Чи готова до Євро-2012 столиця України?

Гість: Олександр Мазурчак, перший заступник голови Київської міської держадміністрації.

СЛУХАТИ / ДИВИТИСЬ

Інна Кузнецова: Менше місяця залишається до початку Євро-2012. Столиця України прийматиме цей футбольний чемпіонат. На столичній адміністрації висить величезне табло, на якому написано, скільки днів точно і навіть хвилин залишилося до Євро.

Пане Мазурчак, як би Ви оцінили ступінь готовності до Євро? Ви яку систему оцінювання більше любите: п’ятибальну чи дванадцятибальну?

– Я в процентах. Якщо брати за 100%, то я вважаю, що ми готові вже на 95%.

– Оці п’ять назвіть, що не зроблено?


– Це штрихи, які повинні бути закінчені. Це питання, пов’язані з розверненням систем безпеки. Це питання, пов’язані з озелененням міста, запуску фонтанів. Є у нас вертикальне озеленення по стовпах спеціально в корзинах. Є питання, пов’язанні з облаштуванням самої фан-зони. Тобто, вона вже починає облаштовуватися, формуватися.

Це ті роботи, які йдуть у графіку, які повинні бути виконані до початку.

– Отак, як послухаєш, так все у нас прекрасно виглядає. Бо те, що потрібно зробити: озеленення, фан-зона – це легкі штрихи.

– Знаєте, це залишилося. Але цьому передували дуже важкі кілька років серйозної підготовки, дуже серйозної роботи. Найголовніше, що потрібно було зробити, то це комунікації, це стадіон, це аеропорт, це транспорт, це транспортні розв’язки, дороги, це те, що потребувало великих коштів.

– Це комунікації від аеропорту….?

– Так. Ви ж бачите, наприклад, скільки розв’язок було зроблено за останніх два роки. І по Столичному шосе чотири розв’язки, і по Московській площі, і по багатьох інших місцях, де покращується сьогодні рух транспорту.

Крім того, це придбаний транспорт. У нас тільки у квітні було придбано 137 автобусів і 49 тролейбусів. А всього ми говоримо про понад 350 нових одиниць техніки.

– Ваша оцінка готовності столиці до Євро трошки відрізняється від того, як оцінюють кияни чи пересічні громадяни, які ходять вулицями Києва. Хвилин 30 тому кореспондент Радіо Свобода опитував їх.

Послухаймо, що з того вийшло.

Респондент: Точно кажучи, десь на 70% готовність.

Що не готове? Культура обслуговування – це перше. Побутові умови. Високі ціни. Екологічна обстановка – це четверте.

Я був в Італії, у Франції. Дуже велика різниця! Ви подивіться, який транспорт, які дороги в нас. Це нормально? Тут ще по центру, а зайти трошки від центру – що там твориться? А люди ж не тільки по центру кататися будуть. Що там твориться!

Респондентка: Думаю, що ні. Вулиці не прибрані, люди не готові внутрішньо. Я не бачу такої особливої радості. Тільки в тих людей, які фанати футболу. Певне, економічне становище не дає нам підстави для такої радості.

Респондент: Не зовсім. Ціна готелів висока. Дороги не зроблені. Ну, і мости не дороблені.

Респондентка: Слава Богу, що у нас проводять Євро-2012, щоб зробити якийсь порядок у місті. У дорогах трошки порядок навели. Як би так завжди було!

Респондент: Ні, не готове населення сприймати це дійство у взаємодії із гостями. Інфраструктура не розширюється.

Ось я пройшовся по Хрещатику, подивився на ці всі кіоски – ну, куди вони годні для зустрічі гостей? Асортимент поганий. Що, у нас немає українських страв таких, перепічок і таке решта? А вони думають, що запропонувати гостям для розваги, для відпочинку.

– З чим погоджуєтеся?

– Ви знаєте, з однієї сторони, є багато таких питань, які люди абсолютно правильно кажуть, ті, на які треба звернути увагу. Наприклад, людина звертає уваги на ті ж малі архітектурні форми, які, на мій погляд, спотворюють наше місто, а не прикрашають його.

Тільки буквально позавчора комісія, яку я очолюю, по зняттю архітектурних форм. І було знову більше 400 малих архітектурних форм винесено на знесення. І це ми вже знесли 2,5 тисячі за буквально 1,5 року. І далі продовжуємо цю роботу.

