Київ – У столиці урочисто відкрили шостий Всеукраїнський фестиваль науки. Він триватиме до 20 квітня у різних містах України і об’єднає понад тисячу заходів, серед яких зокрема – наукові конференції та лекції вчених. У Києві під час фестивалю триватиме й виставка інноваційних технологій: українські наукові установи презентуватимуть свої досягнення і… шукатимуть потенційних спонсорів. В Академії наук не приховують: фінансування з держбюджету на повноцінну підтримку розробників не вистачає, бізнес, у свою чергу, поки не готовий виділяти кошти на науку – серед причин цього, зокрема, і недоліки законодавства.
Семикласник Олексій Шатохін у день відкриття Фестивалю науки презентує на виставці міні-копію баштового підйомного крану. Його він змайстрував власноруч із конструктора Lego. «Перші спроби були не дуже вдалі. Найважче було зробити баланс між «стрілою» та противагою», – розповідає він.
Протягом уже кількох років Олексій займається у секції машинобудування на базі Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут». За цей час навчився робити механізми для промислових машин будь-якої складності. Нині разом із аспірантами університету працює над конструюванням роботів.
Виставка у рамках фестивалю науки – платформа не лише для науковців-початківців. Більша частина експозиції – презентація вже завершених і навіть апробованих розробок у галузях фізики, хімії, біології та багатьох інших важливих для суспільства наукових сферах. Зокрема, Інститут електрозварювання імені Євгена Патона на фестивалі демонструє апарат зі зварювання живої м’якої тканини. З його допомогою за останні кілька років в Україні провели вже майже 70 тисяч операцій.
«Йде розрізання тканини з одночасним його заварюванням. Це – практично безкровні операції! Дуже зменшуються крововтрати, відповідно – пришвидшується процес відновлення хворого», – пояснює революційність такого підходу до хірургії виконавчий директор Науково-технічного комплексу Інституту електрозварювання Георгій Маринський.
Він та його колеги презентують, здавалося б, уже успішний винахід невипадково: вони шукають медичні установи, спроможні придбати апарат. Його вартість – близько 60 тисяч гривень: це, як пояснює Георгій Маринський, на порядок нижче, ніж схожі пристрої іноземних виробників. Однак держава поки не готова на постійній основі закуповувати апарат для міських та районних лікарень. Приватні ж медустанови, обираючи між українським і іноземним, надають перевагу останньому.
Інвесторів у інновації цікавить стабільність у державі
У Національній академії наук визнають: державного фінансування на повноцінний розвиток ключових сфер науки не вистачає. Цього року з бюджету заплановано виділення майже 2,5 мільярди гривень, однак і ця сума не складає обіцяного законом 1,7% від ВВП. Приватні інвестори забезпечують фінансування приблизно десятої частини вартості наукових розвідок.
Віце-президент Академії наук Антон Наумовець зазначає: в Україні поки не створено сприятливого інноваційного клімату, тож приватний сектор не надто зацікавлений у фінансуванні науки. Для того, щоб цю ситуацію виправити, вважає він, варто почати з законодавства.
«Що потрібно бізнесу для того, щоб він оживився і ганявся за інноваційними розробками? По-перше, потрібна стабільність у державі. Інновації – це не швидкі гроші. По-друге, немає законодавства, яке сприяло б зацікавленості бізнесу. Це і так звані податкові канікули. Такої системи у нас, на жаль, іще не створено», – наголошує Антон Наумовець.
Фестиваль науки урочисто відкрив президент Національної академії наук Борис Патон. Міністр освіти і науки Дмитро Табачник, хоч і був заявлений у програмі відкриття фестивалю (і, до того ж, відвідав минулого тижня загальні збори НАНУ), на заході не з’явився.
Водночас в Академії наук наголошують: фестиваль роблять не для представників влади, а для того, щоб популяризувати науку в суспільстві. І посилаються на дані соцопитувань: кажуть, якщо у США до роботи науковців із цікавістю і повагою ставиться понад половина респондентів, то на пострадянському просторі цей показник – менше ніж 10%.
Семикласник Олексій Шатохін у день відкриття Фестивалю науки презентує на виставці міні-копію баштового підйомного крану. Його він змайстрував власноруч із конструктора Lego. «Перші спроби були не дуже вдалі. Найважче було зробити баланс між «стрілою» та противагою», – розповідає він.
Протягом уже кількох років Олексій займається у секції машинобудування на базі Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут». За цей час навчився робити механізми для промислових машин будь-якої складності. Нині разом із аспірантами університету працює над конструюванням роботів.
Виставка у рамках фестивалю науки – платформа не лише для науковців-початківців. Більша частина експозиції – презентація вже завершених і навіть апробованих розробок у галузях фізики, хімії, біології та багатьох інших важливих для суспільства наукових сферах. Зокрема, Інститут електрозварювання імені Євгена Патона на фестивалі демонструє апарат зі зварювання живої м’якої тканини. З його допомогою за останні кілька років в Україні провели вже майже 70 тисяч операцій.
«Йде розрізання тканини з одночасним його заварюванням. Це – практично безкровні операції! Дуже зменшуються крововтрати, відповідно – пришвидшується процес відновлення хворого», – пояснює революційність такого підходу до хірургії виконавчий директор Науково-технічного комплексу Інституту електрозварювання Георгій Маринський.
Він та його колеги презентують, здавалося б, уже успішний винахід невипадково: вони шукають медичні установи, спроможні придбати апарат. Його вартість – близько 60 тисяч гривень: це, як пояснює Георгій Маринський, на порядок нижче, ніж схожі пристрої іноземних виробників. Однак держава поки не готова на постійній основі закуповувати апарат для міських та районних лікарень. Приватні ж медустанови, обираючи між українським і іноземним, надають перевагу останньому.
Інвесторів у інновації цікавить стабільність у державі
У Національній академії наук визнають: державного фінансування на повноцінний розвиток ключових сфер науки не вистачає. Цього року з бюджету заплановано виділення майже 2,5 мільярди гривень, однак і ця сума не складає обіцяного законом 1,7% від ВВП. Приватні інвестори забезпечують фінансування приблизно десятої частини вартості наукових розвідок.
Віце-президент Академії наук Антон Наумовець зазначає: в Україні поки не створено сприятливого інноваційного клімату, тож приватний сектор не надто зацікавлений у фінансуванні науки. Для того, щоб цю ситуацію виправити, вважає він, варто почати з законодавства.
«Що потрібно бізнесу для того, щоб він оживився і ганявся за інноваційними розробками? По-перше, потрібна стабільність у державі. Інновації – це не швидкі гроші. По-друге, немає законодавства, яке сприяло б зацікавленості бізнесу. Це і так звані податкові канікули. Такої системи у нас, на жаль, іще не створено», – наголошує Антон Наумовець.
Фестиваль науки урочисто відкрив президент Національної академії наук Борис Патон. Міністр освіти і науки Дмитро Табачник, хоч і був заявлений у програмі відкриття фестивалю (і, до того ж, відвідав минулого тижня загальні збори НАНУ), на заході не з’явився.
Водночас в Академії наук наголошують: фестиваль роблять не для представників влади, а для того, щоб популяризувати науку в суспільстві. І посилаються на дані соцопитувань: кажуть, якщо у США до роботи науковців із цікавістю і повагою ставиться понад половина респондентів, то на пострадянському просторі цей показник – менше ніж 10%.
