Сьогодні в Україні відбуваються жалобні заходи – на знак пам’яті про людей, які загинули в 1932 – 1933 роках внаслідок штучно організованого голоду. Тоді загинули, за різними оцінками, від семи до десяти мільйонів осіб. Увечері в багатьох українських оселях спалахнули поминальні свічки – на згадку про безневинних жертв одного з найжорстокіших режимів в історії людства.
2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор геноцидом українського народу.
Водночас чинний Президент України Віктор Янукович 27 квітня 2010 року під час відповідей на запитання депутатів Парламентської асамблеї Ради Європи дав зрозуміти, що поділяє позицію Росії в цьому питанні. Ця держава називає голод в Україні та інших регіонах Радянського Союзу спільною трагедією країн, колись об’єднаних в одній державі.
«Визнавати Голодомор як факт геноциду щодо того чи іншого народу, ми вважаємо, що це буде неправильно, це буде несправедливо. Це була спільна трагедія народів, які тоді входили до єдиного Радянського Союзу. Це були наслідки сталінського тоталітарного режиму, ставлення до людей», – сказав Янукович, зірвавши тоді оплески російської делегації.
Історики дійшли висновку, що голод був свідомо організований сталінським режимом, у тому числі – і для придушення можливого національно-визвольного руху.
Голодомор визнали геноцидом українського народу парламенти кількох десятків держав.
Президенти України вшанували пам’ять жертв голодоморів в Україні
Президент України Віктор Янукович разом зі своїми попередниками взяв участь у церемонії вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні, що відбулася на території Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів» у Києві.
Він встановив до скульптури «Гірка пам’ять дитинства» символічну композицію із зерном. Янукович також поставив запалену лампадку до «Свічі пам’яті», повідомляє прес-служба глави держави.
Як ідеться у повідомленні, вперше в історії незалежної України вшанувати пам’ять жертв голодоморів зібралися усі Президенти: Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Віктор Янукович.
Участь у жалобних заходах також взяли Прем’єр-міністр Микола Азаров, члени уряду, представники дипломатичного корпусу та громадськості.
Учасники церемонії вшанували померлих від голоду хвилиною мовчання.
У Києві відбулася хода на вшанування жертв Голодомору
Центром Києва від станції метро «Арсенальна» до Національного меморіалу жертв Голодомору пройшли дві тисячі киян – щоб ушанувати пам’ять дітей, які загинули під час голоду 1932 – 33 років. В руках вони тримали свічки із жалобними стрічками, на яких було написані імена загиблих дітей, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Один з організаторів ходи, колишній завідувач архіву СБУ Володимир В’ятрович заявив, що від повторення цього лиха українців має захистити пам’ять.
«Половина від усіх загиблих від голоду українців – діти. За декілька років після Голодомору у багатьох сільських школах були порожні класи: навчатися було нікому. Ми втратили ті покоління, чиї нащадки зараз могли би розбудовувати Україну. Ім’я цій трагедії одне – геноцид», – сказав В’ятрович.
Учасники ходи приєдналися до урочистих заходів біля Національного меморіалу жертв Голодомору, де зібралося понад 5 тисяч осіб. У цей час до меморіалу поклали квіти та свічки пам’яті попередні українські Президенти Леонід Кравчук та Віктор Ющенко, а крім них – представники дипломатичних місій іноземних держав, регіонів України та низки політичних партій.
Біля Національного меморіалу жертвам голодоморів відбулося спільне богослужіння на вшанування загиблих. Участь у ньому взяли всі православні та католицькі конфесії України, а також представники мусульманської громади України.
Згодом біля стін меморіалу розпочалася загальнонаціональна акція «Запали свічку». За словами організаторів, у цей час запалили свічки пам’яті та вшанували хвилиною мовчання жертв Голодомору жителі усіх міст і сіл України.
На межі Галичини і Поділля відбулися жалобні заходи
На кордоні Тернопільської та Хмельницької областей вшанували пам’ять жертв Голодомору.
Як у прес-службі Тернопільської облдержадміністрації, учасники акції запалили лампадки та свічки вздовж моста через ріку Збруч, який з’єднує селище Гусятин Тернопільської області та село Гусятин Хмельницької області.
Голова Тернопільської облдержадміністрації Валентин Хоптян розповів: «Я уродженець Хмельниччини і знаю з розповідей старших, як у часи Голодомору жителі Тернопільщини, що територіально входила до іншої держави, всілякими способами передавали через річку Збруч хліб чи якусь поживу для своїх братів з Великої України. Цей символічний міст зі свічок уособлює єдність нашого народу та держави, а також пам’ять про невинно убієнних».
Представники влади двох областей разом із громадськістю пройшли скорботною колоною до пам’ятного хреста, де священики відслужили поминальну панахиду та освятили місце під встановлення пам’ятного знаку жертвам Голодомору і політичних репресій.
Усіх полеглих від Голодомору вшанували хвилиною мовчання.
У Дніпропетровську на «полі скорботи» вшановують пам’ять жертв Голодомору
Сьогодні у Дніпропетровську, на 9-му кілометрі Запорізького шосе (так званому «полі скорботи») відбуваються жалобні заходи з нагоди роковин Голодомору. Квіти до Меморіалу пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років поклали представники громадськості, релігійних організацій, діячі науки і культури, свідки та постраждалі від голодоморів.
Цього року в заходах брали участь і представники міської та обласної влади. Торік День пам’яті жертв Голодомору влада Дніпропетровщини проігнорувала.
Загиблих від Голодомору вшанували хвилиною мовчання, запаленням свічок та тризною.
До Всеукраїнської акції «Запали свічку» о 16:00 з ініціативи об’єднання опозиційних партій «Демократична Дніпропетровщина» та Комітету опору диктатурі частина дніпропетровців збирається долучитись на привокзальній площі, біля пам’ятника Григорію Петровському, котрий вважається одним із організаторів Голодомору та репресій в Україні. Багато років поспіль громадські активісти міста вимагають від влади знесення цього пам’ятника і переплавлення його на пам’ятник загиблим від Великого Голоду.
Дніпропетровщина – один із регіонів, які найбільше потерпіли від Голодомору, хоча точну кількість людей, які загинули, історики досі не можуть назвати. Архівом підтверджені дані щодо 65 тисяч людей. Насправді, вважають дослідники, жертв було більше.
881 свічку пам’яті запалять учні Івано-Франківська
Біля пам’ятника Степанові Бандері в Івано-Франківську учні запалять 881 свічку – по одній від кожного класу обласного центру Прикарпаття і викладуть ними цифру 79 – саме стільки років минуло від часу трагедії. Такою акцією вшанують пам’ять людей, які загинули внаслідок Голодомору 1932-1933 років.
У Центрі патріотичного виховання учнівської молоді імені Степана Бандери, який знаходиться під пам’ятником, відбудеться загальноміський урок історичної пам’яті «Голодомор – геноцид українського народу».
Напередодні відбулися різноманітні акції, присвячені сумній сторінці української історії: студенти Інституту туризму Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника провели поминальну акцію на Вічевому майдані, а студенти Івано-Франківського базового медичного коледжу – в меморіальному комплексі «Дем’янів Лаз».
Відбувся також круглий стіл «Пам’ять страшного голоду: як подолати генетичний страх?». За словами голови правління обласної організації «Центр допомоги «Людина», психолога Наталії Чаплинської, українська гостинність та заощадливість є одним з психогенетичних наслідків Голодомору, а сам Голодомор, сталінські репресії та переслідування можуть викликати посттравматичний синдром у майбутніх поколінь.
Сьогодні в Івано-Франківську відбудеться віче-реквієм до Дня пам’яті жертв Голодомору, хода пам’яті від Вічевого майдану до Меморіального скверу, де священики відслужать поминальну панахиду за жертвами геноциду українського народу.
В неділю в Івано-Франківську відбудеться презентація збірки «Зернятко надії. Дітям про Голодомор 30-х років» та зустріч з її упорядником Людмилою Юрченко.
У Житомирі активісти вшанували пам’ять жертв Голодомору
У Житомирі громадськість та опозиційні політичні сили окремо від влади вшанували пам’ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років в Україні. Як передає УНІАН, активісти провели ходу головними вулицями міста, церемонію запалення Свічки пам’яті і покладання квітів до пам’ятника жертвам Голодомору на Путятинському майдані.
Біля пам’ятника жертвам Голодомору «Сумуючий Янгол» відбулася панахида за участю священиків різних конфесій.
Учасники жалобних заходів вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
Автори звернення до жителів Житомирської області наголосили, що «правда про історичні факти геноциду московської імперії проти українців має пройти через душі та свідомість усіх громадян і сформувати національний характер стійкої і вольової спільноти, як у Польщі, Фінляндії, країнах Балтії тощо».
Вчора у Житомирі керівники області провели жалобний мітинг пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій в Україні, взяли участь у жалобному молебні та поклали квіти та колоски пшениці до пам’ятника «Сумуючий Янгол». Після цього відбувся вечір-реквієм у Житомирській обласній філармонії.
На Чернігівщині вшанували пам’ять жертв голодоморів
У містах і селах Чернігівської області відбулися заходи до дня пам’яті жертв голодоморів.
Як повідомляє УНІАН з посиланням на управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації, майже в усіх населених пунктах області відслужили заупокійні богослужіння про загиблих у роки Голодоморів та відбулися мітинги-реквієми.
Голова Чернігівської облдержадміністрації Володимир Хоменко взяв участь у жалобних заходах у райцентрі Куликівка.
У Чернігові поблизу П’ятницької церкви відбувся мітинг-реквієм. У ньому взяли участь представники обласної та міської влади, громадськості, всього близько 300 чернігівців.
Учасники мітингу запалили свічки і хвилиною мовчання вшанували всіх, хто загинув під час Голодоморів. Єпископ Чернігівський та Ніжинський Іларіон відслужив заупокійну літію.
На Чернігівщині, за офіційними даними, встановлено 34 тисячі прізвищ людей, які загинули під час Голодомору 1932 – 1933 років. Ще 71 тисяча людей постраждали від голоду. Дослідники стверджують, що реальні цифри можуть бути у кілька разів більшими.
2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор геноцидом українського народу.
Водночас чинний Президент України Віктор Янукович 27 квітня 2010 року під час відповідей на запитання депутатів Парламентської асамблеї Ради Європи дав зрозуміти, що поділяє позицію Росії в цьому питанні. Ця держава називає голод в Україні та інших регіонах Радянського Союзу спільною трагедією країн, колись об’єднаних в одній державі.
«Визнавати Голодомор як факт геноциду щодо того чи іншого народу, ми вважаємо, що це буде неправильно, це буде несправедливо. Це була спільна трагедія народів, які тоді входили до єдиного Радянського Союзу. Це були наслідки сталінського тоталітарного режиму, ставлення до людей», – сказав Янукович, зірвавши тоді оплески російської делегації.
Історики дійшли висновку, що голод був свідомо організований сталінським режимом, у тому числі – і для придушення можливого національно-визвольного руху.
Голодомор визнали геноцидом українського народу парламенти кількох десятків держав.
Президенти України вшанували пам’ять жертв голодоморів в Україні
Президент України Віктор Янукович разом зі своїми попередниками взяв участь у церемонії вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні, що відбулася на території Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів» у Києві.
Він встановив до скульптури «Гірка пам’ять дитинства» символічну композицію із зерном. Янукович також поставив запалену лампадку до «Свічі пам’яті», повідомляє прес-служба глави держави.
Як ідеться у повідомленні, вперше в історії незалежної України вшанувати пам’ять жертв голодоморів зібралися усі Президенти: Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Віктор Янукович.
Участь у жалобних заходах також взяли Прем’єр-міністр Микола Азаров, члени уряду, представники дипломатичного корпусу та громадськості.
Учасники церемонії вшанували померлих від голоду хвилиною мовчання.
У Києві відбулася хода на вшанування жертв Голодомору
Центром Києва від станції метро «Арсенальна» до Національного меморіалу жертв Голодомору пройшли дві тисячі киян – щоб ушанувати пам’ять дітей, які загинули під час голоду 1932 – 33 років. В руках вони тримали свічки із жалобними стрічками, на яких було написані імена загиблих дітей, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Один з організаторів ходи, колишній завідувач архіву СБУ Володимир В’ятрович заявив, що від повторення цього лиха українців має захистити пам’ять.
«Половина від усіх загиблих від голоду українців – діти. За декілька років після Голодомору у багатьох сільських школах були порожні класи: навчатися було нікому. Ми втратили ті покоління, чиї нащадки зараз могли би розбудовувати Україну. Ім’я цій трагедії одне – геноцид», – сказав В’ятрович.
Учасники ходи приєдналися до урочистих заходів біля Національного меморіалу жертв Голодомору, де зібралося понад 5 тисяч осіб. У цей час до меморіалу поклали квіти та свічки пам’яті попередні українські Президенти Леонід Кравчук та Віктор Ющенко, а крім них – представники дипломатичних місій іноземних держав, регіонів України та низки політичних партій.
Біля Національного меморіалу жертвам голодоморів відбулося спільне богослужіння на вшанування загиблих. Участь у ньому взяли всі православні та католицькі конфесії України, а також представники мусульманської громади України.
Згодом біля стін меморіалу розпочалася загальнонаціональна акція «Запали свічку». За словами організаторів, у цей час запалили свічки пам’яті та вшанували хвилиною мовчання жертв Голодомору жителі усіх міст і сіл України.
На межі Галичини і Поділля відбулися жалобні заходи
На кордоні Тернопільської та Хмельницької областей вшанували пам’ять жертв Голодомору.
Як у прес-службі Тернопільської облдержадміністрації, учасники акції запалили лампадки та свічки вздовж моста через ріку Збруч, який з’єднує селище Гусятин Тернопільської області та село Гусятин Хмельницької області.
Голова Тернопільської облдержадміністрації Валентин Хоптян розповів: «Я уродженець Хмельниччини і знаю з розповідей старших, як у часи Голодомору жителі Тернопільщини, що територіально входила до іншої держави, всілякими способами передавали через річку Збруч хліб чи якусь поживу для своїх братів з Великої України. Цей символічний міст зі свічок уособлює єдність нашого народу та держави, а також пам’ять про невинно убієнних».
Представники влади двох областей разом із громадськістю пройшли скорботною колоною до пам’ятного хреста, де священики відслужили поминальну панахиду та освятили місце під встановлення пам’ятного знаку жертвам Голодомору і політичних репресій.
Усіх полеглих від Голодомору вшанували хвилиною мовчання.
У Дніпропетровську на «полі скорботи» вшановують пам’ять жертв Голодомору
Сьогодні у Дніпропетровську, на 9-му кілометрі Запорізького шосе (так званому «полі скорботи») відбуваються жалобні заходи з нагоди роковин Голодомору. Квіти до Меморіалу пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років поклали представники громадськості, релігійних організацій, діячі науки і культури, свідки та постраждалі від голодоморів.
Цього року в заходах брали участь і представники міської та обласної влади. Торік День пам’яті жертв Голодомору влада Дніпропетровщини проігнорувала.
Загиблих від Голодомору вшанували хвилиною мовчання, запаленням свічок та тризною.
До Всеукраїнської акції «Запали свічку» о 16:00 з ініціативи об’єднання опозиційних партій «Демократична Дніпропетровщина» та Комітету опору диктатурі частина дніпропетровців збирається долучитись на привокзальній площі, біля пам’ятника Григорію Петровському, котрий вважається одним із організаторів Голодомору та репресій в Україні. Багато років поспіль громадські активісти міста вимагають від влади знесення цього пам’ятника і переплавлення його на пам’ятник загиблим від Великого Голоду.
Дніпропетровщина – один із регіонів, які найбільше потерпіли від Голодомору, хоча точну кількість людей, які загинули, історики досі не можуть назвати. Архівом підтверджені дані щодо 65 тисяч людей. Насправді, вважають дослідники, жертв було більше.
