Дар’я Бунякіна
Київ – Опозиція переконана: відбувається стратегічний розворот в системі освіти. Школу, спроектовану під нові потреби для людини у сучасному динамічному суспільстві, зараз послідовно ліквідують. Як наслідок – повернення до моделі освіти «старшого брата». Влада ж переконана у правильності ухвалених рішень.
Відмовою від 12-річної системи середньої освіти уряд згортає процес інтеграції в європейський освітній простір. Таку думку висловила Лілія Гриневич, координатор напрямку «Суспільство знань».
Гриневич, яка колись була першим директором українського центру якості освіти, вважає, що «влада використовує складну ситуацію, спровоковану непріоритетністю освіти, непідготовленістю реформи. І замість того, щоб зробити державну програму з реальним фінансуванням для підготовки трирічної старшої профільної школи, вона міняє в законі норму з 12-річної на 11-річну освіту».
Замість того, щоб зупинити реформу, розробити державну програму підготовки школи нової якості, «вирішили піти шляхом найменшого опору і зекономити гроші на освіті», – сказала Лілія Гриневич.
Ситуація ускладнюється тим, що про загальні зміни у середній освіті та запровадження трирічної профільної старшої школи «відомо впродовж одинадцяти років», – наголошує Павло Полянський, голова правління Центру освітнього моніторингу та колишній перший заступник міністра освіти та науки.
За цей час уже розробили півсотні навчальних планів для старшої профільної школи, завершили програму інформатизації освіти, вирішувалося завдання підвезення учнів до школи. Тому, вважає Полянський, «були всі підстави стверджувати про готовність до 12-річного навчання».
Запровадження 11-річки є прогнозованим рішенням нової влади, говорить Павло Полянський. Це логічно витікає з її курсу.
«Це і заходи щодо деукраїнізації освіти, це максимальна синхронізація усього доброго і безглуздого, що відбувається в Росії. По суті, як на мене, мова йде про «back to USSR», – сказав Павло Полянський.
Зміни «без змін»
Незважаючи на зміни до законодавства, загалом середня освіта складатиме 12 років – один рік у дошкільному закладі та одинадцять у школі.
Однак, це лише ускладнює ситуацію із забезпеченням дошкільнят місцями у дитячих садках. За словами Лілії Гриневич, наразі не всі батьки можуть реалізувати право на отримання дитиною дошкільної освіти. Сьогодні садочки переповнені, їх не вистачає. В Україні лише 57% дітей відвідують дошкільні заклади.
Ситуацію з 11-річним терміном навчання у школі Лілія Гриневич коментує так: «Є два варіанти розвитку подій: або усі ті знання, іноземні мови, інформаційні технології будуть засунуті в 11 років, діти перейдуть на шестиденне навчання, і це відіб’ється на їхньому здоров’ї – інший варіант подій: влада залишить п’ятиденку і просто знизить стандарти якості освіти».
Влада ж вважає свої дії виваженими. За словами міністра освіти та науки України Дмитра Табачника, якби закон не ухвалили, то освіту чекала б катастрофа.
12-річне навчання в Україні запровадили з 1 вересня 2002 року, однак відповідний проект постанови був ухвалений Верховною Радою ще у 1999 році. Проект передбачав наближення української системи освіти до європейських стандартів.
6 липня Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти (щодо організації навчально-виховного процесу)», згідно з яким термін навчання у школі становитиме 11 років. Водночас документом парламент встановив обов’язкову дошкільну освіту.
«За» проголосували 248 народних депутатів із 426, зареєстрованих у залі.
Київ – Опозиція переконана: відбувається стратегічний розворот в системі освіти. Школу, спроектовану під нові потреби для людини у сучасному динамічному суспільстві, зараз послідовно ліквідують. Як наслідок – повернення до моделі освіти «старшого брата». Влада ж переконана у правильності ухвалених рішень.
Відмовою від 12-річної системи середньої освіти уряд згортає процес інтеграції в європейський освітній простір. Таку думку висловила Лілія Гриневич, координатор напрямку «Суспільство знань».
Гриневич, яка колись була першим директором українського центру якості освіти, вважає, що «влада використовує складну ситуацію, спровоковану непріоритетністю освіти, непідготовленістю реформи. І замість того, щоб зробити державну програму з реальним фінансуванням для підготовки трирічної старшої профільної школи, вона міняє в законі норму з 12-річної на 11-річну освіту».
Замість того, щоб зупинити реформу, розробити державну програму підготовки школи нової якості, «вирішили піти шляхом найменшого опору і зекономити гроші на освіті», – сказала Лілія Гриневич.
Ситуація ускладнюється тим, що про загальні зміни у середній освіті та запровадження трирічної профільної старшої школи «відомо впродовж одинадцяти років», – наголошує Павло Полянський, голова правління Центру освітнього моніторингу та колишній перший заступник міністра освіти та науки.
За цей час уже розробили півсотні навчальних планів для старшої профільної школи, завершили програму інформатизації освіти, вирішувалося завдання підвезення учнів до школи. Тому, вважає Полянський, «були всі підстави стверджувати про готовність до 12-річного навчання».
Запровадження 11-річки є прогнозованим рішенням нової влади, говорить Павло Полянський. Це логічно витікає з її курсу.
«Це і заходи щодо деукраїнізації освіти, це максимальна синхронізація усього доброго і безглуздого, що відбувається в Росії. По суті, як на мене, мова йде про «back to USSR», – сказав Павло Полянський.
Зміни «без змін»
Незважаючи на зміни до законодавства, загалом середня освіта складатиме 12 років – один рік у дошкільному закладі та одинадцять у школі.
Однак, це лише ускладнює ситуацію із забезпеченням дошкільнят місцями у дитячих садках. За словами Лілії Гриневич, наразі не всі батьки можуть реалізувати право на отримання дитиною дошкільної освіти. Сьогодні садочки переповнені, їх не вистачає. В Україні лише 57% дітей відвідують дошкільні заклади.
Ситуацію з 11-річним терміном навчання у школі Лілія Гриневич коментує так: «Є два варіанти розвитку подій: або усі ті знання, іноземні мови, інформаційні технології будуть засунуті в 11 років, діти перейдуть на шестиденне навчання, і це відіб’ється на їхньому здоров’ї – інший варіант подій: влада залишить п’ятиденку і просто знизить стандарти якості освіти».
Влада ж вважає свої дії виваженими. За словами міністра освіти та науки України Дмитра Табачника, якби закон не ухвалили, то освіту чекала б катастрофа.
12-річне навчання в Україні запровадили з 1 вересня 2002 року, однак відповідний проект постанови був ухвалений Верховною Радою ще у 1999 році. Проект передбачав наближення української системи освіти до європейських стандартів.
6 липня Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти (щодо організації навчально-виховного процесу)», згідно з яким термін навчання у школі становитиме 11 років. Водночас документом парламент встановив обов’язкову дошкільну освіту.
«За» проголосували 248 народних депутатів із 426, зареєстрованих у залі.
