «Зоряні війни», відмовився від будь-яких прав, але залишив за собою право на виробництво сувенірної продукції, право на торгову марку. Це дозволило йому стати мільярдером.
– Що має статися в Україні, і чи може щось статися в Україні, щоб українці усвідомили необхідність споживати легальний контент?
– Тут є дві речі. По-перше, треба, щоб соціально-економічний рівень українців піднявся і їхні статки дозволяли їм витрачати кілька сотень доларів на ліцензовану продукцію.
Інша річ, це щоб виробники контенту виходили на вулицю і закликали купувати легальні продукти, тим самим підтримуючи їх самих. Це може бути таким собі пропагуванням світлих ідей, що треба за все платити.
– Чи іде обговорення «піратської» теми в інтернет-середовищі? Що кажуть блогери?
– Блогерське середовище більш вільне. Ми живемо у цифровому світі. Навіть деякі компанії зрозуміли, що можна використовувати піратське поширення контенту собі на користь.
Наприклад, гурт Radiohead викладає свій альбом, і будь-хто може його скачати. Якщо хтось вважає, що це якісна музика, він може пожертвувати кілька доларів. Відтак ця команда має перше місце на Last.fm, де визначають найбільш популярних музичних виконавців.
Якщо в тебе високий рейтинг на YouTube – це можливість заробити гроші, збирати більше людей на концерт. Треба вміти цим користуватися.
На жаль, деякі компанії цього не розуміють і намагаються шляхом заборон, «наїздів» обмежити використання і думають, що виграють від цього.
– А от закриття торент-трекерів, які є одним з основних розповсюджувачів піратської продукції, може бути результативним?
– Це дуже важко. Це треба всіх користувачів інтернету закрити в одну мить. Бо завжди можна знайти альтернативний майданчик, як це сталось з Torrents.ru (тепер RuTracker ), які знайшли собі місце на безпечних серверах і спокійно відновили роботу, набравши ще більших масштабів. Це те саме, що боротися з вітряками.
– А в Україні люди вже готові платити за контент за умови, що сума буде невеликою, а інтерфейс сервісу – «дружнім»?
Питання, в першу чергу, якості контенту. Поширення його – піратське чи ліцензійне – не відіграє великої ролі
– У нас не на стільки поширена ідея пожертв, фінансування якихось проектів, але можна говорити про якесь некомерційне відшкодування. Є улюблений гурт, і люди готові підтримувати його своїми грошима. Наприклад, кілька років тому гурт «Мертвий півень» збирав гроші на новий альбом. І їм вдалося зібрати потрібну суму.
Тут питання, в першу чергу, якості контенту. Поширення його – піратське чи ліцензійне – не відіграє великої ролі. Якщо в тебе є достатньо прихильників, які готові жертвувати своїм часом і грошима, вони тебе все одно підтримають в годину потреби.
– Чи можливе створення ресурсу з «легальним» контентом?
Треба шукати альтернативні моделі
– Я обстоюю точку зору, що якщо неможливо отримувати гроші за контент або передплату доступу до сайту і користування усіма його можливостями, то треба шукати альтернативні моделі. Наприклад, Джордж Лукас, коли у прокат вийшов його фільм «Зоряні війни», відмовився від будь-яких прав, але залишив за собою право на виробництво сувенірної продукції, право на торгову марку. Це дозволило йому стати мільярдером.
– Що має статися в Україні, і чи може щось статися в Україні, щоб українці усвідомили необхідність споживати легальний контент?
– Тут є дві речі. По-перше, треба, щоб соціально-економічний рівень українців піднявся і їхні статки дозволяли їм витрачати кілька сотень доларів на ліцензовану продукцію.
Інша річ, це щоб виробники контенту виходили на вулицю і закликали купувати легальні продукти, тим самим підтримуючи їх самих. Це може бути таким собі пропагуванням світлих ідей, що треба за все платити.
