Нехтувати кримінальною справою значно складніше, бо людей значно легше проконтролювати, ніж капітали чи майно, зазначає правозахисник Дмитро Гройсман. Інша річ – адміністративні та цивільні справи. У суспільстві, побудованому на здоровому глузді, абсолютну більшість рішень у цивільних справах виконують добровільно, не треба ніяких державних виконавців, переконує Дмитро Гройсман.
Але в Україні судам не довіряють, каже правозахисник. І пояснює таке ставлення тим, що більшість рішень судів сприймають як несправедливі. А процедура ухвалення вердиктів принизлива. Як наслідок – багато тих, хто програє у суді, всіляко ухиляються від виконання його ухвали.
«Невиконання судових рішень пов’язане з відсутністю у громадян України відчуття, що судове рішення, яке ухвалене не на їхню користь, є справедливим, що воно є результатом розгляду спору неупередженим суддею, а не результатом зловживань судовою владою, які вдалося забезпечити протилежній стороні», – розповів Дмитро Гройсман.
Виконання рішень Страсбурзького суду Україною
А от рішення Європейського суду з прав людини в Україні виконують, але – не повною мірою, навіть незважаючи на те, що ухвали Страсбурзького суду мають прецедентний характер, тобто повинні поширюватися на всі аналогічні справи, зауважив правозахисник Дмитро Гройсман. Існують експертні оцінки, які говорять: якби рішення цього суду були виконані щодо всіх осіб, які перебувають в однаковій правовій ситуації, то на виконання Україною таких ухвал з бюджету пішло б 130 мільярдів гривень.
«Має бути так: наприклад, подала людина скаргу щодо невиплат, бо вона дитина війни, а грошей від держави не отримує. Виграла в Європейському суді з прав людини, й держава виплатила не тільки цій конкретній особі, а почала виплачувати всім аналогічним людям», – пояснює правозахисник.
В кінці минулого року Європейський суд із прав людини вперше ухвалив так зване пілотне рішення щодо України у справі «Юрій Іванов проти України». (Юрій Іванов – колишній військовослужбовець, якому країна не виплатила компенсацію, коли він звільнявся в запас). Це означає, що в рішенні суду чітко прописано, скільки часу надається державі, щоб самостійно улагодити усі тотожні справи.
Ще гірше з категорією сімейних справ
Якщо йдеться про категорію сімейних справ, у них не виконується навіть більш як половина судових рішень, зауважує народний депутат, член парламентського з питань правової політики Еліна Шишкіна.
Чоловіки відмовляються платити аліменти на утримання дітей навіть після вердикту суду.
«І жінки до мене дуже часто звертаються з приводу того, що не можуть стягнути кошти з колишнього чоловіка, навіть якщо є рішення суду, оскільки в нього немає майна, немає роботи, і відповідно до нинішнього закону він неплатоспроможний, тобто він не може оплатити аліменти на утримання дитини. Таке, дійсно, відбувається. І, можливо, щодо цієї категорії справ я б навіть сказала, що цифра може бути більшою, ніж 50%», – сказала Еліна Шишкіна.
Складні трудові спори
Як приклад невиконання судового рішення киянин Володимир Ларцев наводить історію щодо його звільнення із Фонду держмайна України. Як розповів Володимир Ларцев, він пропрацював у Фонді держмайна із 1998 року по 2009 рік. Остання його посада у цьому відомстві – заступник директора Департаменту законодавчо-аналітичного забезпечення реформування власності.
Зрештою, як стверджує Володимир Ларцев, його скоротили, не маючи на це законних підстав. І Ларцев пішов до суду.
«Перший суд, який був у мене (якщо не помиляюсь) у лютому 2010 року (перша інстанція, Окружний адміністративний суд), я програв. А другий суд (Київський апеляційний, адміністративний) я виграв. І мені зразу суддя сказав, що наступного дня можна прийти і забрати виписку з постанови. Тому що Ви відновлюєтесь на посаді з моменту ухвалення судового рішення», – сказав він.
Володимир Ларцев також каже, що суд ухвалив надати йому компенсацію за вимушений 20-місячний прогул у розмірі 130 тисяч гривень. Коли Ларцев прийшов із документами суду до Фонду держмайна, у Фонді відмовилися приймати ці документи, стверджує позивач. І взагалі, мовляв, більше його до приміщення Фонду не пускають.
Натомість у Фонді держмайна запевняють, що жодних законів стосовно Володимира Ларцева не порушували і подаватимуть касацію на рішення суду. Про це заявила Вікторія Мельник, заступник директора департаменту, начальник відділу управління персоналом центрального апарату Фонду держмайна. Коли ж буде остаточна ухвала суду, у Фонді держмайна виконають її, незалежно від того, на чию користь виявиться вердикт.
