Американська «Вашингтон Пост» повідомляє, що криза в Японії, пов’язана з аваріями на АЕС унаслідок землетрусів, «відновила глобальні ядерні дебати», котрі продемонстрували пожвавлення антиядерних сил у всьому світі та ускладнили й без того непросте виконання ядерних програм в низці країн світу. Канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила про поступове закриття в країні 7 старих АЕС. Швейцарія оголосила про замороження планів будівництва нових реакторів. В Італії, США, Франції уряди докладають зусиль для заспокоєння громадськості щодо безпечності ядерних станцій і нових проектів у цих країнах. Лідери зелених у світі попереджають, що прийшов кінець міфам про нібито «нульові ризики щодо ядерних АЕС». Лише три країни на пострадянському просторі, Росія, Україна і Білорусь, безапеляційно заявляють про відсутність альтернатив ядерним станціям. «Вашингтон Пост» цитує українського прем’єр-міністра Миколу Азарова, котрий заявив у Стамбулі у вівторок, що Київ й надалі просуватиме свої ядерні програми і продовжить будівництво двох нових реакторів на Хмельницькій АЕС. «Я вважаю, що немає жодних альтернатив використанню ядерної енергії», – заявив Азаров на прес-конференції в європейській столиці Туреччини і додав до цього, що «лише багаті країни можуть собі дозволити обговорення можливостей закриття АЕС». Американська газета наголошує, що навіть у авторитарному Китаї сьогодні є щось подібне на дискусії щодо доцільності будівництва нових АЕС, особливо у сейсмічних зонах. В Індії громадськість з новою силою, під впливом подій у Японії, протестує проти будівництва АЕС у штаті Магараштра.
Лондонська «Дейлі Телеґраф» перераховує десять найбільших ядерних аварій у світі. Серед них дві на теренах України – одна у 1986 році в Чорнобилі, найбільш масштабна у світі (перша у переліку), і друга – 1995 року, також у Чорнобилі (9-а у цьому переліку), під час вилучення ядерного палива на одному з реакторів. Найбільше у цій десятці випадків з колишнього СРСР – 4, та з Японії – також 4.
Італійська «Ла Стампа» наголошує, що у квітні 1986 року ліквідатори з України, інших республік СРСР «фактично голими руками боролися з катастрофою на 4-му реакторі в Чорнобилі». Й сьогодні понад півмільйона забутих героїв продовжують помирати. Із 60 тисяч смертей ліквідаторів влада визнала лише 200 випадків нібито унаслідок радіації в Чорнобилі. Ліквідатори шукають правди про свої права у європейських судах, борються також проти ООН, котра назвала у своїй доповіді від 2005 року лише 57 смертельних випадків унаслідок Чорнобиля, тоді коли «Ґрінпіс» заявляє про понад 200 тисяч таких смертей від ураження Чорнобилем. Світові експерти заявляють, що в Росії, Білорусі й Україні «немає наукових підтверджень приросту смертності, пов’язаного з радіацією», резюмує італійська газета.
Московська «Нєзавісімая газета» повідомляє про тривогу серед опозиційних політиків з приводу того, що гігант українського телефонного зв’язку, «Укртелеком», проданий незрозумілим іноземцям у пакеті із спецзв’язком. Експерти кажуть, що державі важливо точно знати, «хто ж буде і за чий рахунок забезпечувати спеціальним зв’язком державні органи». Тут також ідеться про заплановане на кінець тижня слухання питання про приватизацію «Укртелекому» у Верховній Раді України, бо опозиція наголошує на впливі цієї приватизації на національну безпеку. Експерти вважають, що, незважаючи на непрозорий продаж цього важливого підприємства, це не відштовхне іноземних інвесторів від України, бо у найближчий час планується приватизація таких привабливих об’єктів, як Одеський припортовий завод, енергогенерувальні компанії України, обленерго.
Лондонська «Дейлі Телеґраф» перераховує десять найбільших ядерних аварій у світі. Серед них дві на теренах України – одна у 1986 році в Чорнобилі, найбільш масштабна у світі (перша у переліку), і друга – 1995 року, також у Чорнобилі (9-а у цьому переліку), під час вилучення ядерного палива на одному з реакторів. Найбільше у цій десятці випадків з колишнього СРСР – 4, та з Японії – також 4.
Італійська «Ла Стампа» наголошує, що у квітні 1986 року ліквідатори з України, інших республік СРСР «фактично голими руками боролися з катастрофою на 4-му реакторі в Чорнобилі». Й сьогодні понад півмільйона забутих героїв продовжують помирати. Із 60 тисяч смертей ліквідаторів влада визнала лише 200 випадків нібито унаслідок радіації в Чорнобилі. Ліквідатори шукають правди про свої права у європейських судах, борються також проти ООН, котра назвала у своїй доповіді від 2005 року лише 57 смертельних випадків унаслідок Чорнобиля, тоді коли «Ґрінпіс» заявляє про понад 200 тисяч таких смертей від ураження Чорнобилем. Світові експерти заявляють, що в Росії, Білорусі й Україні «немає наукових підтверджень приросту смертності, пов’язаного з радіацією», резюмує італійська газета.
Московська «Нєзавісімая газета» повідомляє про тривогу серед опозиційних політиків з приводу того, що гігант українського телефонного зв’язку, «Укртелеком», проданий незрозумілим іноземцям у пакеті із спецзв’язком. Експерти кажуть, що державі важливо точно знати, «хто ж буде і за чий рахунок забезпечувати спеціальним зв’язком державні органи». Тут також ідеться про заплановане на кінець тижня слухання питання про приватизацію «Укртелекому» у Верховній Раді України, бо опозиція наголошує на впливі цієї приватизації на національну безпеку. Експерти вважають, що, незважаючи на непрозорий продаж цього важливого підприємства, це не відштовхне іноземних інвесторів від України, бо у найближчий час планується приватизація таких привабливих об’єктів, як Одеський припортовий завод, енергогенерувальні компанії України, обленерго.
