Прага – Михайло Горбачов, ініціатор історичної перебудови часів СРСР, котра призвела до краху Радянського Союзу на очах у його першого і останнього президента, з приходом у Кремль Володимира Путіна на початках підтримував кроки нового президента зі стабілізації ситуації в Росії і мав сподівання на розвиток демократії в державі. Але потім Горбачов зрозумів, що новий режим навіть не збирався йти шляхом демократизації життя. Тому від підтримки Путіна Горбачов перейшов до гострої критики цього лідера, роль якого він вважає вирішальною у російській системі влади.
– Я думаю, що в даному випадку його роль вирішальна... Він її (систему) створював і створює під себе. Це він використав у Конституції ті самі моменти, від котрих нашу Конституцію необхідно очистити. Я маю на увазі, що Конституція сьогодні дає у цілому самодержавні права першій особі. Це нікуди не годиться. І мені здається, що цим доведеться зайнятися. А якщо він (Путін) не бажає, то ось ця Болотна експедиція, Сахаровська (мітинги протесту), вона поштовх дала всьому суспільству. І це буде тривати. А якщо реакції не буде, то вона вийде і на площі, вийде на наметові містечка, на що завгодно.
– Ви вважаєте, що Путіну необхідно все ж залишатися при владі?
– Я вже сказав, що йому необхідно робити – відходити з політики. Я не змінюю цю точку зору. Але я думаю, що тепер він не піде. Тепер уже необхідно виходити з того, що він залишився. І я виходжу з цього. Йому необхідно щось робити, він, взагалі кажучи, сам себе загнав… Ти залишаєшся, ти не реагуєш, ти сприймаєш поради, взагалі, як недопустимі! Він розійшовся геть! Він же сказав: президенту Горбачову треба язика прикусити. Тобто, взагалі з ланцюга зірвався чоловік… Я думаю, якщо він візьметься… От він скільки наговорив зараз. А якщо він це просто влаштував для говорильні, для відвернення уваги, і нас за дурнів вважає, ну, я думаю, він тоді вже програв.
– Як Ви вважаєте, наскільки Путін залежить від свого оточення, чи взагалі не залежить?
– Я думав, що він взагалі не залежить, а виявляється, що все-таки він залежить… Там багато взаємозалежності у різних справах. І особливо, що стосується, так би мовити, власності, кадрів… Вони вже там так переплелися, що у цьому велика залежність. Потягнеш за цей кінець, тягнеться й інший… І думаю, що він, в основному, всіх і тягне. Але йому доводиться, ймовірно, рахуватися…
– А як Ви вважаєте, наскільки Путін готовий до силового розв’язання проблем?
– Я думаю, що він не піде на це… Через страх… якраз із-за цього він не піде на це… Якраз страх, щоб застосувати силу, а потім відповідати за це… Вже вступає нове покоління, і з ними треба рахуватися.
– Ви бачите Путіна як такого, що тримається за владу через мільярди? Чи потрібні йому якісь гарантії у разі відходу?
– Він саме такий… Звичайно, у них є що втрачати. Я втрачав владу, становище… Але я не втрачав мільярдів, я їх не мав. Але у нього є обмеження. Він два терміни відслужив, і треба було вже не повертатися, продовжувати, треба було іншим зайнятися. Він повертається. Я думаю, що йому доведеться зайнятися поверненням мільярдів, і він навіть уже говорить на цю тему, як повернути ці гроші. Це питання постане, й тепер і його необхідно ставити. І якщо він не вирішив, йому треба допомогти це вирішити.
– Я думаю, що в даному випадку його роль вирішальна... Він її (систему) створював і створює під себе. Це він використав у Конституції ті самі моменти, від котрих нашу Конституцію необхідно очистити. Я маю на увазі, що Конституція сьогодні дає у цілому самодержавні права першій особі. Це нікуди не годиться. І мені здається, що цим доведеться зайнятися. А якщо він (Путін) не бажає, то ось ця Болотна експедиція, Сахаровська (мітинги протесту), вона поштовх дала всьому суспільству. І це буде тривати. А якщо реакції не буде, то вона вийде і на площі, вийде на наметові містечка, на що завгодно.
– Ви вважаєте, що Путіну необхідно все ж залишатися при владі?
Він розійшовся геть! Взагалі з ланцюга зірвався чоловік…
– Я вже сказав, що йому необхідно робити – відходити з політики. Я не змінюю цю точку зору. Але я думаю, що тепер він не піде. Тепер уже необхідно виходити з того, що він залишився. І я виходжу з цього. Йому необхідно щось робити, він, взагалі кажучи, сам себе загнав… Ти залишаєшся, ти не реагуєш, ти сприймаєш поради, взагалі, як недопустимі! Він розійшовся геть! Він же сказав: президенту Горбачову треба язика прикусити. Тобто, взагалі з ланцюга зірвався чоловік… Я думаю, якщо він візьметься… От він скільки наговорив зараз. А якщо він це просто влаштував для говорильні, для відвернення уваги, і нас за дурнів вважає, ну, я думаю, він тоді вже програв.
– Як Ви вважаєте, наскільки Путін залежить від свого оточення, чи взагалі не залежить?
– Я думав, що він взагалі не залежить, а виявляється, що все-таки він залежить… Там багато взаємозалежності у різних справах. І особливо, що стосується, так би мовити, власності, кадрів… Вони вже там так переплелися, що у цьому велика залежність. Потягнеш за цей кінець, тягнеться й інший… І думаю, що він, в основному, всіх і тягне. Але йому доводиться, ймовірно, рахуватися…
– А як Ви вважаєте, наскільки Путін готовий до силового розв’язання проблем?
– Я думаю, що він не піде на це… Через страх… якраз із-за цього він не піде на це… Якраз страх, щоб застосувати силу, а потім відповідати за це… Вже вступає нове покоління, і з ними треба рахуватися.
– Ви бачите Путіна як такого, що тримається за владу через мільярди? Чи потрібні йому якісь гарантії у разі відходу?
Він два терміни відслужив і треба було вже не повертатися
– Він саме такий… Звичайно, у них є що втрачати. Я втрачав владу, становище… Але я не втрачав мільярдів, я їх не мав. Але у нього є обмеження. Він два терміни відслужив, і треба було вже не повертатися, продовжувати, треба було іншим зайнятися. Він повертається. Я думаю, що йому доведеться зайнятися поверненням мільярдів, і він навіть уже говорить на цю тему, як повернути ці гроші. Це питання постане, й тепер і його необхідно ставити. І якщо він не вирішив, йому треба допомогти це вирішити.
