Опитування громадської думки через місяць після зміни урядів в Угорщині проводив інститут «Сонда Іпсос». Соціологи зазначають, що з-поміж 5 парламентських партій підтримку виборців втратило лише праворадикальне об’єднання «Йоббік», друга найбільша опозиційна сила в парламенті – два відсотки від усього складу депутатського корпусу. Інші чотири парламентські партії – це проурядові ФІДЕС і Партія християнських демократів та опозиційні – соціалісти і Партія нової політики.
Очолює партію «Йоббік» (у перекладі з угорської це слово означає «праві») колишній ватажок розпущеного напіввійськового об’єднання «Угорська гвардія» Ґабор Вона. Своєю уніформою, скандуванням расистських гасел, співом та показовими маршами вони намагалися викликати жах у міських кварталах, де мешкають цигани. Підрозділи «Угорської гвардії» також полюбляли втручатися у конфліктні справи провінційних жителів, коли виникала напруга між угорцями та ромами, або організовано з’являлися під стінами парламенту з неонацистськими знаменами.
Популярність на хвилі конфронтації
Попередній уряд соціалістів заборонив діяльність «Угорської гвардії» та носіння уніформи її членами. Однак це об’єднання невдовзі було зареєстроване у міністерстві юстиції Угорщини як партія «Йоббік».
Для багатьох угорців неприємним сюрпризом виявилось те, що навесні цього року кандидати від партійного списку «Йоббік» пройшли у парламент, відставши від соціалістів всього на 3 відсотки. Ця обставина надала заявам екстремістів ще більшої зухвалості.
Так, голова партії «Йоббік» пригрозив своїм політичним опонентам, що в разі приходу його партії до влади, «Йоббік» закриє низку комерційних телеканалів, «наведе лад» із циганами, змусивши кожного працювати, а також змінить орієнтири у зовнішній політиці Угорщини, взявши курс на зближення з Іраном та деякими іншими авторитарними режимами в Азії.
Одразу після установчих зборів нового складу парламенту екстремісти, користуючись своє депутатською недоторканністю, провокують один скандал за іншим, показуючи зневагу не тільки до членів нового уряду, а й до президента Угорщини.
Вуличні бунтівники змінили амплуа?
Цікаво, що саме в цей час вони починають втрачати своїх симпатиків серед виборців. Керівник групи дослідників-соціологів з інституту «Сонда Іпсос» Тібор Завец пояснив це так: «Право-радикали зараз у важкій ситуації. Їхні виборці чекають від них двох речей: чути сильні заяви і твердження, незвичні для угорської політики. Цю потребу свого електорату представники «Йоббік» задовольнили повною мірою. Друга вимога виборців – демонстративні дії партії на вулиці й у парламенті, що було добре помітно останнім часом. Але, як це часто буває, депутатів поглинула поточна робота в комісіях, узгодження позицій сторін тощо».
На думку Тібора Завеца, така несподівана старанність у щоденній рутинній роботі парламенту не відповідає очікуванням певної частини войовничих прихильників табору екстремістів, адже вони не за це голосували. Також спрацьовує і тактика на випередження дій радикалів з боку правлячого консервативного уряду. Це проявляється, зокрема, в програмі економічних реформ партії ФІДЕС та християнських демократів, соціальній політиці, а також у небажанні держави передавати ані найменші поліцейські функції якимось напіввійськовим, і до того ж нелегальним, організаціям, вважає аналітик Тібор Завец.
Він каже, що чинний уряд не тільки перебрав від радикалів ініціативу, але й виконує свої передвиборні обіцянки. Через те екстремісти, на думку соціолога, або наблизяться ідеологічно до центристських консервативних партій, що тільки послабить конкурентоспроможність екстремістів, або вони стануть ще більш радикальними, що не обов’язково додасть їм популярності серед ширших прошарків населення.
Очолює партію «Йоббік» (у перекладі з угорської це слово означає «праві») колишній ватажок розпущеного напіввійськового об’єднання «Угорська гвардія» Ґабор Вона. Своєю уніформою, скандуванням расистських гасел, співом та показовими маршами вони намагалися викликати жах у міських кварталах, де мешкають цигани. Підрозділи «Угорської гвардії» також полюбляли втручатися у конфліктні справи провінційних жителів, коли виникала напруга між угорцями та ромами, або організовано з’являлися під стінами парламенту з неонацистськими знаменами.
Популярність на хвилі конфронтації
Попередній уряд соціалістів заборонив діяльність «Угорської гвардії» та носіння уніформи її членами. Однак це об’єднання невдовзі було зареєстроване у міністерстві юстиції Угорщини як партія «Йоббік».
Для багатьох угорців неприємним сюрпризом виявилось те, що навесні цього року кандидати від партійного списку «Йоббік» пройшли у парламент, відставши від соціалістів всього на 3 відсотки. Ця обставина надала заявам екстремістів ще більшої зухвалості.
Так, голова партії «Йоббік» пригрозив своїм політичним опонентам, що в разі приходу його партії до влади, «Йоббік» закриє низку комерційних телеканалів, «наведе лад» із циганами, змусивши кожного працювати, а також змінить орієнтири у зовнішній політиці Угорщини, взявши курс на зближення з Іраном та деякими іншими авторитарними режимами в Азії.
Одразу після установчих зборів нового складу парламенту екстремісти, користуючись своє депутатською недоторканністю, провокують один скандал за іншим, показуючи зневагу не тільки до членів нового уряду, а й до президента Угорщини.
Вуличні бунтівники змінили амплуа?
Цікаво, що саме в цей час вони починають втрачати своїх симпатиків серед виборців. Керівник групи дослідників-соціологів з інституту «Сонда Іпсос» Тібор Завец пояснив це так: «Право-радикали зараз у важкій ситуації. Їхні виборці чекають від них двох речей: чути сильні заяви і твердження, незвичні для угорської політики. Цю потребу свого електорату представники «Йоббік» задовольнили повною мірою. Друга вимога виборців – демонстративні дії партії на вулиці й у парламенті, що було добре помітно останнім часом. Але, як це часто буває, депутатів поглинула поточна робота в комісіях, узгодження позицій сторін тощо».
На думку Тібора Завеца, така несподівана старанність у щоденній рутинній роботі парламенту не відповідає очікуванням певної частини войовничих прихильників табору екстремістів, адже вони не за це голосували. Також спрацьовує і тактика на випередження дій радикалів з боку правлячого консервативного уряду. Це проявляється, зокрема, в програмі економічних реформ партії ФІДЕС та християнських демократів, соціальній політиці, а також у небажанні держави передавати ані найменші поліцейські функції якимось напіввійськовим, і до того ж нелегальним, організаціям, вважає аналітик Тібор Завец.
Він каже, що чинний уряд не тільки перебрав від радикалів ініціативу, але й виконує свої передвиборні обіцянки. Через те екстремісти, на думку соціолога, або наблизяться ідеологічно до центристських консервативних партій, що тільки послабить конкурентоспроможність екстремістів, або вони стануть ще більш радикальними, що не обов’язково додасть їм популярності серед ширших прошарків населення.
