Прага, – За рейтингом економічної свободи Україна посіла останнє місце із 43 країн Європи. Ïї економічну систему фахівці Heritage Foundation та газети Wall Street Journal оцінили як репресивну. Україна цього року посідає 164-те місце зі 179 країн світу, погіршуючи свої показники кілька років поспіль.
За даними фахівців Heritage Foundation та газети Wall Street Journal, які складають свій рейтинг уже впродовж 10 років, Україна опинилася серед держав із найгіршими умовами для розвитку економіки. Таким чином, Україна йде врозріз зі світовою тенденцією до більшої фіскальної відповідальності, відкритості та реформ, яка домінує у світі, незважаючи на значні труднощі, які спіткали цього року світову економіку.
Ця світова тенденція не може не тішити аналітиків, адже економічну свободу вони вважають засадничим правом людини, яка повинна мати можливість розпоряджатися своєю працею та власністю. У той час як роль держави вони вбачають у тому, щоб дозволити безперешкодний рух працівників, капіталу та товарів, і в тому, щоб охороняти й підтримувати цей вільний рух. Бо економічна свобода є головною передумовою процвітання.
З огляду на ці показники, Україні процвітання найближчим часом не загрожує, стверджує аналітик Heritage Foundation та один із редакторів цьогорічного індексу, Джеймс Робертс. «Українські показники погіршуються з 2006 року, – каже він. – Найвищий показник Україна мала у 2005 році, і від того часу він упав на цілих 10 пунктів – до 45,8. Падіння складало 20%, що перевело Україну до категорії, яку ми визначаємо як «репресивну». До цієї категорії входять більшість африканських країн, а з колишнього Радянського Союзу, крім України, Білорусь, Узбекистан та Туркменистан.
Що українці можуть змінити?
За словами аналітика, найбільшу загрозу для подальшого економічного розвитку України становлять збільшення державних видатків, що означає збільшення державної ролі в економіці, та корупція. Найбільшою загрозою для економічної та навіть політичної стабільності звіт про Україну називає державну компанію «Нафтогаз», яка погано керується і є найбільшим тягарем для державного бюджету.
Джеймс Робертс додає, що українців мав би турбувати напрямок розвитку їхньої країни. «Тенденція до тривалого падіння індексу економічної свободи, яку ми спостерігаємо від 2005-го до 2011 року, вселяє занепокоєння. Що українці можуть змінити? Вони можуть вимагати проведення політики, яку ми рекомендуємо: зменшення втручання держави і взагалі її безпосередньої участі в економіці, а замість цього вимагати від неї того, що вона має робити: забезпечити захист приватної власності, верховенство права та роботу інституцій, які вселяють довіру в інвесторів і створюють відчуття справедливості у ставленні до різних учасників ринку. Я маю на увазі такі приклади як прикриття для «своїх» бізнесменів, які володіють великими компаніями, за рахунок малих підприємців, що ймовірно, було причиною протестів українських підприємців. Бо, як показує наш індекс, країни, які дотримуються цих принципів, дають своїм громадянам можливість досягнути більшого достатку».
За даними фахівців Heritage Foundation та газети Wall Street Journal, які складають свій рейтинг уже впродовж 10 років, Україна опинилася серед держав із найгіршими умовами для розвитку економіки. Таким чином, Україна йде врозріз зі світовою тенденцією до більшої фіскальної відповідальності, відкритості та реформ, яка домінує у світі, незважаючи на значні труднощі, які спіткали цього року світову економіку.
Ця світова тенденція не може не тішити аналітиків, адже економічну свободу вони вважають засадничим правом людини, яка повинна мати можливість розпоряджатися своєю працею та власністю. У той час як роль держави вони вбачають у тому, щоб дозволити безперешкодний рух працівників, капіталу та товарів, і в тому, щоб охороняти й підтримувати цей вільний рух. Бо економічна свобода є головною передумовою процвітання.
З огляду на ці показники, Україні процвітання найближчим часом не загрожує, стверджує аналітик Heritage Foundation та один із редакторів цьогорічного індексу, Джеймс Робертс. «Українські показники погіршуються з 2006 року, – каже він. – Найвищий показник Україна мала у 2005 році, і від того часу він упав на цілих 10 пунктів – до 45,8. Падіння складало 20%, що перевело Україну до категорії, яку ми визначаємо як «репресивну». До цієї категорії входять більшість африканських країн, а з колишнього Радянського Союзу, крім України, Білорусь, Узбекистан та Туркменистан.
Що українці можуть змінити?
За словами аналітика, найбільшу загрозу для подальшого економічного розвитку України становлять збільшення державних видатків, що означає збільшення державної ролі в економіці, та корупція. Найбільшою загрозою для економічної та навіть політичної стабільності звіт про Україну називає державну компанію «Нафтогаз», яка погано керується і є найбільшим тягарем для державного бюджету.
Джеймс Робертс додає, що українців мав би турбувати напрямок розвитку їхньої країни. «Тенденція до тривалого падіння індексу економічної свободи, яку ми спостерігаємо від 2005-го до 2011 року, вселяє занепокоєння. Що українці можуть змінити? Вони можуть вимагати проведення політики, яку ми рекомендуємо: зменшення втручання держави і взагалі її безпосередньої участі в економіці, а замість цього вимагати від неї того, що вона має робити: забезпечити захист приватної власності, верховенство права та роботу інституцій, які вселяють довіру в інвесторів і створюють відчуття справедливості у ставленні до різних учасників ринку. Я маю на увазі такі приклади як прикриття для «своїх» бізнесменів, які володіють великими компаніями, за рахунок малих підприємців, що ймовірно, було причиною протестів українських підприємців. Бо, як показує наш індекс, країни, які дотримуються цих принципів, дають своїм громадянам можливість досягнути більшого достатку».