Конституційний суд визнав такими, що відповідають Конституції, норми закону про Вищу раду юстиції, які розширюють можливості членів ради при розгляді дисциплінарних справ суддів.
Якщо раніше легітимним було засідання, на яких присутні дві третини членів Вищої ради юстиції, то тепер рішення щодо суддів можуть ухвалювати на засіданнях, де присутня половина членів ради. Також розгляд може відбутися за відсутності судді, якщо він не прийшов на засідання вдруге.
На думку експертів, таке рішення ставить кожного суддю в Україні в більшу залежність від волі Президента, який зараз має вирішальний вплив на формування Вищої ради юстиції.
Опозиція хоче суд присяжних вже, а влада – на перспективу
Судова реформа в Україні дедалі більше стає заручницею політичних процесів, вважає керівник політико-правових програм центру імені Разумкова Юрій Якименко. За його словами, «звичайно, в цьому є політичний компонент».
З огляду на політичну доцільність розглядається, зокрема, й запровадження в Україні суду присяжних. На думку Юрія Якименка, опозиція вимагає запровадження цього інституту з огляду на залежність суддів від влади.
«Опозиція не довіряє судовій системі, яка перебуває під впливом влади і на яку опозиція, будучи владою, сама чинила тиск», – зазначає експерт.
У свою чергу, заступник голови парламентського комітету з питань правосуддя, депутат-регіонал Валерій Бондик вважає запровадження суду присяжних в Україні потрібним, але передчасним.
«Дійсно, Конституція як норма прямої дії гарантує існування суду присяжних. Суд присяжних повинен в Україні бути. Але для цього повинні бути ще й економічні підстави. Самі ж судді кажуть, що коли існував інститут народних засідателів, то було дуже важко їх зібрати», – каже він.
«Вдосконаленню» немає меж?
Самі правники воліли б, щоб наслідком судової реформи стало підвищення довіри до судової гілки влади. Про це йшлося на міжнародній конференції «Удосконалення функціонування суду», яка відбулася сьогодні в Києві.
За словами координатора проекту «Україна – верховенство права» Наталії Петрової, важливо, щоб судова реформа в Україні відбувалася послідовно.
«Не встигли закон ухвалити, як до нього почали вносити зміни, скажімо так, не дуже прогресивного характеру», – характеризує Наталя Петрова ухвалення законодавчих норм, які регламентують судоустрій.
Опитані Радіо Свобода правники в один голос кажуть, що говорити про успіх чи невдачу судової реформи ще зарано. Одним з критеріїв успіху реформи мало б стати зменшення звернень українців до Європейського суду з прав людини. Минулоріч цей суд ухвалив 109 рішень щодо України.
Якщо раніше легітимним було засідання, на яких присутні дві третини членів Вищої ради юстиції, то тепер рішення щодо суддів можуть ухвалювати на засіданнях, де присутня половина членів ради. Також розгляд може відбутися за відсутності судді, якщо він не прийшов на засідання вдруге.
На думку експертів, таке рішення ставить кожного суддю в Україні в більшу залежність від волі Президента, який зараз має вирішальний вплив на формування Вищої ради юстиції.
Опозиція хоче суд присяжних вже, а влада – на перспективу
Судова реформа в Україні дедалі більше стає заручницею політичних процесів, вважає керівник політико-правових програм центру імені Разумкова Юрій Якименко. За його словами, «звичайно, в цьому є політичний компонент».
З огляду на політичну доцільність розглядається, зокрема, й запровадження в Україні суду присяжних. На думку Юрія Якименка, опозиція вимагає запровадження цього інституту з огляду на залежність суддів від влади.
«Опозиція не довіряє судовій системі, яка перебуває під впливом влади і на яку опозиція, будучи владою, сама чинила тиск», – зазначає експерт.
У свою чергу, заступник голови парламентського комітету з питань правосуддя, депутат-регіонал Валерій Бондик вважає запровадження суду присяжних в Україні потрібним, але передчасним.
«Дійсно, Конституція як норма прямої дії гарантує існування суду присяжних. Суд присяжних повинен в Україні бути. Але для цього повинні бути ще й економічні підстави. Самі ж судді кажуть, що коли існував інститут народних засідателів, то було дуже важко їх зібрати», – каже він.
«Вдосконаленню» немає меж?
Самі правники воліли б, щоб наслідком судової реформи стало підвищення довіри до судової гілки влади. Про це йшлося на міжнародній конференції «Удосконалення функціонування суду», яка відбулася сьогодні в Києві.
За словами координатора проекту «Україна – верховенство права» Наталії Петрової, важливо, щоб судова реформа в Україні відбувалася послідовно.
«Не встигли закон ухвалити, як до нього почали вносити зміни, скажімо так, не дуже прогресивного характеру», – характеризує Наталя Петрова ухвалення законодавчих норм, які регламентують судоустрій.
Опитані Радіо Свобода правники в один голос кажуть, що говорити про успіх чи невдачу судової реформи ще зарано. Одним з критеріїв успіху реформи мало б стати зменшення звернень українців до Європейського суду з прав людини. Минулоріч цей суд ухвалив 109 рішень щодо України.
