Прага – 28 червня керівники країн ЄС збираються на дводенний саміт, головним питанням якого буде вирішення грецької фінансової кризи. Це – перша зустріч країн ЄС з часу обрання нового уряду Греції, який пообіцяв дотримуватися угоди про фінансову допомогу, яку надали Греції країни ЄС та Міжнародний валютний фонд. Напередодні зустрічі в Брюсселі на очікування, що нарешті буде досягнуто прориву у вирішенні грецького питання, вплинули слова канцлера Німеччини Ангели Меркель.
Ще у вівторок, коли в Парижі збиралися міністри фінансів ЄС, голова німецького уряду фактично поховала ідею випуску спільних єврооблігацій, які б могли значно зменшити ціну грецьких запозичень, але збільшити ціну запозичень Німеччини. Ангела Меркель заявила, що спільних боргів у Європі не буде «доки вона жива».
Тим часом у Європі не припиняються спроби створити «нову архітектуру», яка б підтримувала спільну валюту. Група політичних та фінансових керівників ЄС на чолі з президентом Європейської ради Германом ван Ромпеєм, підготували пропозицію, згідно з якою, «протягом наступного десятиліття» Європейський союз мав би просуватися в бік більшої централізації «фінансового сектора, питань бюджету та економічної політики».
Євросоюзу потрібен «прорив»
За словами президента європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу, який також входить до групи творців нової пропозиції, «почати потрібно з кроків, які можна зробити негайно, без зміни головної угоди ЄС». Одним з таких кроків мав би стати банківський союз.
«Для того, щоб був справжній Економічний і монетарний союз, гадаю, нам потрібен банківський союз, фіскальний союз та подальші кроки до тіснішого політичного союзу», - сказав Баррозу у вівторок, виступаючи в Центрі європейської політики в Брюсселі.
За його словами грецька криза – найбільша з тих, що потрясла основи післявоєнного устрою Європи.
«Ця криза – найбільша загроза для всього, що ми зуміли досягнути у розбудові Європи протягом останніх 60 років. Тому ми не можемо не робити нічого. Нам просто необхідно зробити прорив. А для цього потрібне бажання, бачення та рішучість провести далекосяжні реформи», – сказав Баррозу.
Тим часом інвестори не очікують, що саме на цьому саміті європейські лідери і продемонструють усі ці якості. А криза продовжує поглиблюватися. Після Греції, Ірландії, Португалії та Іспанії у понеділок Кіпр став п’ятою країною ЄС, яка звернулася за допомогою для підтримки своїх банків. Кіпрська економіка невелика, але сума, яку простить країна дорівнює половині всього того, що виробляє її економіка – 10 мільярдів доларів. За гіркою іронією долі 1 липня саме Кіпр перебирає головування в Європейському союз на наступні півроку.
Ще у вівторок, коли в Парижі збиралися міністри фінансів ЄС, голова німецького уряду фактично поховала ідею випуску спільних єврооблігацій, які б могли значно зменшити ціну грецьких запозичень, але збільшити ціну запозичень Німеччини. Ангела Меркель заявила, що спільних боргів у Європі не буде «доки вона жива».
Тим часом у Європі не припиняються спроби створити «нову архітектуру», яка б підтримувала спільну валюту. Група політичних та фінансових керівників ЄС на чолі з президентом Європейської ради Германом ван Ромпеєм, підготували пропозицію, згідно з якою, «протягом наступного десятиліття» Європейський союз мав би просуватися в бік більшої централізації «фінансового сектора, питань бюджету та економічної політики».
Євросоюзу потрібен «прорив»
За словами президента європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу, який також входить до групи творців нової пропозиції, «почати потрібно з кроків, які можна зробити негайно, без зміни головної угоди ЄС». Одним з таких кроків мав би стати банківський союз.
Нам потрібен банківський союз, фіскальний союз та подальші кроки до тіснішого політичного союзуЖозе Мануель Баррозу
За його словами грецька криза – найбільша з тих, що потрясла основи післявоєнного устрою Європи.
Ця криза – найбільша загроза для всього, що ми зуміли досягнути у розбудові Європи протягом останніх 60 роківЖозе Мануель Баррозу
Тим часом інвестори не очікують, що саме на цьому саміті європейські лідери і продемонструють усі ці якості. А криза продовжує поглиблюватися. Після Греції, Ірландії, Португалії та Іспанії у понеділок Кіпр став п’ятою країною ЄС, яка звернулася за допомогою для підтримки своїх банків. Кіпрська економіка невелика, але сума, яку простить країна дорівнює половині всього того, що виробляє її економіка – 10 мільярдів доларів. За гіркою іронією долі 1 липня саме Кіпр перебирає головування в Європейському союз на наступні півроку.