«У зв’язку з реорганізацією він був не один, і все було відповідно до законодавства. Попередження здійснено. Наскільки мені відомо, документи його надійшли, нам ще рішення суду не надійшло. Наші працівники туди їздили, їм ще не надали рішення суду, і цим буде займатися юридичний департамент. І там написано, що протягом 20 днів є можливість подачі касаційної скарги. Я так розумію, що юридичний департамент цим займається», – пояснила Вікторія Мельник.
«Неефективне покарання за невиконання рішень»
60% респондентів вважають, що в Україні рішення суду можна купити. У непідкупності суддів переконані лише 3% опитаних. Такими є результати всеукраїнського соціологічного дослідження, проведеного наприкінці минулого року Інститутом Горшеніна.
Саме корупція, передусім, перешкоджає українцям жити за правилами, встановленими законом, зазначає народний депутат, з питань правосуддя Святослав Олійник. Через корупцію – недовіра людей до судів і до держави взагалі. А держава, зі свого боку, працює проти людей. До того ж є проблема з покаранням за ігнорування суддівських рішень.
«Абсолютно неефективне покарання за невиконання рішень. І неефективність цього покарання виходить в тому числі не з тексту законів, а з якості тих судових рішень. Не всі рішення можна виконувати, тому що частина з них суперечить здоровому глузду, і це є проблема вже судової системи. Ще додатково є проблема – у нас немає незалежних судів, і тому судові рішення взагалі не є критерієм справедливого вирішення спору», – додав Святослав Олійник.
Зрушення у вирішенні проблеми
Поки суди не доведуть, що їм можна довіряти, ситуація із виконанням вердиктів кардинально не поліпшиться, прогнозує Дмитро Гройсман. Хоча маленьке зрушення у вирішенні проблеми є. Правозахисник має на увазі нову редакцію Закону «Про виконавче провадження», яка набула чинності в Україні цими днями.
«Вона дещо полегшує процедуру виконання судових рішень, зокрема, через те, що підвищуються певні гарантії, в тому числі недоторканності державних виконавців тим, що більше не можна оскаржувати рішення державного виконавця його начальнику, а тільки в судовому порядку, доступом державних виконавців до певних баз і реєстрів державних, які є в державній власності щодо капіталів, певних реєстрів, пов’язаних з господарською діяльністю і установчою діяльністю підприємств», – розповів правозахисник.
За офіційною статистикою, у Сполучених Штатах до суду звертається кожна четверта людина. У державах Євросоюзу – кожен п’ятий. Натомість у країнах так званого пострадянського простору – лише кожен дванадцятий, зазначають експерти.
Але в Україні судам не довіряють, каже правозахисник. І пояснює таке ставлення тим, що більшість рішень судів сприймають як несправедливі. А процедура ухвалення вердиктів принизлива. Як наслідок – багато тих, хто програє у суді, всіляко ухиляються від виконання його ухвали.
«Невиконання судових рішень пов’язане з відсутністю у громадян України відчуття, що судове рішення, яке ухвалене не на їхню користь, є справедливим, що воно є результатом розгляду спору неупередженим суддею, а не результатом зловживань судовою владою, які вдалося забезпечити протилежній стороні», – розповів Дмитро Гройсман.
Виконання рішень Страсбурзького суду Україною
А от рішення Європейського суду з прав людини в Україні виконують, але – не повною мірою, навіть незважаючи на те, що ухвали Страсбурзького суду мають прецедентний характер, тобто повинні поширюватися на всі аналогічні справи, зауважив правозахисник Дмитро Гройсман. Існують експертні оцінки, які говорять: якби рішення цього суду були виконані щодо всіх осіб, які перебувають в однаковій правовій ситуації, то на виконання Україною таких ухвал з бюджету пішло б 130 мільярдів гривень.
«Має бути так: наприклад, подала людина скаргу щодо невиплат, бо вона дитина війни, а грошей від держави не отримує. Виграла в Європейському суді з прав людини, й держава виплатила не тільки цій конкретній особі, а почала виплачувати всім аналогічним людям», – пояснює правозахисник.
В кінці минулого року Європейський суд із прав людини вперше ухвалив так зване пілотне рішення щодо України у справі «Юрій Іванов проти України». (Юрій Іванов – колишній військовослужбовець, якому країна не виплатила компенсацію, коли він звільнявся в запас). Це означає, що в рішенні суду чітко прописано, скільки часу надається державі, щоб самостійно улагодити усі тотожні справи.
Ще гірше з категорією сімейних справ
Якщо йдеться про категорію сімейних справ, у них не виконується навіть більш як половина судових рішень, зауважує народний депутат, член парламентського з питань правової політики Еліна Шишкіна.
Чоловіки відмовляються платити аліменти на утримання дітей навіть після вердикту суду.
