У листопаді 2010 року спроби скасувати спрощену систему оподаткування викликали масові протести підприємців, які вилилися в Податковий майдан. У результаті на Податковий кодекс було накладене вето Президента. Кодекс був ухвалений – за умови, що уряд розробить нові норми роботи спрощеної системи. Верховна Рада йде на канікули, а зміни, які б влаштовували підприємців, досі не ухвалені.
Підприємці йдуть у тінь
Координатор ради об’єднань підприємців України, голова Вінницького міського об’єднання підприємців «Центр» Алла Алексенцева говорить, що влада за допомогою Податкового кодексу хоче зробити з підприємців наймитів. У результаті економічного тиску малі підприємства зараз масово закриваються, стверджує вона.
«Підприємці зараз виходять із правового поля, адже більшість працювали в нуль або в мінус. Їм доводиться сплачувати внесок до Пенсійного фонду, і відбувається наступне: вимиваються оборотні кошти. Не заробивши жодної копійки, підприємець бачить, що оборотні кошти в нього зменшуються, він нічого не заробляє, а куди не ткнеться, то винен державі».
Зараз в Україні відбувається трансформація бізнес-середовища, тож не можна говорити, що малі підприємства пішли в тінь, стверджує народний депутат від Партії регіонів Владислав Лук’янов. А Податковий кодекс уже працює на користь малого бізнесу, наголошує він.
«У цій редакції Податкового кодексу, яка була ухвалена, малий бізнес і підприємці, як мають трьох, десятьох найманих працівників, отримали ряд преференцій. Пільгу по податку на прибуток, можливість реінвестувати весь свій прибуток протягом 5 років на розвиток своїх підприємств, на поповнення обігових коштів. Це позитивно впливає на ситуацію. З іншого боку, є ненормальна ситуація, коли підприємець, отримуючи в секторі малого бізнесу 3, 5,10 тисяч гривень, сплачує податків набагато менше, ніж лікар чи вчитель».
Зміни, що не вирішують питання глобально?
Зараз відбувається доопрацювання законодавства, яке зможе повністю унормувати роботу малого бізнесу, продовжує Владислав Лук’янов. «14 розділ Податкового кодексу зараз переробляється, переписується на погодження до пропозицій від малого та середнього бізнесу. Є позиція уряду, депутатів від фракції Регіонів: малому бізнесу мусимо зробити виняткові умови. Ті десятки й сотні пропозицій від малого бізнесу, експертів враховані. Сподіваюся, що на наступній сесії ми вже повністю ухвалимо законодавство, яке буде надавати малому бізнесу ряд преференцій».
Зі свого боку, голова Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» Оксана Продан говорить, що у парламенті давно лежить законопроект, який влаштував би і владу, і підприємців. Однак, в останній сесійний тиждень його навіть не включили до порядку денного.
«Цей проект буде розглядатися не раніше вересня, його доля для мене не зрозуміла. Ще в грудні Президент доручив уряду розробити законопроект про спрощенців. У лютому його ще не було, і підприємці самі подали свій законопроект до уряду. Ми віднайшли той консенсус, який міг би задовольнити бюджет і дати можливість підприємцям реально працювати і не ховатися в тінь. Це був проект, який давав можливість не закривати і навіть у деяких випадках відновити бізнес, бо зараз малий бізнес з великим бізнесом працювати не може через заборону віднесення на витрати», – зауважує Продан.
Минулого тижня ВР звільнила підприємців-інвалідів і підприємців-пенсіонерів від сплати єдиного соціального внеску, а також скасувала штрафні санкції за несплачені 2010-го року внески до Пенсійного фонду. Такі норми законодавства, хоч і несуть позитивні зміни, але не вирішують питання глобально, говорить Оксана Продан.
«Великі розміри єдиного соціального внеску – це той фактор, який тінізує зарплату. Сьогодні роботодавці змушені заплатити мінімум 34,7% за найманого працівника. Плюс, якщо додати 15-17% податків з доходів фізичних осіб, то виходить, що в нас не менше 50% нарахувань на зарплату. У той час, як, наприклад, у Грузії – це 20%».
Малий бізнес в очікуванні
Малий бізнес зараз в очікуванні, вважає експерт-економіст Володимир Дубровський. І парламентарі повинні ухвалити нарешті те компромісне рішення, яке врахувало б інтереси держави і підприємців.
«Головне – це остаточно розібратися зі спрощеною системою оподаткування. Все що стосується регуляції (спрощення отримання ліцензії, зменшення кількості ліцензій тощо) теж має бути. Але найголовніше – це, звичайно, оподаткування, бо це стосується абсолютно всіх. Якщо компроміс, який погоджений з об’єднаннями підприємців, набуде чинності, то можна очікувати, що ситуація буде покращуватися. Можна буде сподіватися, що малий бізнес трошки відродиться після того шоку, який завдав йому Податковий кодекс».
