Доступність посилання

ТОП новини

Кучма готовий «до всіх мук пекла», але не до очної ставки із Мельниченком


Леонід Кучма
Леонід Кучма

Київ – У середу Леонід Кучма під час допиту в Генпрокуратурі відмовився від очної ставки зі своїм колишнім охоронцем майором Миколою Мельниченком. Перед візитом до Генпрокуратури екс-Президент заявив, що не почуває себе винним. Між тим, експерти здебільшого схиляються до думки, що Леонідові Кучмі за результатами розслідування та суду навряд чи загрожує покарання.

У середу вранці перед допитом у ГПУ колишній Президент Леонід Кучма заявив, що не відчуває за собою провини.

«Я спокійний, чесно кажу, – зазначив він. – Тому що я не відчуваю своєї провини. Ви добре знаєте, що 10 років я жив в умовах найжорстокішого психологічного пресу... Це справді так було. Тому я сьогодні морально готовий пройти через всі муки пекла для того, щоб довести, що я не винний».

Микола Мельниченко

Згодом Микола Мельниченко, якого також викликали до Генпрокуратури, розповів, що Леонід Кучма відмовився від очної ставки із ним.

«Побачивши мене, – каже він, – Леонід Данилович почав нервувати, скочив. На зауваження слідчого, що йде слідча дія, кинув репліку: «Можете мене затримувати – я жодних слідчих дій проводити не буду». І втік!»

Екс-Президент після допиту не став спілкуватися з журналістами, проте прес-служба Генпрокуратури підтвердила, що Леонід Кучма відмовився від очної ставки зі своїм колишнім охоронцем.

Із екс-Президента взяли підписку про невиїзд і 24 березня знову викликали на допит.

Сумніви щодо «плівок Мельниченка»

Між тим, процесуальний статус записів, зроблених майором Миколою Мельниченком в кабінеті Президента, викликає найбільше сумнівів. Сам Леонід Кучма каже, що не розуміє, чому ці записи стали доказом у порушеній проти нього кримінальній справі. За його словами, «плівки не можуть бути доказом, а тим більше так, як комусь хочеться інтерпретувати».

Адвокат Мирослави Гонгадзе Валентина Теличенко на прес-конференції в середу знову висловила сумніви з приводу заяви заступника Генпрокурора Рената Кузьміна, що «плівки Мельниченка» визнані доказом у справі про вбивство Георгія Гонгадзе.

«Чи визнає суд ці записи належним доказом – це ще відкрите питання. Мовляв, хороша прокуратура посилалася на безцінні докази – записи Мельниченка, а тут поганий суд їх не визнав», – каже Валентина Теличенко.

Вона нагадала, що майор Мельниченко так і не надав для експертизи тієї апаратури, якою робив записи.

Екс-Президенту в’язниця не загрожує?

Крім причетності до вбивства Георгія Гонгадзе, Леоніда Кучму також підозрюють у причетності до протиправних дій проти журналіста Олексія Подольського, якого було жорстоко побито працівниками міліції. Сам Олексій Подольський вважає, що Генпрокуратура імітує слідство. На його думку, якби справді хотіли б розкрити цей злочин, то мали б відновити розслідування обставин загибелі колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка.

Посилаючись на матеріали справи, Олексій Подольський навів декілька доказів того, що Юрій Кравченко був вбитий. Зокрема, на його руках не було знайдено слідів порохових газів. За його словами, «цього б не могло бути, якби він сам стріляв».

Зараз головним обвинувачуваним у злочинах проти Георгія Гонгадзе та Олексія Подольського є генерал Олексій Пукач. Його колишній адвокат Олег Мусієнко вважає, що порушуючи справу проти Кучми, Генпрокуратура мала б одночасно порушити справу і проти чинного Голови Верховної Ради Володимира Литвина. За його словами, «у справі наявні достатні докази причетності Володимира Литвина до підбурювання Президента на замовлення цього злочину».

Експерти також зазначають, що Леонідові Кучмі наразі інкримінують перевищення службових повноважень, а не замовне вбивство. Тож, навіть якщо суд визнає колишнього Президента винним, він буде звільнений від кримінальної відповідальності. Адже термін притягнення до відповідальності за таким обвинуваченням минув ще минулого року.
  • Зображення 16x9

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG