Два роки тому, як тільки фінансова криза, перетнувши океан, торкнулася Європи, вкладники Великобританії вишикувалися під дверима своїх банків і швидко перевели заощадження до надійніших фінансових установ. Зокрема, до філій ірландських банків, що були краще захищені державною системою гарантій. Як наслідок, вітчизняні британські фінансово-кредитні заклади потерпали від нестачі готівки, а деякі з них навіть збанкрутували.
Паніка й новини, що тоді надходили звідусіль про фінансову кризу, втрату капіталів та тривалі й безрезультатні вимоги тисяч вкладників повернути свої гроші, зробили свою «чорну справу»: між банками та клієнтами запанувала недовіра.
Нині, хоча мова вже не йде про банкрутства, наприклад, у Бельгії, згідно з опитуваннями, тільки 12 відсотків мешканців кажуть, що повністю довіряють своїм банкам.
Де гарантії повернення вкладів на випадок краху?
Тим часом, у Європейській комісії переконані, що справу можна і слід покращити, якщо у кожній із 27-ми країн-членів банки нададуть людям більше гарантій.
Комісар ЄС із питань внутрішнього ринку та послуг Мішель Барньє зазначає: «Щоб відновити й посилити довіру споживачів фінансових послуг, потрібні додаткові гарантії вкладів та додатковий захист фінансових інвестувань. У Євросоюзі нараховується понад 40 видів гарантій банківських вкладів, тому їх слід гармонізувати».
Єврокомісар додає, що особливо це стосується вкладів малого та середнього бізнесу, який складає 80 відсотків усієї економіки Євросоюзу.
З огляду на це, Комісія, як виконавчий орган ЄС, пропонує низку змін. Наприклад, у випадку банкрутства, скоротити термін відшкодування вкладів із півтора місяця до одного тижня. Щоб запобігти можливим панікам, у випадку краху банківського закладу споживач зможе отримати свої гроші у будь-якій частині Євросоюзу. При цьому гарантована сума, яку протягом одного дня може отримати вкладник, складатиме максимум 100 тисяч євро, донині вона обмежувалася 50 тисячами.
Стрес-тестування головних банків-кредиторів
З іншого боку, за «здоров’ям» основних банків об’єднаної Європи стежитимуть експерти європейських установ. Спеціальна служба – Європейський банківський наглядовий комітет – періодично оприлюднюватиме результати так званих «стрес-тестів». Наразі випробування, що має завершитися 23 липня, проходить 91 банк, проте ще не вирішено, які саме дані і в якій формі повідомлятимуть громадськості про результати. Адже делікатні деталі можуть вплинути на світові рейтинги та довіру інвесторів і споживачів.
Під контролем, згідно з пропозиціями Єврокомісії, згодом має перебувати вся європейська банківсько-кредитна система.
«Те, що ми створюємо, умовно можна назвати «загальноєвропейськими екранами радарів» у сфері фінансів, – пояснює Мішель Барньє, – Причина їх необхідності в тому, що половина банків у 50 відсотках країн ЄС – це філії банків з інших країн-партнерів по співдружності. А у Чехії, наприклад, таких установ аж 80 відсотків. Тому у кризовому випадку в небезпеці перебуває вся система, що не має кордонів. Отже, нам потрібний нагляд, схожий на радар».
Проте реформування банківської системи, щоб споживач довіряв їй більше, вочевидь здійснюватиметься за кошт самих споживачів. Як кажуть економічні експерти, клієнтам або доведеться платити дещо більше за послуги, або ж банки для покриття витрат на додаткові гарантії просто зменшать відсоткові ставки на всі види вкладів.
Паніка й новини, що тоді надходили звідусіль про фінансову кризу, втрату капіталів та тривалі й безрезультатні вимоги тисяч вкладників повернути свої гроші, зробили свою «чорну справу»: між банками та клієнтами запанувала недовіра.
Нині, хоча мова вже не йде про банкрутства, наприклад, у Бельгії, згідно з опитуваннями, тільки 12 відсотків мешканців кажуть, що повністю довіряють своїм банкам.
Де гарантії повернення вкладів на випадок краху?
Тим часом, у Європейській комісії переконані, що справу можна і слід покращити, якщо у кожній із 27-ми країн-членів банки нададуть людям більше гарантій.
Комісар ЄС із питань внутрішнього ринку та послуг Мішель Барньє зазначає: «Щоб відновити й посилити довіру споживачів фінансових послуг, потрібні додаткові гарантії вкладів та додатковий захист фінансових інвестувань. У Євросоюзі нараховується понад 40 видів гарантій банківських вкладів, тому їх слід гармонізувати».
Єврокомісар додає, що особливо це стосується вкладів малого та середнього бізнесу, який складає 80 відсотків усієї економіки Євросоюзу.
З огляду на це, Комісія, як виконавчий орган ЄС, пропонує низку змін. Наприклад, у випадку банкрутства, скоротити термін відшкодування вкладів із півтора місяця до одного тижня. Щоб запобігти можливим панікам, у випадку краху банківського закладу споживач зможе отримати свої гроші у будь-якій частині Євросоюзу. При цьому гарантована сума, яку протягом одного дня може отримати вкладник, складатиме максимум 100 тисяч євро, донині вона обмежувалася 50 тисячами.
Стрес-тестування головних банків-кредиторів
З іншого боку, за «здоров’ям» основних банків об’єднаної Європи стежитимуть експерти європейських установ. Спеціальна служба – Європейський банківський наглядовий комітет – періодично оприлюднюватиме результати так званих «стрес-тестів». Наразі випробування, що має завершитися 23 липня, проходить 91 банк, проте ще не вирішено, які саме дані і в якій формі повідомлятимуть громадськості про результати. Адже делікатні деталі можуть вплинути на світові рейтинги та довіру інвесторів і споживачів.
Під контролем, згідно з пропозиціями Єврокомісії, згодом має перебувати вся європейська банківсько-кредитна система.
«Те, що ми створюємо, умовно можна назвати «загальноєвропейськими екранами радарів» у сфері фінансів, – пояснює Мішель Барньє, – Причина їх необхідності в тому, що половина банків у 50 відсотках країн ЄС – це філії банків з інших країн-партнерів по співдружності. А у Чехії, наприклад, таких установ аж 80 відсотків. Тому у кризовому випадку в небезпеці перебуває вся система, що не має кордонів. Отже, нам потрібний нагляд, схожий на радар».
Проте реформування банківської системи, щоб споживач довіряв їй більше, вочевидь здійснюватиметься за кошт самих споживачів. Як кажуть економічні експерти, клієнтам або доведеться платити дещо більше за послуги, або ж банки для покриття витрат на додаткові гарантії просто зменшать відсоткові ставки на всі види вкладів.
