Для молодих українців свобода важливіша, ніж гроші – дослідження

Київ – Покоління, які виросло вже після розпаду Радянського Cоюзу, дорослішає, бере участь у громадському житті та все сильніше впливає на політичне життя пострадянського простору. Американська дослідниця, віце-президент Національного фонду підтримки демократії Надія Дюк намагалась розібратися, що ж це за люди, і презентувала в четвер у Києві результат – книгу «Наступне покоління у Росії, Україні та Азербайджані: молодь, політика, ідентичність та зміна».

Люди, які народились після розпаду СРСР, так звані «діти незалежності» вже мають власний погляд на політичні процеси, ходять на вибори, а деякі беруть участь в акціях протесту. Невдовзі саме це покоління формуватиме політичне майбутнє пострадянського простору, тому американська дослідниця, віце-президент Національного фонду підтримки демократії Надія Дюк вирішила дослідити, які ж настрої панують серед молодих людей, як бачать політику ті, кому зараз від 18 до 34 років. Як виявилося, демократичні цінності – це не те, що об’єднує пострадянську молодь.

«Не треба бути спокійними, що молодь сама по собі буде демократичною. Треба допомагати, треба шукати компроміс із молодими, щоб ці ідеали, енергія входила в політику й позитивно впливали в майбутньому», – запевняє Надія Дюк.

При цьому вона зазначила, що демократичні настрої серед азербайджанської молоді набагато потужніші, ніж в Україні чи Росії.

Українська молодь навряд чи відмовиться від демократії

Реагуючи на це, директор київського фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна запевнила, що українська молодь навряд чи захоче відмовитися від шансів, які дає демократія.

«Демократія потрібна цій молоді, бо демократія – це рівні права, конкуренція за певні посади, це відсутність монополії та соціальні ліфти. Демократія створює конкуренцію, яка не залежить від віку, дає можливість молоді рости. У недемократичному суспільстві в молоді майже немає шансів», – зазначила Ірина Бекешкіна.

Незважаючи на відмінності, молодих людей об’єднує одна спільна проблема: їх не хочуть бачити в політиці. Не хоче бачити ні влада, ані опозиція. Так є зараз, так було і раніше. Наприклад, у 90-х і дисиденти не посприяли омолодженню політикуму, зробила висновок Надія Дюк. Чому так – автор не має однозначної відповіді.

Сама ж молодь ставиться до нинішньої влади з недовірою. Дослідження показало, що молоді українці зі значно більшим негативом сприймають дії урядових структур, ніж росіяни та особливо азербайджанці, а у 2011 році суттєво зросли негативні настрої стосовно правоохоронних органів: міліції, судів, прокуратури. Разом з цим збільшується довіра до ЗМІ та церкви.

Надя Дюк запитувала, що важливіше: свобода чи достаток. Як зазначила дослідниця, останнім часом відбулася цікава зміна: якщо у 2009 українська молодь віддавала перевагу достатку – 39% проти 34%, то цього року переважна більшість вибрала свободу, достаток важливіший для менше ніж для третини (29%) молодих українців.