881 свічку пам’яті запалять учні Івано-Франківська
Біля пам’ятника Степанові Бандері в Івано-Франківську учні запалять 881 свічку – по одній від кожного класу обласного центру Прикарпаття і викладуть ними цифру 79 – саме стільки років минуло від часу трагедії. Такою акцією вшанують пам’ять людей, які загинули внаслідок Голодомору 1932-1933 років.
У Центрі патріотичного виховання учнівської молоді імені Степана Бандери, який знаходиться під пам’ятником, відбудеться загальноміський урок історичної пам’яті «Голодомор – геноцид українського народу».
Напередодні відбулися різноманітні акції, присвячені сумній сторінці української історії: студенти Інституту туризму Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника провели поминальну акцію на Вічевому майдані, а студенти Івано-Франківського базового медичного коледжу – в меморіальному комплексі «Дем’янів Лаз».
Відбувся також круглий стіл «Пам’ять страшного голоду: як подолати генетичний страх?». За словами голови правління обласної організації «Центр допомоги «Людина», психолога Наталії Чаплинської, українська гостинність та заощадливість є одним з психогенетичних наслідків Голодомору, а сам Голодомор, сталінські репресії та переслідування можуть викликати посттравматичний синдром у майбутніх поколінь.
Сьогодні в Івано-Франківську відбудеться віче-реквієм до Дня пам’яті жертв Голодомору, хода пам’яті від Вічевого майдану до Меморіального скверу, де священики відслужать поминальну панахиду за жертвами геноциду українського народу.
В неділю в Івано-Франківську відбудеться презентація збірки «Зернятко надії. Дітям про Голодомор 30-х років» та зустріч з її упорядником Людмилою Юрченко.
У Житомирі активісти вшанували пам’ять жертв Голодомору
У Житомирі громадськість та опозиційні політичні сили окремо від влади вшанували пам’ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років в Україні. Як передає УНІАН, активісти провели ходу головними вулицями міста, церемонію запалення Свічки пам’яті і покладання квітів до пам’ятника жертвам Голодомору на Путятинському майдані.
Біля пам’ятника жертвам Голодомору «Сумуючий Янгол» відбулася панахида за участю священиків різних конфесій.
Учасники жалобних заходів вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
Автори звернення до жителів Житомирської області наголосили, що «правда про історичні факти геноциду московської імперії проти українців має пройти через душі та свідомість усіх громадян і сформувати національний характер стійкої і вольової спільноти, як у Польщі, Фінляндії, країнах Балтії тощо».
Вчора у Житомирі керівники області провели жалобний мітинг пам’яті жертв Голодомору та політичних репресій в Україні, взяли участь у жалобному молебні та поклали квіти та колоски пшениці до пам’ятника «Сумуючий Янгол». Після цього відбувся вечір-реквієм у Житомирській обласній філармонії.
На Чернігівщині вшанували пам’ять жертв голодоморів
У містах і селах Чернігівської області відбулися заходи до дня пам’яті жертв голодоморів.
Як повідомляє УНІАН з посиланням на управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації, майже в усіх населених пунктах області відслужили заупокійні богослужіння про загиблих у роки Голодоморів та відбулися мітинги-реквієми.
Голова Чернігівської облдержадміністрації Володимир Хоменко взяв участь у жалобних заходах у райцентрі Куликівка.
У Чернігові поблизу П’ятницької церкви відбувся мітинг-реквієм. У ньому взяли участь представники обласної та міської влади, громадськості, всього близько 300 чернігівців.
Учасники мітингу запалили свічки і хвилиною мовчання вшанували всіх, хто загинув під час Голодоморів. Єпископ Чернігівський та Ніжинський Іларіон відслужив заупокійну літію.
На Чернігівщині, за офіційними даними, встановлено 34 тисячі прізвищ людей, які загинули під час Голодомору 1932 – 1933 років. Ще 71 тисяча людей постраждали від голоду. Дослідники стверджують, що реальні цифри можуть бути у кілька разів більшими.
