Загалом документ передбачає цілу низку кроків назустріч платникам єдиного податку. Але експерти зауважують, що, незважаючи на виконання майже усіх вимог підприємців, законопроект усе ще далекий від ідеалу і містить у собі безліч ризиків та суперечностей.
Водночас в уряді переконані, що зміни, запропоновані Міністерством фінансів, значно полегшать життя підприємцям-«спрощенцям».
За словами Прем’єр-міністра Миколи Азарова, якщо зміни таки внесуть у Податковий кодекс, це сприятиме збільшенню робочих місць у малому та середньому бізнесі.
Що законопроект дає малому і середньому бізнесові?
За словами прем’єра, в проекті закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України» передбачається скасувати штрафні санкції за несплату єдиного соціального внеску платниками єдиного податку, нараховані з липня 2010 року. А пенсіонерів та інвалідів-«спрощенців» законопроект звільняє від такої сплати, заявив Азаров.
У проект документу заклали і скасування 50-відсоткової надбавки до фіксованих ставок податку за кожного найманого працівника. Удвічі менше буде оподаткування доходів платників єдиного податку, отриманих від продажу продукції власного виробництва.
Окрім того, в уряді пропонують зняти вимогу щорічно переоформлювати свідоцтво платника єдиного податку, а також обов’язково отримувати в податкових органах довідки про трудові відносини з найманими особами.
Прем’єр-міністр запевнив, що у законопроекті врахували всі побажання підприємців.
Прив’язка до мінімальної зарплати може роздути податки
Зокрема, законопроектом також передбачено запровадити диференційований підхід до класифікації малого бізнесу відповідно до річного обороту. «Спрощенців» поділять на декілька категорій, кожна категорія матиме свої вимоги до сплати податку.
Якщо закон ухвалять у такому вигляді, то з 1 липня, наприклад, фізичні особи-підприємці, обсяг річного доходу яких не перевищує 150 мінімальних заробітних плат, будуть сплачувати до держбюджету до 10% від мінімальної зарплати на місяць. Нині рівень мінімальної заробітної плати в Україні встановлено на рівні 960 гривень.
Але тут може бути закладений ризик, вважає член парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, депутат від НУ-НС Ксенія Ляпіна.
«Граничні обсяги застосування спрощеної системи прив’язані до такого показника як мінімальна зарплата. Для «спрощенців» було б добре, якщо б мінімальна зарплата зростала лише через інфляцію, – зазначає Ляпіна. – Але зарплата – це соціальний показник... Перед виборами 2012 року цей показник раптом буде зростати зовсім не тими темпами, які передбачає економіка, – він буде зростати значно більшими темпами. А отже, це спровокує зростання граничної межі ставки єдиного податку».
З ПДВ – повна плутанина
Плюсом є те, що законопроект дає можливість «спрощенцям» реєструватися платниками ПДВ. Саме цього і домагалися підприємці.
Але механізм повернення тим підприємцям, які хочуть співпрацювати з юридичними особами, права бути платниками ПДВ в проекті закону прописаний нечітко, вважає депутат Ксенія Ляпіна.
Не зрозуміло, які умови потрібно застосовувати для отримання права сплачувати ПДВ: чи ті, що стосуються ПДВ, чи ті, що стосуються єдиного податку. «Закон написано так: читай справа наліво, зліва направо, як завгодно – нічого не зрозуміло», – вважає Ксенія Ляпіна.
Чинна система оподаткування не сприяє розвиткові бізнесу в Україні – експерт
Незважаючи на деякі ризики, закладені в законопроект, та деякі недоопрацювання, він переважно задовольняє усі вимоги «спрощенців», вважає експерт із фінансів Олександра Бетлій.
Але така система оподаткування не може діяти на постійній основі. Україні необхідно брати приклад з інших країн і значно спрощувати механізм оподаткування, вважає експерт.
«Якщо ми говоримо про розвинені країни, то малі підприємці просто сплачують на загальних підставах податок, скажімо, на доходи фізичних осіб. І сплачують його з чистого доходу. Потім, якщо говорити, скажімо, про досвід Німеччини, – підприємці самостійно вирішують, чи сплачують вони у державну систему страхування, чи в приватну систему страхування, чи в деяких моментах взагалі не сплачують і відкладають гроші на банківські рахунки», – говорить Олександра Бетлій.
В Україні ж, якщо бізнес виходить за рамки певного обороту, облік значно ускладнюється, і підприємці змушені сплачувати у десятки разів більше податків. На думку експерта, така система оподаткування не сприяє розвиткові бізнесу і зростанню його з дрібного до більшого.