– Ви кажете, що ви їх зносите. Район метро «Нивки», трохи далі до Інтернаціональної площі – там були знесені ці малі архітектурні форми, і нібито люди з полегшення поставилися до цього, але буквально через місяців чотири з’явилися нові.

– І нові зносяться. Навіть Олександр Павлович особисто проводив нараду з силовими органами для того, щоб не дати можливості встановлювати на ті місця, де вже знесено. Такі факти теж мали місце.

– Але хто тоді дає дозволи?

– Це без дозволу. Це йде самовільне установлення. Просто люди, розуміючи, що економічно це для них вигідно – не платити податки, а поставити і тимчасово покористуватися у даному місці, зняти гроші, – і вони це використовують. Але приймається рішення – знову знімається.

І причому Ви бачили, що ми вже кілька разів показували взагалі знищення цих малих архітектурних форм. Ми їх забираємо і починаємо знищувати. Тому що люди, коли віддаєш йому назад, знову може ставити на іншому місці.

Крім того, що люди зараз говорили, дійсно, йшло питання про ті ж самі дороги, про мости. Люди помітили ті величезні об’єми, які робляться зараз. Наприклад, Бажана. Центральна дорога, яка йде від аеропорту до міста. І сьогодні, коли дивляться люди,що там працюють, ідуть роботи і ще роздільна смуга монтується, то у них це викликає якусь тривогу. Але я знаю чіткий графік, коли і що буде зроблене.

І можу сказати, що вже пішло повним ходом озеленення з боку Харківської площі, проводиться, вчора-позавчора були зроблені клумби дуже гарні.

Зараз це буде п’ять красивих футбольних м’ячів на в’їздах у Київ.Повністю вся дорожня територія озеленюється. У нас буде цього року висаджено до 15 мільйонів квітів. 7 мільйонів буде зроблено саме до цієї події.

– А хто фінансує це озеленення?

– Озеленення фінансується за рахунок міського бюджету.У нас є гроші і з державного бюджету, і є в нас з екологічного фонду, і головні фінансові ресурси йдуть – так звана «відновлювальна вартість».

Стосовно готовності самих людей до цього. Ви знаєте, мешканці, може, й не готові до роботи з громадянами інших країн у плані знання мови, інших якихось речей, але для цього є спеціально навчені волонтери, які будуть займатися, які знають мову, з якими проведені спеціальні курси, і вони будуть обслуговувати оцю фан-зону.

Тому і дороги, і все те, що заплановане, буде закінчене в тих термінах, які виставлялися. І в мене тут ніякого сумніву немає.

– Кажуть, що Венеційський міст, який веде до Долобецького острова через Венеційську протоку, в аварійному стані.

Чому його не закриють, якщо немає коштів зараз на реконструкцію? Це просто небезпечно. Можуть і футбольні фанати, які там будуть, загинути. Не дай, Боже!

– По-перше, він не є небезпечним для людей. Він є небезпечним з точки зору його експлуатації. Тому він у плані ремонту. Зараз завершуються роботи, пов’язані з Євро, оці головні, і приступає «Київавтодор» до ремонту цього мосту. Причому ми зробимо понтонний міст поруч для того, щоб люди рухалися, і міг технологічний транспорт переїжджати.

А не закриваємо його, тому що цей острів повинен обслуговуватися технологічним транспортом. Повинна приїхати машина для вивозу сміття, повинні забезпечити функціонування цього острова. Він працює у тимчасовому режимі.

Але в цьому місяці вже приступають до його ремонту.

– Болюче питання для усіх киян – це Андріївський узвіз. Це візитна картка міста. І, власне, серце болить за Андріївський узвіз.

Олександр Попов, голова КМДА, кілька днів тому сказав, що до Євро реконструкцію буде завершено. Але якось не віриться.

– А чому?

Ви пам’ятаєте, яким був узвіз. Фактично вся бруківка була поруйнована дощами, тому що він не мав мереж. Чому ми прийшли до того, до необхідності проводити його реконструкцію? Саме із-за необхідності зміни мереж, у першу чергу ливневої каналізації, всіх тих, які йдуть по узвозу.

Ситуація була і пов’язана з тим, яка там була і стихійна торгівля, як це виглядало. Вона повинна там бути, але повинна бути просто у кращому вигляді.

