2011 рік стане роком президентства Центральної Європи у Раді ЄС, бо Угорщину, яка розпочне керування через тиждень, змінить інша держава-новачок – Польща. Тож, як передбачають експерти, інтереси обох країн збігаються у багатьох напрямках.
Пріоритети, оголошені угорськими лідерами, насамперед стосуються енергетичної безпеки, збереження фінансування бідних європейських регіонів. І Будапешт, і Варшава мають спільну позицію щодо розширення співдружності за рахунок країн Західних Балкан. Їхні інтереси збігаються, коли йдеться і про поглиблення стосунків із державами Східної Європи: з Україною, Молдовою чи Грузією.
Угорці втихомирюватимуть ринки
Тим часом, європейські оглядачі прогнозують складний політичний та соціально-економічний рік. Це ж підтвердив і угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, який заявив, що «2011 рік буде найскладнішим роком за останні два десятиліття». У цьому сенсі Угорщині доведеться, перебуваючи біля «європейського керма», далі втихомирювати світові ринки, зазначив угорський міністр закордонних справ Янош Мартоні.
«Гадаю, немає нічого важливішого, ніж заспокоєння світових ринків та намагання залишити кризу позаду. Це потребує потужних сигналів, а також успішної розробки законодавства щодо економічного управління чи кращої координації економічної політики», – зауважив голова угорського зовнішньополітичного відомства.
Розширення та нездійсненні проекти
Лідер Угорщини Віктор Орбан також заявляє, що має намір «укомплектувати Європейський Союз, попри ворожі настрої щодо розширення», котрі панують серед країн європейської співдружності. Тому слід очікувати прискорення процесу вступу Хорватії до блоку держав Європи.
Водночас, ще один проект – приєднання Румунії та Болгарії до «шенгену» – може бути відкладений. Щойно Німеччина, а надто Франція, заявили, що не бажають вступу цих держав до «зони без кордонів».
Міністри внутрішніх справ Бріс Ортфе і Томас де Мезьєр надіслали листа до Єврокомісії, де говориться, що робити це надто передчасно, бо Румунії та Болгарії спочатку слід досягти безповоротного прогресу в боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Ще у розпал масових видворень ромів із французької території цієї осени Париж попереджав, що добре подумає перед тим, як дати «добро» на вступ румунів та болгар до Шенгенської зони. Для того, щоб набути повноцінного членства, потрібна одноголосна підтримка всіх держав цього простору.
Румунія нарікає на дискримінацію
Із року в рік Європейська комісія робить зауваження Бухаресту та Софії через слабкі старання у подоланні корупції та криміналітету. Проте сьогодні, коментуючи лист німецького та французького міністрів, виконавча установа Євросоюзу була дуже обережною.
«Зрозуміло, що ми вже декілька разів висловлювали, якою є позиція Комісії, – заявив речник комісара з внутрішніх справ Мікеле Черконе. – Ми дуже прагматичні, тому вважаємо, що вступ до Шенгенського простору повинен базуватися на конкретному прогресі. Тож Румунія та Болгарія повинні довести, що повноцінно відповідають усім критеріям, яких вимагає членство у Шенгенській зоні».
У відповідь на французько-німецький бойкот президент Румунії Траян Бесеску заявив, що це дискримінація його країни. Тим часом, болгарські лідери вкотре пообіцяли подвоїти зусилля, щоб усунути сумніви щодо їхньої готовності стати членами «шенгену».
Пріоритети, оголошені угорськими лідерами, насамперед стосуються енергетичної безпеки, збереження фінансування бідних європейських регіонів. І Будапешт, і Варшава мають спільну позицію щодо розширення співдружності за рахунок країн Західних Балкан. Їхні інтереси збігаються, коли йдеться і про поглиблення стосунків із державами Східної Європи: з Україною, Молдовою чи Грузією.
Угорці втихомирюватимуть ринки
Тим часом, європейські оглядачі прогнозують складний політичний та соціально-економічний рік. Це ж підтвердив і угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, який заявив, що «2011 рік буде найскладнішим роком за останні два десятиліття». У цьому сенсі Угорщині доведеться, перебуваючи біля «європейського керма», далі втихомирювати світові ринки, зазначив угорський міністр закордонних справ Янош Мартоні.
«Гадаю, немає нічого важливішого, ніж заспокоєння світових ринків та намагання залишити кризу позаду. Це потребує потужних сигналів, а також успішної розробки законодавства щодо економічного управління чи кращої координації економічної політики», – зауважив голова угорського зовнішньополітичного відомства.
Розширення та нездійсненні проекти
Лідер Угорщини Віктор Орбан також заявляє, що має намір «укомплектувати Європейський Союз, попри ворожі настрої щодо розширення», котрі панують серед країн європейської співдружності. Тому слід очікувати прискорення процесу вступу Хорватії до блоку держав Європи.
Водночас, ще один проект – приєднання Румунії та Болгарії до «шенгену» – може бути відкладений. Щойно Німеччина, а надто Франція, заявили, що не бажають вступу цих держав до «зони без кордонів».
Міністри внутрішніх справ Бріс Ортфе і Томас де Мезьєр надіслали листа до Єврокомісії, де говориться, що робити це надто передчасно, бо Румунії та Болгарії спочатку слід досягти безповоротного прогресу в боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Ще у розпал масових видворень ромів із французької території цієї осени Париж попереджав, що добре подумає перед тим, як дати «добро» на вступ румунів та болгар до Шенгенської зони. Для того, щоб набути повноцінного членства, потрібна одноголосна підтримка всіх держав цього простору.
Румунія нарікає на дискримінацію
Із року в рік Європейська комісія робить зауваження Бухаресту та Софії через слабкі старання у подоланні корупції та криміналітету. Проте сьогодні, коментуючи лист німецького та французького міністрів, виконавча установа Євросоюзу була дуже обережною.
«Зрозуміло, що ми вже декілька разів висловлювали, якою є позиція Комісії, – заявив речник комісара з внутрішніх справ Мікеле Черконе. – Ми дуже прагматичні, тому вважаємо, що вступ до Шенгенського простору повинен базуватися на конкретному прогресі. Тож Румунія та Болгарія повинні довести, що повноцінно відповідають усім критеріям, яких вимагає членство у Шенгенській зоні».
У відповідь на французько-німецький бойкот президент Румунії Траян Бесеску заявив, що це дискримінація його країни. Тим часом, болгарські лідери вкотре пообіцяли подвоїти зусилля, щоб усунути сумніви щодо їхньої готовності стати членами «шенгену».