Водночас в уряді переконані, що зміни, запропоновані Міністерством фінансів, значно полегшать життя підприємцям-«спрощенцям».
За словами Прем’єр-міністра Миколи Азарова, якщо зміни таки внесуть у Податковий кодекс, це сприятиме збільшенню робочих місць у малому та середньому бізнесі.
Що законопроект дає малому і середньому бізнесові?
За словами прем’єра, в проекті закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України» передбачається скасувати штрафні санкції за несплату єдиного соціального внеску платниками єдиного податку, нараховані з липня 2010 року. А пенсіонерів та інвалідів-«спрощенців» законопроект звільняє від такої сплати, заявив Азаров.
У проект документу заклали і скасування 50-відсоткової надбавки до фіксованих ставок податку за кожного найманого працівника. Удвічі менше буде оподаткування доходів платників єдиного податку, отриманих від продажу продукції власного виробництва.
Окрім того, в уряді пропонують зняти вимогу щорічно переоформлювати свідоцтво платника єдиного податку, а також обов’язково отримувати в податкових органах довідки про трудові відносини з найманими особами.
Прем’єр-міністр запевнив, що у законопроекті врахували всі побажання підприємців.
Прив’язка до мінімальної зарплати може роздути податки
Зокрема, законопроектом також передбачено запровадити диференційований підхід до класифікації малого бізнесу відповідно до річного обороту. «Спрощенців» поділять на декілька категорій, кожна категорія матиме свої вимоги до сплати податку.
Якщо закон ухвалять у такому вигляді, то з 1 липня, наприклад, фізичні особи-підприємці, обсяг річного доходу яких не перевищує 150 мінімальних заробітних плат, будуть сплачувати до держбюджету до 10% від мінімальної зарплати на місяць. Нині рівень мінімальної заробітної плати в Україні встановлено на рівні 960 гривень.
Але тут може бути закладений ризик, вважає член парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, депутат від НУ-НС Ксенія Ляпіна.
«Граничні обсяги застосування спрощеної системи прив’язані до такого показника як мінімальна зарплата. Для «спрощенців» було б добре, якщо б мінімальна зарплата зростала лише через інфляцію, – зазначає Ляпіна. – Але зарплата – це соціальний показник... Перед виборами 2012 року цей показник раптом буде зростати зовсім не тими темпами, які передбачає економіка, – він буде зростати значно більшими темпами. А отже, це спровокує зростання граничної межі ставки єдиного податку».
З ПДВ – повна плутанина
Плюсом є те, що законопроект дає можливість «спрощенцям» реєструватися платниками ПДВ. Саме цього і домагалися підприємці.
Але механізм повернення тим підприємцям, які хочуть співпрацювати з юридичними особами, права бути платниками ПДВ в проекті закону прописаний нечітко, вважає депутат Ксенія Ляпіна.
Не зрозуміло, які умови потрібно застосовувати для отримання права сплачувати ПДВ: чи ті, що стосуються ПДВ, чи ті, що стосуються єдиного податку. «Закон написано так: читай справа наліво, зліва направо, як завгодно – нічого не зрозуміло», – вважає Ксенія Ляпіна.
Чинна система оподаткування не сприяє розвиткові бізнесу в Україні – експерт
Незважаючи на деякі ризики, закладені в законопроект, та деякі недоопрацювання, він переважно задовольняє усі вимоги «спрощенців», вважає експерт із фінансів Олександра Бетлій.
Але така система оподаткування не може діяти на постійній основі. Україні необхідно брати приклад з інших країн і значно спрощувати механізм оподаткування, вважає експерт.
«Якщо ми говоримо про розвинені країни, то малі підприємці просто сплачують на загальних підставах податок, скажімо, на доходи фізичних осіб. І сплачують його з чистого доходу. Потім, якщо говорити, скажімо, про досвід Німеччини, – підприємці самостійно вирішують, чи сплачують вони у державну систему страхування, чи в приватну систему страхування, чи в деяких моментах взагалі не сплачують і відкладають гроші на банківські рахунки», – говорить Олександра Бетлій.
В Україні ж, якщо бізнес виходить за рамки певного обороту, облік значно ускладнюється, і підприємці змушені сплачувати у десятки разів більше податків. На думку експерта, така система оподаткування не сприяє розвиткові бізнесу і зростанню його з дрібного до більшого.
