Останнім часом керівники української держави дедалі частіше почали вживати слово «приниження». Так, прем’єр Микола Азаров, зустрічаючиcь з ветеранами Другої світової, поскаржився, що, мовляв, європейці із ситуацією з Юлією Тимошенко хочуть принизити «весь наш народ, нашу країну». А днями під час візиту до Донецька Президент Янукович заявив, що, «дуже важливо, щоб нас не принижували». Звичайно, позиція влади передбачає наявність почуття власної гідності і здорового державницького самолюбства. Одначе, у журналістів газети «День» виникло питання: що вважати приниженням? Чи не принижує очільників держави, скажімо, рівень корупції у країні, їх власні офшори, демографічна криза, стан екології, свавілля на всіх рівнях управління та сповзання країни в кримінал? Думки на цю тему видання пропонує в статті «Що принижує українців?».
В цьому ж числі «День» розповідає, чому необхідно враховувати геопатогенні зони, зводячи житлові будинки, як вони впливають на здоров’я людей і чим їх можна нейтралізувати? Заголовок публікації «Земля під нашими ногами».
«Ізвєстія в Україні» пишуть, що у багатьох українців з’явилася надія вибратися з боргової ями. Країна може вибачити неплатникам комунальних послуг понад шість мільярдів гривень. Таку колосальну суму люди заборгували комунальним підприємствам за газ і електроенергію. Але відбудеться ця «боргова амністія» лише після того, як парламент підтримає відповідний законопроект, який надійшов на розгляд депутатів. Насамперед, ініціатива спрямована на вирішення проблем малозабезпечених людей. Однак деякі депутати та експерти сумніваються в доцільності подібного проекту, адже одноразове списання боргів може спровокувати масові неплатежі в майбутньому. Стаття називається «День прощення».
У школярів та студентів почалися іспити, у випускників – Зовнішнє незалежне оцінювання та Державна підсумкова атестація. Одні зубрять конспекти, інші пишуть чималенько шпаргалок. Газета «Голос України» поцікавилася в юристів: чим може загрожувати використання «шпор» на іспиті? Багато що залежить від внутрішнього переконання викладача чи вчителя, зазначають фахівці. Вони можуть знизити оцінку, поставити додаткові запитання чи взагалі забрати роботу й вигнати учня або студента.
В цьому ж числі «День» розповідає, чому необхідно враховувати геопатогенні зони, зводячи житлові будинки, як вони впливають на здоров’я людей і чим їх можна нейтралізувати? Заголовок публікації «Земля під нашими ногами».
«Ізвєстія в Україні» пишуть, що у багатьох українців з’явилася надія вибратися з боргової ями. Країна може вибачити неплатникам комунальних послуг понад шість мільярдів гривень. Таку колосальну суму люди заборгували комунальним підприємствам за газ і електроенергію. Але відбудеться ця «боргова амністія» лише після того, як парламент підтримає відповідний законопроект, який надійшов на розгляд депутатів. Насамперед, ініціатива спрямована на вирішення проблем малозабезпечених людей. Однак деякі депутати та експерти сумніваються в доцільності подібного проекту, адже одноразове списання боргів може спровокувати масові неплатежі в майбутньому. Стаття називається «День прощення».
У школярів та студентів почалися іспити, у випускників – Зовнішнє незалежне оцінювання та Державна підсумкова атестація. Одні зубрять конспекти, інші пишуть чималенько шпаргалок. Газета «Голос України» поцікавилася в юристів: чим може загрожувати використання «шпор» на іспиті? Багато що залежить від внутрішнього переконання викладача чи вчителя, зазначають фахівці. Вони можуть знизити оцінку, поставити додаткові запитання чи взагалі забрати роботу й вигнати учня або студента.