Інакше, за словами експерта, підприємці можуть зібратися на наступний податковий майдан, щоб домогтися виконання своїх вимог.
Підприємці йдуть у тінь
Координатор ради об’єднань підприємців України, голова Вінницького міського об’єднання підприємців «Центр» Алла Алексенцева говорить, що влада за допомогою Податкового кодексу хоче зробити з підприємців наймитів. У результаті економічного тиску малі підприємства зараз масово закриваються, стверджує вона.
«Підприємці зараз виходять із правового поля, адже більшість працювали в нуль або в мінус. Їм доводиться сплачувати внесок до Пенсійного фонду, і відбувається наступне: вимиваються оборотні кошти. Не заробивши жодної копійки, підприємець бачить, що оборотні кошти в нього зменшуються, він нічого не заробляє, а куди не ткнеться, то винен державі».
Зараз в Україні відбувається трансформація бізнес-середовища, тож не можна говорити, що малі підприємства пішли в тінь, стверджує народний депутат від Партії регіонів Владислав Лук’янов. А Податковий кодекс уже працює на користь малого бізнесу, наголошує він.
«У цій редакції Податкового кодексу, яка була ухвалена, малий бізнес і підприємці, як мають трьох, десятьох найманих працівників, отримали ряд преференцій. Пільгу по податку на прибуток, можливість реінвестувати весь свій прибуток протягом 5 років на розвиток своїх підприємств, на поповнення обігових коштів. Це позитивно впливає на ситуацію. З іншого боку, є ненормальна ситуація, коли підприємець, отримуючи в секторі малого бізнесу 3, 5,10 тисяч гривень, сплачує податків набагато менше, ніж лікар чи вчитель».
Зміни, що не вирішують питання глобально?
Зараз відбувається доопрацювання законодавства, яке зможе повністю унормувати роботу малого бізнесу, продовжує Владислав Лук’янов. «14 розділ Податкового кодексу зараз переробляється, переписується на погодження до пропозицій від малого та середнього бізнесу. Є позиція уряду, депутатів від фракції Регіонів: малому бізнесу мусимо зробити виняткові умови. Ті десятки й сотні пропозицій від малого бізнесу, експертів враховані. Сподіваюся, що на наступній сесії ми вже повністю ухвалимо законодавство, яке буде надавати малому бізнесу ряд преференцій».
Зі свого боку, голова Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» Оксана Продан говорить, що у парламенті давно лежить законопроект, який влаштував би і владу, і підприємців. Однак, в останній сесійний тиждень його навіть не включили до порядку денного.
«Цей проект буде розглядатися не раніше вересня, його доля для мене не зрозуміла. Ще в грудні Президент доручив уряду розробити законопроект про спрощенців. У лютому його ще не було, і підприємці самі подали свій законопроект до уряду. Ми віднайшли той консенсус, який міг би задовольнити бюджет і дати можливість підприємцям реально працювати і не ховатися в тінь. Це був проект, який давав можливість не закривати і навіть у деяких випадках відновити бізнес, бо зараз малий бізнес з великим бізнесом працювати не може через заборону віднесення на витрати», – зауважує Продан.
Минулого тижня ВР звільнила підприємців-інвалідів і підприємців-пенсіонерів від сплати єдиного соціального внеску, а також скасувала штрафні санкції за несплачені 2010-го року внески до Пенсійного фонду. Такі норми законодавства, хоч і несуть позитивні зміни, але не вирішують питання глобально, говорить Оксана Продан.
«Великі розміри єдиного соціального внеску – це той фактор, який тінізує зарплату. Сьогодні роботодавці змушені заплатити мінімум 34,7% за найманого працівника. Плюс, якщо додати 15-17% податків з доходів фізичних осіб, то виходить, що в нас не менше 50% нарахувань на зарплату. У той час, як, наприклад, у Грузії – це 20%».
Малий бізнес в очікуванні
Малий бізнес зараз в очікуванні, вважає експерт-економіст Володимир Дубровський. І парламентарі повинні ухвалити нарешті те компромісне рішення, яке врахувало б інтереси держави і підприємців.
«Головне – це остаточно розібратися зі спрощеною системою оподаткування. Все що стосується регуляції (спрощення отримання ліцензії, зменшення кількості ліцензій тощо) теж має бути. Але найголовніше – це, звичайно, оподаткування, бо це стосується абсолютно всіх. Якщо компроміс, який погоджений з об’єднаннями підприємців, набуде чинності, то можна очікувати, що ситуація буде покращуватися. Можна буде сподіватися, що малий бізнес трошки відродиться після того шоку, який завдав йому Податковий кодекс».
Інакше, за словами експерта, підприємці можуть зібратися на наступний податковий майдан, щоб домогтися виконання своїх вимог.