До речі, сьогодні якраз буде нарада в Олександра Павловича з робочою групою тих ініціаторів, які з узвозу, і з тими торгівцями для того, щоб можна було знайти найкращий варіант співіснування, щоб це було і для громадян, і для гостей міста приємним.

Роботи там дійсно дуже великі, і вони робляться. Немає ніяких сумнівів, що вони будуть завершені до Євро.

– Наскільки буде збережене «обличчя» Андріївського узвозу?

– Все залежить від того, що ми вважаємо «обличчям».Повинна бути залучена максимально громадськість до всього, що робиться на узвозі. Коли це буде робитися все у такому відкритому варіанті, то не буде ніяких домислів, що там хтось щось зносить, щось там буде ліквідовуватися, щось буде будуватися.

На Андріївському узвозі не можуть будуватися хмарочоси. Це всім зрозуміло. Узвіз повинен мали своє обличчя. Він повинен бути відпрацьований у проекті.

У мене був великий досвід роботи з відновлення Кам’янця-Подільського, коли я працював міським головою. Ми взяли в Києві, затвердили у Києві графік реновації старого міста. Згідно з планом цієї реновації ми почали робити відновлювання. І з того, що було колись, відновлювалося тільки те, що є кращим. І ми розуміли, що з 80% того, що було зруйноване колись під час різних воєн, можна відновити не більше 15%. І ми самі це відновили.

І точно так само на узвозі треба працювати по такому принципу: не нашкодь!

– Але вже нашкодили. І хто тепер понесе відповідальність?

– Нашкодили.

Давайте подивимося: а як це було? Викуплена фабрика у французів. Є будинки побудови до 1978 року. Значить, не пам’ятки архітектури. Є лист Мінкультури, яке займається питанням охорони пам’ятників, про те, що у них не заперечують щодо знесення даних будівель. Знесені ці будівлі як не пам’ятники архітектури.

Але, з другої сторони, безперечно, цього не потрібно було робити. І якби місто мало важелі контролю за цими питаннями, ми б цього не допустили. Якби до нас прийшли за дозволом: дайте нам дозвіл на знесення, ми б цього не дали ніколи.

Але у зв’язку з тим, що був свого часу Верховною Радою прийнятий цілий ряд рішень по захисту будівельників, то взагалі всі органи місцевого самоврядування вилучені з процесу дачі дозволів на забудову і прийняття в експлуатацію. І це викликає негативні наслідки.

– Пане Мазурчак, коли Ви чуєте слово «Гогенцоллерн», яка у Вас одразу ж асоціація?

– Ніякої.

– Тоді я запитаю більш прямо.

Це запитання від нашого відвідувача мережі «Фейсбук». «Що відбувається з вуличними собаками напередодні турніру? Скільки притулків створено? Чи продовжують відстрілювати собак?»

І скажу радіослухачам, у кого теж немає, як у Вас, ніяких асоціацій, щоб пояснити. Це прізвище німецької принцеси, яка мала з Вами зустріч…

– Я не того сказав, що у мене немає. У мене нормальні з нею відносини. Тому немає асоціацій: ні позитивних, ні негативних. У мене просто хороші з нею відносини. Тому це не має сплеску якихось емоцій.

Я можу сказати наступне. Ніхто собак не відстрілював і не відстрілює, і не збирається відстрілювати.

Є, навпаки, у нас прийнята програма гуманного регулювання чисельності тварин у місті Києві. На сесії міської ради буквально недавно прийнята, тільки місяць тому. У цій програмі головним напрямком регулювання чисельності є стерилізація тварин і їх переміщення до притулків.

На сьогодні у нас є п’ять притулків. Один є комунальний у селі Бородянка і чотири є приватних притулки. Це я маю на увазі таких великих притулки, де більше 500 десь тварин. І ми зараз будуємо комунальний притулок у місті Києві на вулиці Електротехнічній у Бортничах, де виділена відповідно земля. Зараз там уже йдуть ремонтні роботи.

І більше того, я Вам скажу так, що наше головне завдання – це добудувати його зараз, буквально зробити перші вольєри, і тих собак, які є у центрі міста і можуть попасти, як загроза, під проведення Євро, що у когось може з’явитися спокуса їх знищити, нам треба цих собак забрати і перемістити у цей притулок. Ми не збираємося знищувати собак.

Але, з другої сторони, треба подивитися й іншу частину. Ми маємо за попередній рік порядку 4 тисяч укусів собаками. І тут теж треба на це дивитися. Тому що люди кажуть: ви захищаєте собак, але й захищайте людей від собак.

