Інформацію про порушення кримінальної справи підтвердив на прес-конференції перший заступник Генерального прокурора Ренат Кузьмін. Формально вона була присвячена відкритості силових структур. В ній брали участь високопоставлені чиновники Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки України. Але вони виглядали статистами. Бо головна увага була зосереджена на Кузьміні. Він стиха, з упевненістю удава, який ні за що в світі не випустить свою жертву, розповів, що Кучмі обмежено виїзд із України, про що поставлена до відома прикордонна служба України.
Такий віраж тим більше дивний, що зовсім недавно Генеральна прокуратура займала цілком протилежну позицію. У вересні минулого року вона раптом назвала єдиним замовником вбивства колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, якого знайшли мертвим у березні 2005 року внаслідок двох пострілів у голову. Київська незалежна медіа-профспілка закликала родичів Кравченка опротестувати таке рішення. Родичі підняли ґвалт. У грудні минулого року Генпрокуратура ухвалила постанову, якою перекваліфікувала справу в таку, що не мала замовний характер. Адвокат вдови Мирослави Гонгадзе оскаржила це рішення в суді. Другого березня цього року суддя Київського апеляційного суду Галина Полтавцева залишила в силі рішення Печерського суду Києва, згідно з яким вбивство Гонгадзе мало незамовний характер. Всі ці рішення зазнавали шаленої критики від громадськості і журналістів. У їхню правдивість слабо вірилося.
За дивним збігом обставин, напередодні засідання апеляційного суду Вища рада юстиції України розглядала подання першого заступника Генерального прокурора Рената Кузьміна про звільнення судді Галини Полтавцевої з посади за порушення присяги судді. Вища рада юстиції не задовольнила подання. Але чому це не могло бути сигналом? Правда, Ренат Кузьмін дав зрозуміти на прес-конференції, що він не пригадує цю справу, бо таких безліч. Тим не менше наступного дня пані Полтавцева ухвалила «правильне» рішення.
І ось раптом Генпрокуратура розвернулася на 180 градусів. Правда, Кучмі не шиють тепер замовлення вбивства, а дещо змінили кваліфікацію. Він тепер мусить відповідати за перевищення влади, в результаті чого було вбито журналіста Георгія Гонгадзе. Але хрін від редьки не солодший.
У самому кінці прес-конференції Ренат Кузьмін сам, без жодних питань з боку журналістів, раптом повідомив ще одну неймовірну новину. Ухвалено рішення випустити на волю всіх тих опозиціонерів, які в слідчому ізоляторі ознайомилися з матеріалами своїх справ. Це відбувається на тлі того, що Юлії Тимошенко, проти якої також порушено кримінальну справу і яка дала підписку про невиїзд, раптом дозволили змотатися до Брюсселя. Торжество гуманізму якесь, чи не так?
Чому влада стала добра?
Що так пом’якшило суворе серце донецьких пацанів? А давайте згадаємо: їх на чолі з Віктором Януковичем регулярно критикує Захід за так звану вибірковість правосуддя. Себто закидають їм, що вони карають перш за все своїх політичних опонентів, а злодюги від Партії регіонів гуляють собі по волі, наче нічого й не крали.
Така критика була б Януковичу по цимбалах. Але не треба забувати, що він залежить від західних кредитів. Ймовірно, якась чергова крапля переповнила чашу терпіння Заходу. Можливо, йому дали зрозуміти: якщо це не припиниться, то скоро відчуєте на собі невдоволення не на словах, а суто матеріальне. Таким чином і розтопили сувору донецьку душу.
Але Янукович і його команда зробили взагалі ефектний хід. Взяли найгучнішу справу останніх років і дали зрозуміти, що хочуть покарати не просто собі пересічного діяча, а самого колишнього главу держави. Правда, політолог Володимир Фесенко каже, що нема за що Кучму садити, бо довести його вину неможливо.