«І жінки до мене дуже часто звертаються з приводу того, що не можуть стягнути кошти з колишнього чоловіка, навіть якщо є рішення суду, оскільки в нього немає майна, немає роботи, і відповідно до нинішнього закону він неплатоспроможний, тобто він не може оплатити аліменти на утримання дитини. Таке, дійсно, відбувається. І, можливо, щодо цієї категорії справ я б навіть сказала, що цифра може бути більшою, ніж 50%», – сказала Еліна Шишкіна.
Складні трудові спори
Як приклад невиконання судового рішення киянин Володимир Ларцев наводить історію щодо його звільнення із Фонду держмайна України. Як розповів Володимир Ларцев, він пропрацював у Фонді держмайна із 1998 року по 2009 рік. Остання його посада у цьому відомстві – заступник директора Департаменту законодавчо-аналітичного забезпечення реформування власності.
Зрештою, як стверджує Володимир Ларцев, його скоротили, не маючи на це законних підстав. І Ларцев пішов до суду.
«Перший суд, який був у мене (якщо не помиляюсь) у лютому 2010 року (перша інстанція, Окружний адміністративний суд), я програв. А другий суд (Київський апеляційний, адміністративний) я виграв. І мені зразу суддя сказав, що наступного дня можна прийти і забрати виписку з постанови. Тому що Ви відновлюєтесь на посаді з моменту ухвалення судового рішення», – сказав він.
Володимир Ларцев також каже, що суд ухвалив надати йому компенсацію за вимушений 20-місячний прогул у розмірі 130 тисяч гривень. Коли Ларцев прийшов із документами суду до Фонду держмайна, у Фонді відмовилися приймати ці документи, стверджує позивач. І взагалі, мовляв, більше його до приміщення Фонду не пускають.
Натомість у Фонді держмайна запевняють, що жодних законів стосовно Володимира Ларцева не порушували і подаватимуть касацію на рішення суду. Про це заявила Вікторія Мельник, заступник директора департаменту, начальник відділу управління персоналом центрального апарату Фонду держмайна. Коли ж буде остаточна ухвала суду, у Фонді держмайна виконають її, незалежно від того, на чию користь виявиться вердикт.
«У зв’язку з реорганізацією він був не один, і все було відповідно до законодавства. Попередження здійснено. Наскільки мені відомо, документи його надійшли, нам ще рішення суду не надійшло. Наші працівники туди їздили, їм ще не надали рішення суду, і цим буде займатися юридичний департамент. І там написано, що протягом 20 днів є можливість подачі касаційної скарги. Я так розумію, що юридичний департамент цим займається», – пояснила Вікторія Мельник.
«Неефективне покарання за невиконання рішень»
60% респондентів вважають, що в Україні рішення суду можна купити. У непідкупності суддів переконані лише 3% опитаних. Такими є результати всеукраїнського соціологічного дослідження, проведеного наприкінці минулого року Інститутом Горшеніна.
Саме корупція, передусім, перешкоджає українцям жити за правилами, встановленими законом, зазначає народний депутат, з питань правосуддя Святослав Олійник. Через корупцію – недовіра людей до судів і до держави взагалі. А держава, зі свого боку, працює проти людей. До того ж є проблема з покаранням за ігнорування суддівських рішень.
«Абсолютно неефективне покарання за невиконання рішень. І неефективність цього покарання виходить в тому числі не з тексту законів, а з якості тих судових рішень. Не всі рішення можна виконувати, тому що частина з них суперечить здоровому глузду, і це є проблема вже судової системи. Ще додатково є проблема – у нас немає незалежних судів, і тому судові рішення взагалі не є критерієм справедливого вирішення спору», – додав Святослав Олійник.
Зрушення у вирішенні проблеми
Поки суди не доведуть, що їм можна довіряти, ситуація із виконанням вердиктів кардинально не поліпшиться, прогнозує Дмитро Гройсман. Хоча маленьке зрушення у вирішенні проблеми є. Правозахисник має на увазі нову редакцію Закону «Про виконавче провадження», яка набула чинності в Україні цими днями.
«Вона дещо полегшує процедуру виконання судових рішень, зокрема, через те, що підвищуються певні гарантії, в тому числі недоторканності державних виконавців тим, що більше не можна оскаржувати рішення державного виконавця його начальнику, а тільки в судовому порядку, доступом державних виконавців до певних баз і реєстрів державних, які є в державній власності щодо капіталів, певних реєстрів, пов’язаних з господарською діяльністю і установчою діяльністю підприємств», – розповів правозахисник.
За офіційною статистикою, у Сполучених Штатах до суду звертається кожна четверта людина. У державах Євросоюзу – кожен п’ятий. Натомість у країнах так званого пострадянського простору – лише кожен дванадцятий, зазначають експерти.