Тому наша позиція наступна. Собаки повинні бути вилучені і переміщені у притулок зі шкіл, садочків, лікарень, з пляжів. Їх не повинно бути там. Стосовно інших місць перебування собак, то вони можуть бути там тільки під наглядом волонтерів.Якщо є волонтери, вони закріпляються, вони їх годують, вони дивляться за їх поведінкою, вони повинні бути простерилізовані, прищеплені. Ці собаки тоді не дають ніякої шкоди людям, вони можуть собі там жити до того чи до того часу.

– Тобто, ці волонтери несуть відповідальність за тварин?

– Так. Вони повинні нести відповідальність за цих тварин, вони повинні за ними дивитися і у разі прояви найменшої агресивності з боку цих тварин, їх треба вилучати і переносити у притулок. І тому це і головна суть зараз.

Принцеса нам допомогла зробити ще місця перетримки. Ми сьогодні маємо чотири місця, де безкоштовно для населення чи для волонтерів ми проводимо стерилізацію собак за рахунок міського бюджету. Це для безпритульних собак і котів ми проводимо такі стерилізації. Причому, якщо в 2010 році було 2 тисячі таких стерилізацій, у 2001 році – 4 тисячі, зараз, тільки за перший квартал, майже 2 тисячі ми вже зробили стерилізацій.

Зараз у нас працює дві пересувних клініки, які приїхали з Австрії і проводять стерилізацію теж. Ми підписали договір з німецьким і з англійським товариствами по захисту тварин. Повністю узгоджуємо з ними всі роботи. І вже той проект, який ми робили для нашого притулку, узгоджували з німцями і зараз разом з ними по цьому питанню працюємо.

– У нас є слухач.

Слухачка: Справа в тому, що зараз дуже серйозно обговорюється тема вартості проживання вболівальників Євро-2012 в Україні. І йде така потужна антиреклама.

І у зв’язку з тим в інтернеті з’явилася така ідея, щоб просто запрошувати безкоштовно простих громадян, вболівальників до себе на період проведення чемпіонату. Зокрема сьогодні ця тема обговорювалася на сторінці інтернет-спільноти «Ми – європейці». Була підтримана.

Скажіть, будь ласка, пане Олександре, чи ви таку пропозицію розглядаєте? Я знаю, що дуже багато людей є, які з задоволенням підтримали б цю ідею і показали б, що Україна і Київ зокрема справді гостинні.

– А Ви особисто і пан Олександр готові взяти до себе додому?

Слухачка: Я особисто готова. Так.

– Я не готовий, бо у мене немає дому. Я наймаю квартиру, і тому не буду запрошувати.

Навпаки, краще вирішимо питання по-іншому. На сьогодні ті, хто приїжджає, вболівальники, це не є люди, які не мають, де жити, і от вони не мають можливості заплатити. Але повинна бути градація, щоб кожна людина змогла знайти собі нічліг, який вона готова оплатити. Наприклад, шведи дійшли рішення про те, що вони будуть жити у палатках.

– Оці намети на Трухановому острові. Наскільки це відповідатиме тому, що хочуть шведи?

– Вони повністю відповідатиме тому, що вони хотять. Тому що це разом з ними відпрацьовувалася концепція. Це їм буде коштувати десь до 15 євро, облаштування такого табору. Там будуть вони і їсти. Там ми проводимо воду, каналізацію. Там для них будуть створені всі умови. І це буде зовсім недорого.

Так само для того, щоб ціни не росли під час Євро, були визначені дві організації: «TUI Travel», яка забезпечує всіх тих, хто бере участь у Євро, тобто судді, спортсмени, забезпечує ця фірма, і фірма «Гамалія» забезпечує вболівальників.

Сьогодні ціни зафіксовані, вони є різні. І звернувшись до фірми «Гамалія», можна взяти, починаючи від17 євро за місце, і можна взяти за 200 євро.Кожен собі має можливість вибрати.

Остання моя розмова з президентом фірми – у них було ще не менше 6 тисяч місць для розміщення (вільних – ред.). Вже на 25 тисяч вони забронювали ліжкомісць.

– Тобто, 25 тисяч заброньовано і ще 6 тисяч вільних. Але це все зовсім мало як для турніру.

– Ні, це не мало.