Якщо повірити шановному політологу, то Янукович таки чином двох зайців уб’є. Пограє м’язами й покаже свою принциповість. А далі виявиться, що Кучма не винен. Таким чином і його відмажуть. Цього разу вже остаточно. Жодна критична зараза після виправдального рішення суду не зможе публічно підозрювати колишнього Президента в якихось темних справах.
Юрій Луканов – незалежний журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Такий віраж тим більше дивний, що зовсім недавно Генеральна прокуратура займала цілком протилежну позицію. У вересні минулого року вона раптом назвала єдиним замовником вбивства колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, якого знайшли мертвим у березні 2005 року внаслідок двох пострілів у голову. Київська незалежна медіа-профспілка закликала родичів Кравченка опротестувати таке рішення. Родичі підняли ґвалт. У грудні минулого року Генпрокуратура ухвалила постанову, якою перекваліфікувала справу в таку, що не мала замовний характер. Адвокат вдови Мирослави Гонгадзе оскаржила це рішення в суді. Другого березня цього року суддя Київського апеляційного суду Галина Полтавцева залишила в силі рішення Печерського суду Києва, згідно з яким вбивство Гонгадзе мало незамовний характер. Всі ці рішення зазнавали шаленої критики від громадськості і журналістів. У їхню правдивість слабо вірилося.
За дивним збігом обставин, напередодні засідання апеляційного суду Вища рада юстиції України розглядала подання першого заступника Генерального прокурора Рената Кузьміна про звільнення судді Галини Полтавцевої з посади за порушення присяги судді. Вища рада юстиції не задовольнила подання. Але чому це не могло бути сигналом? Правда, Ренат Кузьмін дав зрозуміти на прес-конференції, що він не пригадує цю справу, бо таких безліч. Тим не менше наступного дня пані Полтавцева ухвалила «правильне» рішення.
І ось раптом Генпрокуратура розвернулася на 180 градусів. Правда, Кучмі не шиють тепер замовлення вбивства, а дещо змінили кваліфікацію. Він тепер мусить відповідати за перевищення влади, в результаті чого було вбито журналіста Георгія Гонгадзе. Але хрін від редьки не солодший.
У самому кінці прес-конференції Ренат Кузьмін сам, без жодних питань з боку журналістів, раптом повідомив ще одну неймовірну новину. Ухвалено рішення випустити на волю всіх тих опозиціонерів, які в слідчому ізоляторі ознайомилися з матеріалами своїх справ. Це відбувається на тлі того, що Юлії Тимошенко, проти якої також порушено кримінальну справу і яка дала підписку про невиїзд, раптом дозволили змотатися до Брюсселя. Торжество гуманізму якесь, чи не так?
Чому влада стала добра?
Що так пом’якшило суворе серце донецьких пацанів? А давайте згадаємо: їх на чолі з Віктором Януковичем регулярно критикує Захід за так звану вибірковість правосуддя. Себто закидають їм, що вони карають перш за все своїх політичних опонентів, а злодюги від Партії регіонів гуляють собі по волі, наче нічого й не крали.
Така критика була б Януковичу по цимбалах. Але не треба забувати, що він залежить від західних кредитів. Ймовірно, якась чергова крапля переповнила чашу терпіння Заходу. Можливо, йому дали зрозуміти: якщо це не припиниться, то скоро відчуєте на собі невдоволення не на словах, а суто матеріальне. Таким чином і розтопили сувору донецьку душу.
Але Янукович і його команда зробили взагалі ефектний хід. Взяли найгучнішу справу останніх років і дали зрозуміти, що хочуть покарати не просто собі пересічного діяча, а самого колишнього главу держави. Правда, політолог Володимир Фесенко каже, що нема за що Кучму садити, бо довести його вину неможливо.
Якщо повірити шановному політологу, то Янукович таки чином двох зайців уб’є. Пограє м’язами й покаже свою принциповість. А далі виявиться, що Кучма не винен. Таким чином і його відмажуть. Цього разу вже остаточно. Жодна критична зараза після виправдального рішення суду не зможе публічно підозрювати колишнього Президента в якихось темних справах.
Юрій Луканов – незалежний журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
