Брюссель – До сповзання єврозони до кризового вихору останнім часом, окрім Греції, докладає руку й Іспанія. Економічні перспективи цієї південної держави виглядають доволі похмуро. Уряд намагається врятувати третій за величиною банк. Безробіття б’є рекорди, а держбюджет замість дозволених трьох, має аж дев’ять відсотків дефіциту. Єврокомісія щойно пішла на поступку і дала іспанським керівникам трохи більше часу для наведення ладу. Але чи підтримають цей крок інші країни єврозони, зокрема «чемпіон із дисципліни» – Німеччина?
Всі 27 держав Європейського Союзу щойно отримали від Єврокомісії щось на кшталт «дорожніх карт» для приготувань національних бюджетів на наступний рік. Одним експерти цієї установи радять скасувати існуючі автоматичні індексації зарплат, іншим – скоротити надмірні витрати на охорону здоров’я, ще іншим – краще адаптувати вік виходу на пенсію відповідно до середньостатистичної тривалості життя громадян.
До рекомендацій Єврокомісії можуть прислухатися, але є й такі, що можуть ними знехтувати. Про це свідчать критичні зауваження, що лунають із деяких європейських столиць.
«Треба зробити ще багато, – тим часом зауважує єврокомісар із валютної та економічної політики Оллі Рен. – І в трьох опорах (антикризової стратегії) чимало буде зроблено».
Виступаючи у четвер на Брюссельському економічному форумі, єврокомісар зазначив, що, перш за все, вихід із кризи можливий тільки «прямуючи шляхом консолідації бюджетів, по-друге, вживаючи заходів для структурних реформ, які повинні полегшити економічне зростання. І по-третє, збільшуючи державні та заохочуючи приватні інвестиції для, так би мовити, «додавання пального до двигуна (економічного) росту».
Розхитаний бюджет, безробіття та рецесія
Тим часом, виглядає на те, що Іспанію наразі не рятує жоден із цих антикризових засобів, навіть сувора економія. Економіст одного з найбільших французьких банків Natixis Жезус Кастілло каже, що «навіть не беручи до уваги питання держборгу та ситуації у банківській системі, ми добре бачимо, що Іспанії не вдається випростатися, що її економічний ріст уповільнюється. Тобто, рецесія там доволі глибока й тривала, рівень безробіття підвищується».
«Нині навіть у рамках суворих заощаджень Іспанії дуже складно відновити економічні темпи», – додає французький економіст.
Рівновага бюджету цієї держави доволі розхитана. Дефіцит складає аж дев’ять відсотків, а це дуже непокоїть світові ринки, від чого потерпає вся зона єдиної євровалюти. З огляду на малу ймовірність обіцяного повернення до наступного року до 3-відсоткового дефіциту, Єврокомісія погодилася дати іспанцям додатковий рік для наведення ладу. Взамін, уряд держави має представити Брюсселю детальний план оздоровлення економіки.
Останнє слово скажуть на саміті ЄС
Тим часом, деякі європейські експерти зауважують, що останнє слово ще мають сказати інші держави єврозони, яких часом буває важко переконати.
На попередніх самітах лідерів країн грошового союзу кожному були визначені чіткі терміни та способи навернення держбюджетів на вірний шлях. При цьому, всі обіцяли не відступити ні на крок від взятих зобов’язань. Тепер залишається дізнатися, як на зміну іспанського графіку відреагує найсуворіший прихильник дисципліни – офіційний Берлін. Вочевидь, не випадково найближчими днями до Німеччини з візитом зібрався Луіс де Ґіндос, іспанський міністр економіки.
Всі 27 держав Європейського Союзу щойно отримали від Єврокомісії щось на кшталт «дорожніх карт» для приготувань національних бюджетів на наступний рік. Одним експерти цієї установи радять скасувати існуючі автоматичні індексації зарплат, іншим – скоротити надмірні витрати на охорону здоров’я, ще іншим – краще адаптувати вік виходу на пенсію відповідно до середньостатистичної тривалості життя громадян.
До рекомендацій Єврокомісії можуть прислухатися, але є й такі, що можуть ними знехтувати. Про це свідчать критичні зауваження, що лунають із деяких європейських столиць.
«Треба зробити ще багато, – тим часом зауважує єврокомісар із валютної та економічної політики Оллі Рен. – І в трьох опорах (антикризової стратегії) чимало буде зроблено».
Виступаючи у четвер на Брюссельському економічному форумі, єврокомісар зазначив, що, перш за все, вихід із кризи можливий тільки «прямуючи шляхом консолідації бюджетів, по-друге, вживаючи заходів для структурних реформ, які повинні полегшити економічне зростання. І по-третє, збільшуючи державні та заохочуючи приватні інвестиції для, так би мовити, «додавання пального до двигуна (економічного) росту».
Розхитаний бюджет, безробіття та рецесія
Тим часом, виглядає на те, що Іспанію наразі не рятує жоден із цих антикризових засобів, навіть сувора економія. Економіст одного з найбільших французьких банків Natixis Жезус Кастілло каже, що «навіть не беручи до уваги питання держборгу та ситуації у банківській системі, ми добре бачимо, що Іспанії не вдається випростатися, що її економічний ріст уповільнюється. Тобто, рецесія там доволі глибока й тривала, рівень безробіття підвищується».
«Нині навіть у рамках суворих заощаджень Іспанії дуже складно відновити економічні темпи», – додає французький економіст.
Рівновага бюджету цієї держави доволі розхитана. Дефіцит складає аж дев’ять відсотків, а це дуже непокоїть світові ринки, від чого потерпає вся зона єдиної євровалюти. З огляду на малу ймовірність обіцяного повернення до наступного року до 3-відсоткового дефіциту, Єврокомісія погодилася дати іспанцям додатковий рік для наведення ладу. Взамін, уряд держави має представити Брюсселю детальний план оздоровлення економіки.
Останнє слово скажуть на саміті ЄС
Тим часом, деякі європейські експерти зауважують, що останнє слово ще мають сказати інші держави єврозони, яких часом буває важко переконати.
На попередніх самітах лідерів країн грошового союзу кожному були визначені чіткі терміни та способи навернення держбюджетів на вірний шлях. При цьому, всі обіцяли не відступити ні на крок від взятих зобов’язань. Тепер залишається дізнатися, як на зміну іспанського графіку відреагує найсуворіший прихильник дисципліни – офіційний Берлін. Вочевидь, не випадково найближчими днями до Німеччини з візитом зібрався Луіс де Ґіндос, іспанський міністр економіки.