Мова ж іде про те, що люди приїжджають. Більшість людей хоче бути тільки на матчеві дні. Усі інші – сьогодні є готельні місця, сьогодні достатньо їх. Сьогодні може людина поселитися.

Ті, хто не заключив договір з цими двома компаніями, почали піднімати ціни, і вони виставили їх в інтернеті. Люди злякалися, що в Україні такі ціни захмарні. Фактично ми промоніторили по всіх готелях, проговорили, щоб не було таких спеціально виставлених цін, які зривають повністю у людей…

– Але ви, очевидно, погано провели інформаційну кампанію?

– Ні. Це ринок. Не може бути інформаційної кампанії на ринку. Ринок сам диктує. От якщо бачиш, що є попит, значить, починають підвищувати ціни.

Щоб Ви розуміли, всі чемпіонати, які проводяться… Наприклад, зараз чи проводилися в Англії, чи в іншому, у 2,5-3 рази росли ціни у всіх столицях. Але ми проградували, дали можливість, починаючи від палатки і життя в гуртожитках, є самі різні ціни, і людина сьогодні може спокійно поселитися.

– І ще слухач.

Слухач: Які в рамках цієї держави Україна вживаються протиепідемічні і протиепізоотичні належні заходи зі врахуванням того, що в Україні лютує дедалі сильніше фактично епідемія хіміко-резистентного туберкульозу?

До речі, як Ви скажете відносно такого: в Україні досить небезпечно туристам перебувати? От конкретний приклад. У Кам’янці Полтавської області десяток співробітників міліції у стані сп’яніння, фактично злочинці-«шарікови», роздягли одного громадянина, зняли штани, труси і погрожували його зґвалтувати.

– Враховуючи те також, що я є головою комісії і протиепізоотичної, і протиепідемічної, то можу сказати, що в місті Києві абсолютно спокійно у цьому напрямку. Можуть приїжджати до нас туристи.

У нас був за 2 роки, що я очолюю цю комісію, один випадок, коли ми вводили карантин, коли був укус скаженою собакою, яка була покусана тваринами, які прийшли з лісу. У цей момент це було локалізовано, зроблено, ми провели карантин, усі заходи.

Собак, навіть починаючи від тих, які в нас є на вулиці, сьогодні всім роблять щеплення від сказу. Тому говорити про якісь епідемії, чи говорити про якісь хвороби – немає про що говорити. У нас абсолютно спокійна ситуація.

По безпеці. Сьогодні навчаються спеціально органи внутрішніх справ. Я думаю, що буде на належному рівні забезпечено.

– Запитання бліц. Стан паркінгів. Біда?

– З паркінгами погано. Паркінгів немає, їх мало зовсім. Є сьогодні концепція, є сьогодні проекти, і є сьогодні конкурси на паркінги. Вони будуть у нас, ми їх почали будувати, але сьогодні їх ще не вистачає.

– Очевидно, до Олімпіади.

– Так. Сьогодні конкретно до Євро, скажімо, з паркінгами нічого не поміняється. Один буде на 400 місць паркінг тільки на Троїцькій площі біля самого стадіону.

– Ситуація з урнами на Хрещатику. Урн немає.

– З урнами можу пояснити ситуацію. Після вибухів у Дніпропетровську ми вилучили з обігу урни. І вони будуть замінені на безпечні. Зараз проводять випробування. І буквально через кілька днів вони з’являться на місці.

– Громадські туалети.

– Крім громадських туалетів, які є сьогодні в місті, які ми приводимо у порядок, виставляються модульні туалети, контейнерні туалети. Тут є ціла програма. І їх буде достатньо.

– Хочу завершити приємним. Фонтани красиві. Київ завжди хизувався тим, що тут гарні фонтани.

– У попередньому році ми 20 фонтанів відновили роботу. І цього року у нас йде знову 18 фонтанів дуже цікавих. На майдані Незалежності буде великий світломузичний відкритий до Дня міста. І буде відкритий дуже великий гарний світломузичний фонтан на Червоноармійській у парку Заньковецької.

– Олександр Мазурчак якось казав, що є сім причин, щоб приїхати до Києва. Я сподіваюся, що всі, хто приїде до Києва, знайдуть ще 7, а може, й 77, аби приїздити до столиці України, бо нам, киянам, цього дуже хотілося б.

А чи готова столиця України до Євро-2012? Побачимо вже менш ніж за місяць.