Львів – Прірва між бідними та багатими українцями стає дедалі більшою. Причиною, на думку багатьох експертів є те, що Україна втрачає середній клас. Українські держслужбовці, політики обіймають високі місця у рейтингу найбагатших українців, визначеному журналом Форбс. Водночас більшість громадян країни не живуть, а виживають. На Львівщині за цей рік роботу втратили на 10 тисяч людей більше від тих, хто її знайшов.
За версією журналу Форбс найбагатшим українцем є Рінат Ахметов. Журнал оцінює його маєтки у 16 мільярдів доларів, при чому за останній рік вони потроїлися. Віктор Пінчук, зять президента Леоніда Кучми, посідає друге місце з 3,3 мільярдами доларів. Далі по списку – співвласники групи «Приват» Геннадій Боголюбов і Ігор Коломойський, їхні статки сягають по 2,5 мільярди доларів.
У першій половині рейтингу також відомі українські чиновники: голова СБУ Валерій Хорошковський (426 мільйонів доларів), віце-прем’єри Борис Колесников (230 мільйонів доларів) і Андрій Клюєв (225 мільйонів доларів). Водночас, за дослідженнями, кожна п’ята сім’я в Україні має доходи менші прожиткового мінімуму. А у селах за межею бідності – родина у кожній третій хаті.
Українців зумисно роблять бідними
Нині у державі запущений механізм, щоб багаті ставали багатшими, а бідні біднішими, зауважує Богдан Кушнір, автор двох книг про корупцію у владі.
«Колись у резерваціях ховали бідних, а тепер, навпаки, багаті ховаються у резерваціях. Українців поробили бідними і від них ховаються. Вони десь по лісах живуть, ховаються, немов соромляться. Але сховатись не можна. Це не вихід для багатих, треба, щоб зростав рівень життя людей», – каже експерт.
На Львівщині мешкає 122 офіційних мільйонерів. Серед них колишні і нинішні державні службовці. Живуть вони у розкішних віллах у Львові і довкола міста, у своєрідних резерваціях, елітних тихих місцях поблизу лісу, з охороною і шлагбаумами. Свої статки пояснюють або ж кредитами, або ж кажуть, що все майно належить жінці, батькам, дітям.
У Львівській обладміністрації звітують, що доходи мешканців області зросли на більш ніж 20 відсотків, але водночас купівельна спроможність зменшилась на третину.
Категорії бізнесу
Павло Качур, керівник громадської організації Альянс «Нова енергія в Україні», охарактеризував існуючі в державі категорії бізнесменів. «Найбільша, це олігархи, які живуть на бюджеті, за рахунок бюджету, Державної власності, – зазначає він. – Це коло дуже нині звужено, це сім’я і наближені до сім’ї люди. Друге коло на підряді до них, заробітки там менші, як і статки. Третя категорія тих, які пробують працювати за світовими стандартами, але їм найважче, бо на них тиснуть і вони не вигідні. Тому стараються працювати тихо, десь бути у ніші. Остання категорія, найнижча, – це ті люди, які, умовно, мають намет і двох-трьох людей можуть найняти, заробляють на родину, тобто займаються малим бізнесом. І ці люди, які вільно мислять, мали б становити середній клас, але вони не вигідні владі», – зазначає експерт.
Саме третя категорія підприємців, яка працює за світовими стандартами, заробляє за рахунок інновацій. Однак своє підприємство бізнесмени сьогодні реєструють за кордоном, щоб мати бодай якийсь захист, а вже потім його розвивають в Україні.
Основа бізнесу – філософія і психолога
На думку українського підприємця, члена ради холдингу IDS Group Миколи Кмітя, інноваційність – у першу чергу – нове мислення.
«Вона може бути у якійсь консервативній галузі чи сфері, якщо людина наполеглива, незашорена, то можна зробити бізнес. Якщо навіть за одну секунду в Україні будуть реєструвати кампанії, то це ще нічого не значить. Основа бізнесу – це філософія і психологія, а бізнес – це похідна економіки», – зауважує підприємець, колишній голова Львівської ОДА.
Економічна нерівність радикалізує суспільство, а це, у свою чергу, підсилює рейтинг правих і лівих радикалів. Відповідно, на Сході – комуністів, на Заході держави – свободівців. І свідченням цьому є результат голосування на цих виборах у парламент: комуністи і свободівці несподівано для багатьох експертів набрали майже по 12 відсотків.
