Лех Валенса каже, що 30 років тому й не уявляв собі, до чого призведе його боротьба.
«Якби тоді хтось мені сказав, що я доживу до тих часів, коли не буде в Польщі комунізму, «совєтів», що Польща буде керувати сама собою, – повірте, панове, я б не повірив, що доживу до таких часів, що нам це вдасться», – сказав він у неділю на пам’ятному концерті у Гданську.
«Якби я міг батька з могили на хвилю попросити, щоб сказати йому: тату, в нашому поколінні в Польщі нема «совєтів», а між Німеччиною й Польщею не стоять солдати, і, власне, всі кордони в Європі не охороняються, – то батько б удруге від інфаркту помер», – додав Валенса.
Але цей концерт та урочисте покладання квітів до пам’ятника жертвам репресій комуністичної доби були єдиними заходами в програмі святкувань 30-річчя «Солідарності», в яких він узяв участь.
Валенса: «Солідарність» уже не та
Колишній президент Польщі Лех Валенса і прем'єр-міністр Дональд Туск у Гданську, 29 серпня 2010 року
Лех Валенса, який тоді був одним із чільних засновників цього першого незалежного від комуністів руху, очолив його, а після занепаду комунізму ще через десятиліття став і президентом Польщі, з нинішнім керівництвом «Солідарності» не хоче мати нічого спільного.Останньою причиною стало те, що профспілка підтримала на нещодавніх виборах представника консервативної партії «Право і справедливість» Ярослава Качинського, який вибори програв.
Відтак Валенса не прийшов у неділю на урочистості в Щецині, а сьогодні не йде на головне святкування у Гдині. Ці портові і суднобудівні міста на Балтійському узбережжі стали свого часу поруч із Гданськом центрами формування «Солідарності».
30 років політики втомлюють
Саме 30 і 31 серпня 1980 року у Щецині і Гданську були підписані перші з так званих «серпневих домовленостей», до яких робітники змусили тодішню комуністичну владу. Саме на підставі цих домовленостей і постала Незалежна самоврядна профспілка «Солідарність».
Наступними роками вона пережила воєнний стан, репресії органів держбезпеки і довела до «круглого столу» 1989 року, за результатами якого відбулися перші частково вільні вибори. У кінці того року Польща остаточно позбулася влади комуністів. А ще через рік Лех Валенса став першим після занепаду комунізму некомуністичним президентом Польщі.
Тепер він каже, що не хоче більше брати участі в політиці. У своєму фотоблозі, який Валенса активно веде, він розмістив записки, в яких написав, що не візьме участі в святкуваннях, бо йому не подобається нинішня польська політика у всіх її аспектах. А ще майже 67-річний Валенса «просто жахливо втомився» і «просто по-людському» хотів би відпочити «від цього всього».