Європейські міністри на цій давно запланованій зустрічі, яких останнім часом проводилося чимало, насамперед спробували винайти нові засоби для того, аби заспокоїти світових інвесторів.
Саме такі засоби наразі шукають у європейських установах і не лише міністри фінансів 16 країн єврозони.
Протягом вихідних тут проводили широкі консультації за зачиненими дверима голови «єврогрупи» Жан Клода Юнкера із представниками Європейського центрального банку, Єврокомісії та Європейської ради.
Нестабільність євровалюти, що сьогодні протягом дня продовжувала повільне падіння, свідчить про те, що світові ринки не ймуть віри, що єдина європейська валюта перебуває під контролем, а найближчі тижні не принесуть нових «сюрпризів», на кшталт грецької чи ірландської фінансових криз. До того ж їх дуже турбує те, як європейські держави, що постають на межі банкрутства, в майбутньому повертатимуть позичені гроші.
Недовіра до євро на світових валютних біржах триває ще відтоді, як Євросоюз поспішив рятувати Грецію, а щойно він пообіцяв допомогу й Ірландії. Тому чимало інвесторів постали перед питанням: якщо так триватиме й далі, то чи вистачить Євросоюзу грошей, передбачених для подібних ситуацій, а саме, 750 мільярдів євро так званого Європейського фонду порятунку?
«Якщо єврозона об’єднається, євро буксуватиме менше» – експерт
У понеділок про можливості збільшення цього фонду дискутували міністри єврозони та Центрального банку Євросоюзу. Тим часом, у колах економічних експертів поки що утримуються від прогнозів. Але, скажімо, Жан Франсуа Жаме, фахівець з питань економіки Євросоюзу, стверджує, що нині євро переживає черговий тест на витривалість.
«Протягом останнього року Євросоюз характеризується надзвичайним тиском з приводу державних боргів та соціальним і політичним напруженням, – пояснює Радіо Свобода європейський економічний експерт. – Ми бачили, що в Ірландії європейський план допомоги сприйняли як приниження. Тому наразі випробовується політична здатність Євросоюзу реагувати колективно. Це момент істини, коли політичні лідери не мають вибору, окрім ухвалених швидких рішень для заспокоєння світових ринків. Якщо єврозона об’єднається, євро буксуватиме менше».
Питання щодо того, кого і скільки ще держав доведеться рятувати, хвилює у Брюсселі багатьох. Водночас, навіть той рятівний фонд, що вже є в Євросоюзі, був ухвалений із великими труднощами. Скажімо, Німеччина нещодавно створеному фонду сумою 750 мільярдів євро дала своє «добро», так би мовити, «зціпивши зуби».
До того ж, ідею збільшення обсягів рятувального фонду критикують також через те, що це може надіслати ринкам інший поганий сигнал. Адже, казати, що Європа готує більше грошей для порятунку слабких держав, означатиме, що вони їй справді будуть потрібні. Тому, це свідчитиме про невпевненість єврозони в тому, що всі держави зможуть вийти з кризи самотужки, кажуть європейські експерти.
Саме такі засоби наразі шукають у європейських установах і не лише міністри фінансів 16 країн єврозони.
Протягом вихідних тут проводили широкі консультації за зачиненими дверима голови «єврогрупи» Жан Клода Юнкера із представниками Європейського центрального банку, Єврокомісії та Європейської ради.
Нестабільність євровалюти, що сьогодні протягом дня продовжувала повільне падіння, свідчить про те, що світові ринки не ймуть віри, що єдина європейська валюта перебуває під контролем, а найближчі тижні не принесуть нових «сюрпризів», на кшталт грецької чи ірландської фінансових криз. До того ж їх дуже турбує те, як європейські держави, що постають на межі банкрутства, в майбутньому повертатимуть позичені гроші.
Недовіра до євро на світових валютних біржах триває ще відтоді, як Євросоюз поспішив рятувати Грецію, а щойно він пообіцяв допомогу й Ірландії. Тому чимало інвесторів постали перед питанням: якщо так триватиме й далі, то чи вистачить Євросоюзу грошей, передбачених для подібних ситуацій, а саме, 750 мільярдів євро так званого Європейського фонду порятунку?
«Якщо єврозона об’єднається, євро буксуватиме менше» – експерт
У понеділок про можливості збільшення цього фонду дискутували міністри єврозони та Центрального банку Євросоюзу. Тим часом, у колах економічних експертів поки що утримуються від прогнозів. Але, скажімо, Жан Франсуа Жаме, фахівець з питань економіки Євросоюзу, стверджує, що нині євро переживає черговий тест на витривалість.
«Протягом останнього року Євросоюз характеризується надзвичайним тиском з приводу державних боргів та соціальним і політичним напруженням, – пояснює Радіо Свобода європейський економічний експерт. – Ми бачили, що в Ірландії європейський план допомоги сприйняли як приниження. Тому наразі випробовується політична здатність Євросоюзу реагувати колективно. Це момент істини, коли політичні лідери не мають вибору, окрім ухвалених швидких рішень для заспокоєння світових ринків. Якщо єврозона об’єднається, євро буксуватиме менше».
Питання щодо того, кого і скільки ще держав доведеться рятувати, хвилює у Брюсселі багатьох. Водночас, навіть той рятівний фонд, що вже є в Євросоюзі, був ухвалений із великими труднощами. Скажімо, Німеччина нещодавно створеному фонду сумою 750 мільярдів євро дала своє «добро», так би мовити, «зціпивши зуби».
До того ж, ідею збільшення обсягів рятувального фонду критикують також через те, що це може надіслати ринкам інший поганий сигнал. Адже, казати, що Європа готує більше грошей для порятунку слабких держав, означатиме, що вони їй справді будуть потрібні. Тому, це свідчитиме про невпевненість єврозони в тому, що всі держави зможуть вийти з кризи самотужки, кажуть європейські експерти.
