Понад половина українців усіх вікових категорій більше довіряє державним фінансовим інститутам, ніж приватним. Комерційним банкам, страховим компаніям чи фондам гарантування вкладів довіряють лише близько 10 відсотків опитаних, більшість із них – молодь.
Накопичувати кошти українці воліють в Україні, а не за кордоном. А на старість найбільше надій вони покладають на підтримку держави.
Радянськість заважає переходові до ринкової економіки
Старший міжнародний радник із питань пенсійної реформи у Проекті USAID «Розвиток ринків капіталу» Ґреґ МакТаґґард пов’язує довіру українців до державних структур із радянським минулим.
«Це перехід від планової економіки до ринкової економіки. Ви мали радянську систему 70 років, і зараз люди, які планують іти на пенсію (або вже на пенсії) – це ті, хто жив у тій системі багато років. Отож вони очікують, що держава має опікуватись ними, – каже радник. – Молоді люди в Україні вже інші, вони вважають, що кожен має турбуватись про себе. Але основна проблема тут – це те, що люди старшого віку недостатньо забезпечені фінансово».
Українці не хочуть реформ, бо не знають їх
Ґреґ МакТаґґард вважає, що український уряд недостатньо проводить роз’яснювальної роботи серед українців. Опитування засвідчило, що дві третини громадян практично не знають про пенсійну реформу, хоча й довіряють урядовим структурам. 86 відсотків респондентів не підтримує підвищення пенсійного віку.
Пенсійна реформа має чимало переваг, про які люди просто не знають, впевнена провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко. Вона наводить приклад, що чимало респондентів висловили згоду пізніше виходити на заслужений відпочинок за умови, якщо пенсія значно зросте.
«Пенсійне життя асоціюється зі злиднями, – зауважує Лідія Ткаченко. – Потрібно інформувати суспільство стосовно пенсійної реформи, її мети, її напрямків. Щоб люди могли свідомо оцінити той вік, у якому потрібно виходити на пенсію, вони просто мають більше про це знати, які від цього будуть вигоди, які від цього будуть переваги».
Акцент на просвітницькій діяльності обіцяють робити в Міністерстві праці та соціальної політики. Заступник директора департаменту пенсійного забезпечення Тетяна Меліх розповіла Радіо Свобода, які результати в опитуванні для неї були несподіваними. «Я особисто зробила висновки, що необхідно посилити роз’яснювальну роботу. Ми над цим питанням найближчим часом будемо працювати», – сказала Тетяна Меліх.
Між тим необхідність збільшувати фінансову освіченість населення уряд декларує ще з 2004 року, коли були впроваджені перші зміни пенсійної реформи.
Накопичувати кошти українці воліють в Україні, а не за кордоном. А на старість найбільше надій вони покладають на підтримку держави.
Радянськість заважає переходові до ринкової економіки
Старший міжнародний радник із питань пенсійної реформи у Проекті USAID «Розвиток ринків капіталу» Ґреґ МакТаґґард пов’язує довіру українців до державних структур із радянським минулим.
«Це перехід від планової економіки до ринкової економіки. Ви мали радянську систему 70 років, і зараз люди, які планують іти на пенсію (або вже на пенсії) – це ті, хто жив у тій системі багато років. Отож вони очікують, що держава має опікуватись ними, – каже радник. – Молоді люди в Україні вже інші, вони вважають, що кожен має турбуватись про себе. Але основна проблема тут – це те, що люди старшого віку недостатньо забезпечені фінансово».
Українці не хочуть реформ, бо не знають їх
Ґреґ МакТаґґард вважає, що український уряд недостатньо проводить роз’яснювальної роботи серед українців. Опитування засвідчило, що дві третини громадян практично не знають про пенсійну реформу, хоча й довіряють урядовим структурам. 86 відсотків респондентів не підтримує підвищення пенсійного віку.
Пенсійна реформа має чимало переваг, про які люди просто не знають, впевнена провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко. Вона наводить приклад, що чимало респондентів висловили згоду пізніше виходити на заслужений відпочинок за умови, якщо пенсія значно зросте.
«Пенсійне життя асоціюється зі злиднями, – зауважує Лідія Ткаченко. – Потрібно інформувати суспільство стосовно пенсійної реформи, її мети, її напрямків. Щоб люди могли свідомо оцінити той вік, у якому потрібно виходити на пенсію, вони просто мають більше про це знати, які від цього будуть вигоди, які від цього будуть переваги».
Акцент на просвітницькій діяльності обіцяють робити в Міністерстві праці та соціальної політики. Заступник директора департаменту пенсійного забезпечення Тетяна Меліх розповіла Радіо Свобода, які результати в опитуванні для неї були несподіваними. «Я особисто зробила висновки, що необхідно посилити роз’яснювальну роботу. Ми над цим питанням найближчим часом будемо працювати», – сказала Тетяна Меліх.
Між тим необхідність збільшувати фінансову освіченість населення уряд декларує ще з 2004 року, коли були впроваджені перші зміни пенсійної реформи.