Згідно результатів соціологічного дослідження групи «Рейтинг», українці найбільше бояться безробіття, економічного занепаду держави, свавілля влади, деградації населення, тобто бідність лякає громадян. А тому вони й шукають порятунок у радикальних гаслах.
За версією журналу Форбс найбагатшим українцем є Рінат Ахметов. Журнал оцінює його маєтки у 16 мільярдів доларів, при чому за останній рік вони потроїлися. Віктор Пінчук, зять президента Леоніда Кучми, посідає друге місце з 3,3 мільярдами доларів. Далі по списку – співвласники групи «Приват» Геннадій Боголюбов і Ігор Коломойський, їхні статки сягають по 2,5 мільярди доларів.
У першій половині рейтингу також відомі українські чиновники: голова СБУ Валерій Хорошковський (426 мільйонів доларів), віце-прем’єри Борис Колесников (230 мільйонів доларів) і Андрій Клюєв (225 мільйонів доларів). Водночас, за дослідженнями, кожна п’ята сім’я в Україні має доходи менші прожиткового мінімуму. А у селах за межею бідності – родина у кожній третій хаті.
Українців зумисно роблять бідними
Нині у державі запущений механізм, щоб багаті ставали багатшими, а бідні біднішими, зауважує Богдан Кушнір, автор двох книг про корупцію у владі.
Колись у резерваціях ховали бідних, а тепер, навпаки, багаті ховаються у резерваціяхБогдан Кушнір
«Колись у резерваціях ховали бідних, а тепер, навпаки, багаті ховаються у резерваціях. Українців поробили бідними і від них ховаються. Вони десь по лісах живуть, ховаються, немов соромляться. Але сховатись не можна. Це не вихід для багатих, треба, щоб зростав рівень життя людей», – каже експерт.
На Львівщині мешкає 122 офіційних мільйонерів. Серед них колишні і нинішні державні службовці. Живуть вони у розкішних віллах у Львові і довкола міста, у своєрідних резерваціях, елітних тихих місцях поблизу лісу, з охороною і шлагбаумами. Свої статки пояснюють або ж кредитами, або ж кажуть, що все майно належить жінці, батькам, дітям.
У Львівській обладміністрації звітують, що доходи мешканців області зросли на більш ніж 20 відсотків, але водночас купівельна спроможність зменшилась на третину.
Категорії бізнесу
Павло Качур, керівник громадської організації Альянс «Нова енергія в Україні», охарактеризував існуючі в державі категорії бізнесменів. «Найбільша, це олігархи, які живуть на бюджеті, за рахунок бюджету, Державної власності, – зазначає він. – Це коло дуже нині звужено, це сім’я і наближені до сім’ї люди. Друге коло на підряді до них, заробітки там менші, як і статки. Третя категорія тих, які пробують працювати за світовими стандартами, але їм найважче, бо на них тиснуть і вони не вигідні. Тому стараються працювати тихо, десь бути у ніші. Остання категорія, найнижча, – це ті люди, які, умовно, мають намет і двох-трьох людей можуть найняти, заробляють на родину, тобто займаються малим бізнесом. І ці люди, які вільно мислять, мали б становити середній клас, але вони не вигідні владі», – зазначає експерт.
Саме третя категорія підприємців, яка працює за світовими стандартами, заробляє за рахунок інновацій. Однак своє підприємство бізнесмени сьогодні реєструють за кордоном, щоб мати бодай якийсь захист, а вже потім його розвивають в Україні.
Основа бізнесу – філософія і психолога
На думку українського підприємця, члена ради холдингу IDS Group Миколи Кмітя, інноваційність – у першу чергу – нове мислення.
«Вона може бути у якійсь консервативній галузі чи сфері, якщо людина наполеглива, незашорена, то можна зробити бізнес. Якщо навіть за одну секунду в Україні будуть реєструвати кампанії, то це ще нічого не значить. Основа бізнесу – це філософія і психологія, а бізнес – це похідна економіки», – зауважує підприємець, колишній голова Львівської ОДА.
Економічна нерівність радикалізує суспільство, а це, у свою чергу, підсилює рейтинг правих і лівих радикалів. Відповідно, на Сході – комуністів, на Заході держави – свободівців. І свідченням цьому є результат голосування на цих виборах у парламент: комуністи і свободівці несподівано для багатьох експертів набрали майже по 12 відсотків.
Згідно результатів соціологічного дослідження групи «Рейтинг», українці найбільше бояться безробіття, економічного занепаду держави, свавілля влади, деградації населення, тобто бідність лякає громадян. А тому вони й шукають порятунок у радикальних гаслах.
