У Києві підтримали незалежність Білорусі
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
– Тут зараз мало б бути і посольство Білорусі, але навряд чи хтось прийде. Тому що нинішня акція у Києві має все-таки політичний характер, наші дипломати цього не люблять. Бо ж офіційний Мінськ не любить тепер згадувати про день 25 серпня 1991 року, коли незалежність країни було відновлено. У Мінську сьогодні – робочий день, до пам’ятників білоруським героям ніхто з квітами не приходить.
– Пане Глясанов, а Ви пам’ятаєте день 25 серпня 1991 року?
– Я був там, де усі були – на вулиці, вітав відновлення незалежної Білорусі, тим більше, що мешкаю я у центрі Мінська. А потім співав, я багато пісень про Білорусь написав, я цікавлюсь її історією та культурою. Моя думка така: доки живі мова та культура – живий народ. Позбавлений цього коріння, народ зникає з мапи світу. Влада у Білорусі намагається те коріння зрізати, а воно проростає… На жаль, бачу, що в Україні події у політиці та культурі розвиваються за білоруським сценарієм: ваша влада копіює дії нашої влади ну просто одне в одне!