Українці акцентують увагу на економічних перевагах від партнерства з Європою. Членство у Євросоюзі як таке, найменше цікавить більшість опитаних респондентів по всій Україні віком від 18 до 60 років.
Україні вважають, що у стосунках із ЄС, країна має насамперед домагатися збільшення товарообігу з Європою та притоку інвестицій з заходу. На другому місці для українців – це вільний візовий режим. І аж на останньому – це членство в ЄС, як таке.
Казати про те, що настрої щодо євроінтеграції в країні змінились, і що кількість українців, які хотіли б бачити Україну в Євросоюзі зменшилась не можна, вважає генеральний директор українського офісу німецького дослідницького агентства IFAK, Сергій Говоруха. Насправді, якщо серед українців постає питання обирати між збільшенням товарообігу, візовим режимом і членством у Євросоюзі, респонденти обирають саме економічний зиск.
«Українці – вони такі бережливі європейці, – зауважує Говоруха. – Я б сказав, дуже утилітарні європейці. Вони нібито хочуть відчувати себе європейцями і користуватися привілеями цього статусу, і щоб усе це відображалося на їхньому економічному становищі. Водночас, власне факт вступу, для них не є таким важливим». Якщо ж ставити перед українцями пряме питання: чи повинна Україна бути в Євросоюзі, динаміка останніх років, за словами Сергія Говорухи, показує стабільних від 30 до 50 відсотків ствердних відповідей респондентів.
На його думку, одна з головних причин такої ситуації не в українцях, а в холодності Європи, з якою вона зустрічає будь-які українські ініціативи щодо євроінтеграції.
30% росіян взагалі не мають жодної думки щодо інтеграції в Європу
Також 17% опитаних дослідницьким центром ІФАК продовжують вважати, що Україна не повинна вступати до Євросоюзу. Ця цифра у 17% з’явилась більшою мірою за рахунок південно-східного регіону України, наголошує Сергій Говоруха. Адже там традиційно завжди нараховується більше противників європейського вектору України. 10% українців взагалі не знають, чи потрібно Україні вступати до ЄС, чи ні. Та порівняно з сусідньою Росією, таку цифру не можна назвати катастрофічною зазначає Говоруха. У Росії понад 30% опитаних взагалі не мають ніякої думки, щодо ЄС. Ця тема для росіян, залишається далеко не першочерговою.
Росія не хоче бути Азією?
Водночас 46% українців вважають, що Україна є невіддільною частиною Європи. А в Росії, в якій проводилося паралельне дослідження, таких більше половини. Але цю тенденцію Сергій Говоруха пояснює так. «Більш густо населена території Росії – це європейська частина країни. То ж склалось так, що до загальної вибірки більше потрапляють люди, які живуть в європейській частині», – говорить він. До того ж мешканці Далекого сходу Росії, яка географічно більше знаходиться в Азії, Європою хочуть бути більше половини опитаних. Вони більше тяжіють до Європи, адже відчувають неабияку китайську експансію.
Схід і Захід України стають ближчими
Що ж до України, 46 відсотків – це насправді, дуже позитивний показник, вважає директор українського офісу німецького дослідницького агентства IFAK
За словами Сергія Говорухи, в Україні історично так склалось, що питання зовнішньополітичного курсу країни викликало у деякій мірі розкол суспільства. І думка Сходу завжди дуже радикально відрізнялася від думки Заходу. Нині ж результати у різних регіонах України дуже мало різняться, наголошує він, що засвідчує прогресуючу єдність суспільної думки в Україні.
Україні вважають, що у стосунках із ЄС, країна має насамперед домагатися збільшення товарообігу з Європою та притоку інвестицій з заходу. На другому місці для українців – це вільний візовий режим. І аж на останньому – це членство в ЄС, як таке.
Казати про те, що настрої щодо євроінтеграції в країні змінились, і що кількість українців, які хотіли б бачити Україну в Євросоюзі зменшилась не можна, вважає генеральний директор українського офісу німецького дослідницького агентства IFAK, Сергій Говоруха. Насправді, якщо серед українців постає питання обирати між збільшенням товарообігу, візовим режимом і членством у Євросоюзі, респонденти обирають саме економічний зиск.
«Українці – вони такі бережливі європейці, – зауважує Говоруха. – Я б сказав, дуже утилітарні європейці. Вони нібито хочуть відчувати себе європейцями і користуватися привілеями цього статусу, і щоб усе це відображалося на їхньому економічному становищі. Водночас, власне факт вступу, для них не є таким важливим». Якщо ж ставити перед українцями пряме питання: чи повинна Україна бути в Євросоюзі, динаміка останніх років, за словами Сергія Говорухи, показує стабільних від 30 до 50 відсотків ствердних відповідей респондентів.
На його думку, одна з головних причин такої ситуації не в українцях, а в холодності Європи, з якою вона зустрічає будь-які українські ініціативи щодо євроінтеграції.
30% росіян взагалі не мають жодної думки щодо інтеграції в Європу
Також 17% опитаних дослідницьким центром ІФАК продовжують вважати, що Україна не повинна вступати до Євросоюзу. Ця цифра у 17% з’явилась більшою мірою за рахунок південно-східного регіону України, наголошує Сергій Говоруха. Адже там традиційно завжди нараховується більше противників європейського вектору України. 10% українців взагалі не знають, чи потрібно Україні вступати до ЄС, чи ні. Та порівняно з сусідньою Росією, таку цифру не можна назвати катастрофічною зазначає Говоруха. У Росії понад 30% опитаних взагалі не мають ніякої думки, щодо ЄС. Ця тема для росіян, залишається далеко не першочерговою.
Росія не хоче бути Азією?
Водночас 46% українців вважають, що Україна є невіддільною частиною Європи. А в Росії, в якій проводилося паралельне дослідження, таких більше половини. Але цю тенденцію Сергій Говоруха пояснює так. «Більш густо населена території Росії – це європейська частина країни. То ж склалось так, що до загальної вибірки більше потрапляють люди, які живуть в європейській частині», – говорить він. До того ж мешканці Далекого сходу Росії, яка географічно більше знаходиться в Азії, Європою хочуть бути більше половини опитаних. Вони більше тяжіють до Європи, адже відчувають неабияку китайську експансію.
Схід і Захід України стають ближчими
Що ж до України, 46 відсотків – це насправді, дуже позитивний показник, вважає директор українського офісу німецького дослідницького агентства IFAK
За словами Сергія Говорухи, в Україні історично так склалось, що питання зовнішньополітичного курсу країни викликало у деякій мірі розкол суспільства. І думка Сходу завжди дуже радикально відрізнялася від думки Заходу. Нині ж результати у різних регіонах України дуже мало різняться, наголошує він, що засвідчує прогресуючу єдність суспільної думки в Україні.
