Питання, що робити далі, для американських законодавців не риторичне. Згідно з резолюцією 1973 року «Про право ведення війни», якщо збройний конфлікт за участю Сполучених Штатів триває більше за 90 днів, президент повинен отримати дозвіл Конгресу.
Досі Конгрес згоди не давав, але Білий дім стверджує, що такого дозволу йому й не потрібно. Як заявив представник Білого дому Джей Карні на брифінгу для журналістів, «ми не вважаємо, що з погляду законності наша участь у складі військ під командуванням НАТО у лівійському конфлікті підпадає під обмеження, передбачені резолюцією «Про право ведення війни».
Президент США Барак Обама стверджує, що він не порушував умов резолюції, оскільки Сполучені Штати не воюють у Лівії. Вони, як Обама каже у доповіді Конгресові, лише допомагають військам інших країн міжнародної коаліції технологією, розвідданими, дозаправкою паливом бомбардувальників у повітрі тощо, а наземних військ не надсилають.
Одначе Джон Бейнер, спікер Палати представників із її республіканською більшістю, відкидає аргументи Білого дому. «Наші безпілотні літаки здійснюють напади, ми витрачаємо на цю війну щодня по 10 мільйонів доларів, – каже Бейнер. – Ми є частиною кампанії бомбардування обійстя полковника Каддафі. Якщо все це не можна вважати воєнними діями – ну, тоді, звичайно, ми не беремо участі у війні».
Спікер Бейнер попередив Білий дім, що Палата представників має намір обмежити американське втручання у Лівії, закривши гаманець і припинивши фінансування.
Тим часом десятеро конгресменів, республіканців і демократів, потягли Білий дім до федерального суду. Вони звинувачують президента Обаму у порушенні Конституції США і умов резолюції «Про право ведення війни».
На захист Обами стала лідер демократичної меншості Палати представників Ненсі Пелосі, заявивши: «Я вважаю, що президент має достатньо повноважень, щоб допомагати зусиллям НАТО».
Різноголосся у Сенаті
У Сенаті Конгресу на бік Барака Обами став його суперник на президентських виборах, сенатор-республіканець Джон МакКейн. Він скритикував своїх однопартійців у Палаті представників за те, що лівійський диктатор надіслав їм подяку за нову антивоєнну резолюцію.
«Республіканцям треба запитати себе: чи вони хочуть бути частиною групи, яка отримала подяку від кровожерного тирана за спробу обмежити здатність американського президента усунути цього тирана від влади?» – риторично запитав він.
Джон МакКейн, разом із сенатором-демократом Джоном Керрі, головою Комісії з закордонних справ, є співавтором проекту резолюції про підтримку зусиль США в Лівії.
Одначе член Комісії з закордонних справ сенатор-республіканець Річард Луґар не погоджується з Джоном МакКейном. Він вважає, що від початку тижня Обама справді є порушником умов резолюції «Про право ведення війни», і Конгрес повинен щось зробити.
«Якби адміністрація бажала оголосити війну Лівії, – каже законодавець, – тоді ми повинні прохати формального оголошення війни і відповідного обговорення».
Голоси демократів у Сенаті теж розділилися. Сенатор Дік Дурбін, один з найближчих союзників Барака Обами на Капітолійському пагорбі, не погоджується з тим, як президент визначає роль США у Лівії.
«Ми пішли далі від надання технології, розвідувальних даних і дозаправки літаків. Америка бере участь у цьому конфлікті. Це – війна у класичному сенсі цього слова, і ми у відвертому зіткненні з армією Муаммара Каддафі», – заявив він.
Отож суть конфлікту у Вашингтоні, заявив один оглядач, полягає в тому, «що ж таке війна?».
Досі Конгрес згоди не давав, але Білий дім стверджує, що такого дозволу йому й не потрібно. Як заявив представник Білого дому Джей Карні на брифінгу для журналістів, «ми не вважаємо, що з погляду законності наша участь у складі військ під командуванням НАТО у лівійському конфлікті підпадає під обмеження, передбачені резолюцією «Про право ведення війни».
Президент США Барак Обама стверджує, що він не порушував умов резолюції, оскільки Сполучені Штати не воюють у Лівії. Вони, як Обама каже у доповіді Конгресові, лише допомагають військам інших країн міжнародної коаліції технологією, розвідданими, дозаправкою паливом бомбардувальників у повітрі тощо, а наземних військ не надсилають.
Одначе Джон Бейнер, спікер Палати представників із її республіканською більшістю, відкидає аргументи Білого дому. «Наші безпілотні літаки здійснюють напади, ми витрачаємо на цю війну щодня по 10 мільйонів доларів, – каже Бейнер. – Ми є частиною кампанії бомбардування обійстя полковника Каддафі. Якщо все це не можна вважати воєнними діями – ну, тоді, звичайно, ми не беремо участі у війні».
Спікер Бейнер попередив Білий дім, що Палата представників має намір обмежити американське втручання у Лівії, закривши гаманець і припинивши фінансування.
Тим часом десятеро конгресменів, республіканців і демократів, потягли Білий дім до федерального суду. Вони звинувачують президента Обаму у порушенні Конституції США і умов резолюції «Про право ведення війни».
На захист Обами стала лідер демократичної меншості Палати представників Ненсі Пелосі, заявивши: «Я вважаю, що президент має достатньо повноважень, щоб допомагати зусиллям НАТО».
Різноголосся у Сенаті
У Сенаті Конгресу на бік Барака Обами став його суперник на президентських виборах, сенатор-республіканець Джон МакКейн. Він скритикував своїх однопартійців у Палаті представників за те, що лівійський диктатор надіслав їм подяку за нову антивоєнну резолюцію.
«Республіканцям треба запитати себе: чи вони хочуть бути частиною групи, яка отримала подяку від кровожерного тирана за спробу обмежити здатність американського президента усунути цього тирана від влади?» – риторично запитав він.
Джон МакКейн, разом із сенатором-демократом Джоном Керрі, головою Комісії з закордонних справ, є співавтором проекту резолюції про підтримку зусиль США в Лівії.
Одначе член Комісії з закордонних справ сенатор-республіканець Річард Луґар не погоджується з Джоном МакКейном. Він вважає, що від початку тижня Обама справді є порушником умов резолюції «Про право ведення війни», і Конгрес повинен щось зробити.
«Якби адміністрація бажала оголосити війну Лівії, – каже законодавець, – тоді ми повинні прохати формального оголошення війни і відповідного обговорення».
Голоси демократів у Сенаті теж розділилися. Сенатор Дік Дурбін, один з найближчих союзників Барака Обами на Капітолійському пагорбі, не погоджується з тим, як президент визначає роль США у Лівії.
«Ми пішли далі від надання технології, розвідувальних даних і дозаправки літаків. Америка бере участь у цьому конфлікті. Це – війна у класичному сенсі цього слова, і ми у відвертому зіткненні з армією Муаммара Каддафі», – заявив він.
Отож суть конфлікту у Вашингтоні, заявив один оглядач, полягає в тому, «що ж таке війна?».
